Художник Даніель Скрипник – про співпрацю зі світовими артистами, ЛГБТК-ідентичність та просування української культури
Даніель Скрипник – український художник. Його історія зараз динамічно розвивається: від колаборацій з Adobe та Біллі Айліш, спеціальних віжуалів для The Weeknd та публікації робіт на сторінках Брітні Спірс – перейшла в співпрацю з Міністерством культури України та мистецтво війни. В інтерв'ю для Vogue UA художник розповів про свій мистецький шлях, співпрацю з Imagine Dragons та про власну місію в рамках ЛГБТК-спільноти.
Даніель СкрипникФото: Дмитро КоміссаренкоКоли мені було близько семи років, я почав фіксувати музику та візуальні прояви артистів і відомих людей. У 2005 році до мого маленького світу потрапила Брітні Спірс. Дивлячись, як усе кружляє довкола неї і як вона спрямовує своє мистецтво, я почав сіяти зерно впевненості у собі, бажання такого ж самого потоку енергії.
Малюючи тоді, я відчував, що можу зробити середовище свого існування яскравішим, що фарби з паперу можна перенести в різні формати та прояви. Із часом я розумів: окрім того, що мистецтво може надихати, воно дає мені змогу бути менш самотнім та вразливим. Я зрозумів, що результат моєї роботи є моїм щитом та опорою. Через свою творчість я намагаюсь давати людям можливість почуватися сильними. Я хочу, щоб, спостерігаючи за тим, як я транслюю свої думки та почуття і як я використовую цю енергію, люди знаходили себе в цьому та рухались у напрямку своїх мрій. Адже кожна мрія — це історія про віру у власні сили.
Головними успіхами, якщо це можна так назвати, — є дисципліна та віра. Упродовж років та завдяки різним обставинам, поганим або гарним, я зміг підкорити себе і свої бажання та зрозуміти, що вони працюють на мене. Стабільний обсяг роботи, який я виконую щодня, стає фундаментом для іншого успіху — віри. Коли я виконую запланований обсяг, а потім це конвертується у результат, моя віра розквітає. Думаю, що великих перемог у мене ще не було. Адже щоразу, коли настає відчуття, що "я це зробив", я швидко скидаю себе з хмар на землю, бо розумію, що це не пік моїх можливостей, що можна зробити більше, краще, потужніше.
Якщо все ж подумати над тим, що я зробив упродовж цих років, — адже усвідомлення своїх досягнень це одна зі складових успіху — я б виділив три важливі моменти на своєму шляху.
Перший момент — це те, що допомогло прорости моєму мистецтву — знайомство та співпраця з гуртом Imagine Dragons. Мій професійний творчий шлях почався у 2016 році. Тоді я робив перші публікації своїх робіт у соціальних мережах. Початок — це період, коли художнику вкрай важливо отримати підтримку, й мені з цим пощастило. З найпершої робити у нас з Imagine Dragons зародилося суцільне порозуміння. Я малюю, вони публікують — так ми вшановували працю одне одного. Історія від створення робіт перейшла в те, що сьогодні я є членом комітету фонду Tyler Robinson Foundation, який заснував гурт і мета якого — боротьба з раком у дітей. Також за ці 6 років ми робили купу різних справ — мерч, віжуали та спеціальні проєкти.
Другий момент — увага Брітні Спірс. Вона стала одним із джерел потужнішого натхнення та мотивації для мене 17 років тому. Весь цей час вона допомагала мені ментально ставати сильнішим та не забувати про свої мрії. Я не думав, що років до 30 зможу потрапити до її інформаційного простору, але у грудні 2019-го трапилося те, що здавалось недосяжним. Мій арт, специфічний, вона ретвітнула у свій Twitter-профіль, де я вперше намалював її зі своїми соняхами.
Даніель СкрипникФото: Дмитро КоміссаренкоСоняхи — це третій момент. Спостерігаючи за деякими подіями, я думаю, що я, напевно, мав рацію, коли вирішив рухатись у напрямку єдиного символу. 2019-й став для мене роком змін, і саме тоді всі тисячі днів роботи та малювання привели мене до образу соняха, з яким працюю й досі. Він — важке, але важливе випробування для мене. Після повномасштабного вторгнення росії, сонях почав резонувати серед людей. Я розпочав співпрацю з Міністерством культури та зрозумів, що це тільки початок випробування і що й далі маю бути щирим та справжнім.
Я дуже вдячний усім, з ким мені довелось працювати та взаємодіяти упродовж цих років, тому що в такий важкий та важливий момент вони не залишились осторонь. Ми обговорюємо різні можливості та реалізацію тих чи інших ідей, і я сподіваюся, що цей процес не зупиниться. Я отримав слова підтримки від кожного, з ким працював, а дехто з них допоміг і реальними справами. Imagine Dragons взяли участь у марафоні Save Ukraine, символом якого став мій сонях, а The Weeknd та Біллі Айліш підтримали різні організації, які допомагають Україні та українцям і регулярно демонструють солідарність з нашим народом. Вдячний їм за це та радий, що надихався й працював зі справжніми людьми.
Я ніколи не наголошував на своєму відношенні до ЛГБТК-спільноти. Мені не хотілось, щоб мене, як митця, сприймали в певних рамках. Я вважав, що спочатку має бути самостійне мистецтво, а потім вже той, хто дає його світові. Проте війна дала розуміння, що це не так: не спочатку мистецтво, а потім я, чи навпаки. Є ми, єдине ціле, яке транслює певні ідеї та меседжі.
Сьогодні усі ми зрозуміли, яку важливу роль відіграє єдність людей та спільнот. Ми бачимо ЛГБТК-військовиків, які нічим не відрізняються від гетеросексуальних. Бути свідками такого об’єднання дуже важливо. Воно має відбуватися в усіх сферах, не тільки на фронті, не лише за часів війни. Усі люди прекрасні й заслуговують на рівні права та можливості. Якщо мої заяви на цю тему, як художника, допоможуть іншому художнику, який зараз боїться жити своїм справжнім життям, зрозуміти, що це можливо і йому не має бути соромно за свою приналежність до ЛГБТК-спільноти — то я живу й працюю недарма.
Думаю, що це є однією з моїх цілей та місій, — своїм мистецтвом та результатами давати тим, хто ще вагається або має труднощі із самоідентифікацією, повірити в себе та нарешті обрати своє життя і в жодному разі не думати, що він гірший за інших та сумніватися в собі, як у важливому та повноцінному члені суспільства.
Наразі я веду перемовини з деякими великими артистами і брендами, з якими ми вже працювали раніше, а також з тими, з ким я навіть не міг уявити, що буду обговорювати можливості колаборації. Сьогодні я працюю над колабораціями з українськими культурними діячами, що мене дуже надихає, адже ми маємо показати світові, що краса йде звідси, з України. Якщо ми об’єднаємось для того, щоб створювати неперевершені та сильні речі, то це буде однією з багатьох перемог, які ми обов’язково отримаємо.
