Як червона помада стала символом віри в краще
150 років тому фарбувати губи було заведено лише серед актрис і полюбовниць. Але якоїсь миті помада стала символом боротьби за права жінок. 11 листопада, у день червоної помади, досліджуємо її феномен разом.
Vogue, 1939 До 1870 року, попри вплив головної it-girl Франції Марії-Антуанетти, макіяж вважали прерогативою актрис і танцівниць. До того ж нафарбувати губи можна було, тільки знявши рукавички: всі помади випускали як бальзами. Еме Герлен, син засновника марки, що паралельно розвивав свічковий бізнес, підкорившись раптовому осяянню, додав фарбувальний пігмент у віск. Потім відлив маленький, розміром зі свічку для торта, стик — і вийшла помада в тому вигляді, у якому її знають тепер. Її уклали у футляр, назвали Ne m'Oubliez Pas ("Не забувай мене") — і підірвали ринок. Дівчата з порядних сімей, куртизанки, шановні матері сімейств — фарбувати губи почали всі.
Ne m'Oubliez Pas, GuerlainПроте тривалий час фарбувати губи було дозволено тільки щоб "підкреслити їхню природну красу". Червону помаду вважали визивною. Але саме тому вона й стала символом феміністської боротьби. У 1912 році в Нью-Йорку пройшов марш за право жінок брати участь у виборах. До суфражисток прилучилася Елізабет Арден — і переконала їх нафарбуватися помадою власної торгової марки. 15 тисяч людей із зухвало червоними губами вигукували гасла — і прославили червону помаду як символ фемінізму на весь світ.
Лондон, 1857. Арешт учасниці мітингу суфражистокУ 1915 сталася ще одна подія, яка сприяла популярності помади. Компанія Scovill Manufacturing Company випустила першу помаду в круглому футлярі з важільцями з боків, яку можна було висувати з тюбика. А у 23-му в США видали перший патент на викручуваний футляр.
Американська актриса німого кіно Норма Талмадж, 1919, Photo by Hulton Archive/Getty ImagesЧергова помадна революція сталася, коли на ринок вийшла дешева помада Tangee. Її ціна становила 10 центів, що робило її доступною в супермаркетах. Це означало, що купити її могли всі охочі — без сорому.
У книзі "Фарби. Історія макіяжу" візажист Ліза Елдрідж пише: "Вже до кінця Другої світової війни яскраво-червоні глянсові губи вважали чи не найкращим способом підтримати переможний дух своєї вітчизни. Червона помада стала символом патріотизму й демонструвала волю до перемоги — і це відбивалося в назвах. Насправді американський Комітет військово-промислового виробництва в 42-му спробував зупинити продукування косметики, але потім різко змінив курс і оголосив, що косметика "потрібна й життєво важлива".
Face Paint, Ліза Елдрідж"Розі Клепальниця", її нафарбовані губи й нігті (і сильні руки) стали іконою для жінок воєнного часу, а Елізабет Арден навіть створила набір макіяжу для резерву жіночого складу корпусу морської піхоти. До нього входила червона помада того ж відтінку, який був у їхній уніформі".
У 2001 році Леонард Лаудер з Estee Lauder вивів "індекс губної помади". Він дійшов висновку, що коли економіка в кризі, то купівельна спроможність падає. У відповідь на це загострюється прагнення жінок мати якнайкращий вигляд. Але оскільки дизайнерський одяг і аксесуари їм більше не по кишені, то гроші вони витрачають на гарну декоративну косметику. Тож ритейлери одягу й взуття втрачають у продажах, а б’юті-виробники й косметичні крамниці — навпаки.
Джін Гарлов, 1936Ми зібрали 10 культових червоних помад: 999 Dior, 400 Giorgio Armani, помаду — ювелірну прикрасу Christian Louboutin і останню новинку Hermes, об’єкт бажання Rouge Hermes. Підбірка заряджена позитивом, підіймає настрій і нагадує: все буде добре.
