Поділитися

Про любов: що слід знати про виставку Heartbeats у "Золотому перетині"

В аукціонному домі "Золотий перетин" відкривається новий, незвичайний за своїм візуальним рішенням проєкт "Heartbeats". Він складається із десяти творів на полотнах, натягнутих на підрамники у формі символічного серця. Сама назва "Heartbeats" (англ. — серцебиття) засвідчує, що головна ідея проєкту — про кохання, і про те, що змушує серце битися частіше.

"After Paul Smith", Ксенія Гнилицька; 2022

На експозиції "Heartbeats" представлено десять авторів. Дев'ять із них — відомі широкому загалу художники: Юрій Коваль, Олена Науменко, Ніна Мурашкіна, Ксенія Гнилицька, Володимир Манжос (aka WAONE INTERESNI KAZKI), Артем Волокітін, Олександра Чичкан, Антон Поперняк, Владислав Кришовський. Своєрідним джокером стала робота куратора і справді ідейного натхненника проєкту — Олексія Василенка, співвласника "Золотого Перетину".

"Серце раю", Антон Поперняк, 2021

"Спочатку не було такого завдання — придумати виставку, для якої всі художники напишуть нову роботу на фігурному підрамнику. Виставка народилася з ідеї створити об'єкт у формі серця з певним наративом для себе. Проте, без поміщення у контекст цілісної експозиції на задану тему, ця робота не стала б такою виразною, — ділиться задумом Олексій Василенко. — Тоді якраз приїхали в гості художники Артем Волокітін із дружиною Танею Малиновською, і мені захотілося поділитися з ними своїми думками. Діти підтримали мою ідею, а Артем навіть погодився взяти участь. Стало зрозуміло, що проєкт може відбутися".

Так, Олексій запропонував майбутнім учасникам дослідити своє бачення любові й того, якою вона може бути. Поділитися своїми відчуттями, уникаючи при цьому строгих визначень. Кожен твір — результат унікального досвіду, виражений у впізнаваній техніці автора. Куратора також цікавило те, як заданий архетипічний символ вплине на ідею художника. Адже форма серця одразу визначає сюжет. Підрамники, до слова, виготовлені спеціально — це не те, що можна піти і придбати в першій-ліпшій багетній майстерні. Художників вибирали з-поміж яскравих представників одного покоління, які працюють із живописом. Створюючи роботи для цього проєкту, всі автори дотримувалися свого власного стилю.

"h-2 ", Артем Волокітін; 2021-2022

До прикладу, Артем Волокітін продовжує свою відому серію "Видовище" — художник наче показує відкрите серце, перетворюючи його внутрішній вибух і емоційний сплеск на видовище... І демонструє, як вогонь набуває форми свята, і в такий спосіб стає безпечним. Київська художниця Олена Науменко також налаштована оптимістично. Суголосно своїй надзвичайно життєлюбній натурі, вона створює роботу про любов до світу, яка доступна кожному просто за правом народження. Її живопис "Зустрінемось тут сьогодні" — запрошення наповнитися любов'ю просто зараз. Роботу не можна назвати реалістичною. Але, дивлячись на неї, неможливо не відчути бажання зробити крок всередину неї, відчути на собі м'які промені сонця, прохолоду озера і розчинитися в насолоді.

"Зустрінемось тут сьогодні", Олена Науменко; 2021

Проєкт, де все визначає тема любові, не міг би обійтися без Ніни Мурашкіної. У своїй творчості Ніна розкриває психологію закоханості й сексуальності. Кохання, флірт, еротика — також сфера дослідження художниці. До того ж, вона й раніше вибирала нестандартну круглу або овальну форму полотна.

"Cupid", Ніна Мурашкіна; 2021

У гіперреалістичній картині "Ритм" художник Юрій Коваль використовує звичні для себе образи. Музичні інструменти, елементи драпірування, а головне — балерини — на перший погляд вони абсолютно статичні. Але завдяки унікальній пластиці зображення з'являється відчуття руху і ритму, відчуття того, що ось-ось зазвучить музика, а балерина зробить фуете. "Серце" Коваля ніби завмерло в передчутті сильних емоцій і задоволення від кохання. Як і тема танцю, багато прочитань має і тема раю. Ще один художник-гіперреаліст Антон Поперняк у своїй роботі "Серце раю" звертається до цього образу як до єдиного гідного порівняння — тільки з раєм можна порівняти щасливі почуття від взаємного кохання.

"Ритм", Юрій Коваль; 2022

Володимир Манжос, автор безлічі графічних і живописних робіт, добре відомий українському глядачеві своїми міськими муралами. Залишаючись ультрасучасним художником, він надихається старими майстрами й античними гравюрами. В такій же естетиці виконано роботу "L is for Love" — її герої наче задіяні в якійсь історії, наповненій яскравим і контрастним кольором.

"L is for Love", Володимир Манжос (aka WAONE INTERESNI KAZKI; 2022

Ще одна історія кохання розгортається на полотні "Romanzo Criminale" Владислава Кришовського. Його елементи схожі чи то на комікс, чи то на ребус, де відомі символи і знаки у певному порядку створюють нові сенси.

"Romanzo Criminale", Владислав Кришовський, 2022

Беруть участь у проєкті і представниці відомих мистецьких династій: Олександра Чичкан і Ксенія Гнилицька. Ксюша й раніше зверталася до напрацювань британського дизайнера Пола Сміта. Сьогодні вона інтерпретує впізнавану колірну композицію через форму серця, створюючи новий омаж, присвячений метру. А назва роботи Саші Чичкан "Cor Contritum" латиною означає розбите серце — поширений образ кохання без взаємності. Але існує й буквальний підтекст цієї назви. Художниця створила своє серце у техніці колажу — з кількох тисяч шматочків глянцевих журналів. Склеєні вони так, що створюється враження живопису. І робота загалом складається із символів, пов’язаних із романтикою стосунків.

"Cor Contritum", Олександра Чичкан, 2022

Художній об'єкт Олексія Василенка називається H[ə]art — похідне від поєднання слів heart і hurt. Близько трьохсот п'ятдесяти ножів хаотично проткнули всю поверхню полотняного серця. Цей пронизливий у всіх сенсах твір символізує безкорисливу любов, яка нічого не чекає у відповідь. Навіть якщо такі почуття можуть завдавати болю тим, хто їх переживає, — серце все одно залишається чистим і відкритим.