Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

4 перформанси, які залишили слід у сучасному мистецтві

10 квітня 2019

Від Марини Абрамович до Кріса Бурдена – Vogue.ua розповідає про найяскравіші перформанси ХХ століття.

Складно переоцінити роль перформансу в сучасному мистецтві. Він створює нові смисли, ставить під сумнів істини і за допомогою людських дій руйнує межі мистецтва. Таке дійство неоднозначне – і це його головна особливість. Vogue.ua згадує найважливіші перформанси ХХ століття – від Марини Абрамович до Кріса Бурдена. У них художники говорять про неоднозначні відносини з людським тілом, неприйняття політичних реалій і взаємини між людьми.

Йозеф Бойс, «Я люблю Америку, а Америка любить мене» (1974)

Йозеф Бойс – німецький художник, один з головних представників міжнародної течії «Флуксус», а також затятий противник в'єтнамської війни, що доводить його політичний перформанс «Я люблю Америку, а Америка любить мене». 1974 року для здійснення своєї акції він з Дюссельдорфа прилетів до Нью-Йорка. Прямо з аеропорту Йозеф, загорнутий в повсть, на носилках і у кареті швидкої допомоги був доставлений в галерею ім. Рене Блока. Перформанс полягав в тому, щоб провести три дні наодинці з диким койотом. Таким чином, Бойс виступив проти американської цивілізації, за повернення до архаїчної Америки, адже койот – символ первісної Америки. Після закінчення акції Бойс обійняв койота і так само на ношах, в кареті швидкої медичної допомоги, його доставили в аеропорт, так він ні разу не ступив на американську землю. Сам художник розповідав про це так: «Я хотів захистити себе і не бачити нічого в Америці, крім койота».

Орлан, «Всюдисущість» (1993)

Орлан – французька художниця, феміністка, автор багатьох персональних виставок, а також кавалер Ордена мистецтв і літератури Франції. На початку 90-х художниця прославилася проектом «Перевтілення святої Орлан» з дев'яти ризикованих перформансів, в тому числі заключною акцією «Всюдисущість». Орлан пожертвувала своїм тілом заради мистецтва, перетворила себе в арт-об'єкт і стала моделлю для пластичної хірургії. У прямому ефірі американський хірург Марджорі Кремер трансформувала різні частини обличчя художниці, вводила в них силікон. Орлан активно виступає на захист прав жінок, тому метою проекту було заперечення нав'язаних стандартів краси.

Кріс Бурден, «Транс-Фікс» (1974)

  

                               

Кріс Бурден – американський художник, один з піонерів боді-арту, який перетворив своє тіло в арену для експериментів. Вогонь, свинець, бите скло, електрика, кулі – це ще не повний арсенал того, що він використовував у своїх провокаційних дійствах. Центральна тема його акцій – особиста небезпека. 1971 року відбувся перший гучний перформанс Бурдена «Постріл». Під час акції художнику з відстані п'яти метрів прострелили ліву руку. Цей перформанс інтерпретують як заяву про дозвіл американцям носити зброю під час в'єтнамської війни. 1974 року художник провів свій другий відомий перформанс «Транс-Фікс». Бурден лежав горілиць на Volkswagen Beetle, а обидві його руки були прицвяховані до задньої частини машини, що інсценувало розп'яття. Це дійство Девід Боуві увічнив у пісні «Joe the Lion».

Марина Абрамович і Улай, «Енергія спокою» (1980)

Художники і колишні закохані – Марина Абрамович і Улай – провели безліч спільних перформансів, у яких з допомогою мистецтва транслювали всі тонкощі і складності любовних відносин. Перформанс «Енергія спокою» провели в Амстердамі 1980 року. Під час акції художники стояли один навпроти одного, трималися за величезний лук, при цьому падали назад. Улай тримав тятиву і стрілу, націлену прямо в серце художниці, а Марина – сам лук. Цікавою деталлю перформансу стали мікрофони, які були прикріплені до тіл художників, так відстежували і передавали їх серцебиття. Головна ідея видовища – показати важливість довіри у відносинах. Пізніше Марина Абрамович розповіла, що це був найважчий акт, адже відповідальність за її життя було в чужих руках.

За матеріалами Vogue.fr

искусство ·

Ще в розділі Арт

Популярне