29 липня в Національній опері відбувся вечір балету з примою Англійського національного балету Катериною Ханюковою. На ньому зібрали понад 2 млн доларів на купівлю двох медичних гелікоптерів для Головного управління розвідки МО.
У благодійному спектаклі Radio & Juliet разом з Ханюковою взяли участь зірки світового балету — ТайронСінглтон та Огастес Пейн, солісти Бірмінгемського королівського балету, Генрі Дауден з Англійського національного балету, Крісті Преда з Національного балету Румунії та українські артисти — Ілля Мірошніченко й Олександр Адаменко. Vogue.ua зазирнув за лаштунки спектаклю.
"Пригостити вас малосольними огірками? — питає Катя, швидко та впевнено крокуючи лабіринтами коридорів Національної опери України. — Готування допомагає мені організувати думки". Щойно вона впурхує у репетиційну залу, всі обличчя повертаються до цієї тендітної дівчини, схожої на підлітку, вдягненої в трико з відкритою спиною й картату сорочку, чорні тренувальні штани та пуанти з шовковими стрічками, що обвивають витончені щиколотки струнких ніг зі сталевими м’язами.
Організатор концерту з’ясовує з нею останні деталі, охорона — графіки тренувань, фотограф — план знімань. Хтось загубив ключі і впевнений, що саме Ханюкова знає, де їх шукати, а колеги в балеті, що вперше прилетіли до Києва з мирних Лондона, Бірмінгема та Бухареста, тільки Каті довіряють свої особисті питання та переживання.
"Я ж вам кажу, наче малі діти, — киває з усмішкою балерина у бік чоловіків, вищих від неї на дві голови. — Але ми з хлопцями обговорили все: як поводитись у разі повітряної тривоги, коли починається комендантська година і чому варто мати при собі документи. Зараз дуже важливо, щоб іноземці не боялися приїздити в Україну, підтримували нас та повсякчас нагадували про нас світові. Усе має пройти ідеально, тому у мене є плани А, В і С". І як виявляється, недарма: один з артистів відмовився летіти в Україну за годину до рейсу. "Побоявся. Добре, що змогли знайти заміну".
Звуки буденного київського життя вриваються в приміщення з вулиці через відкриті вікна і вплітаються в трек Radiohead, під який відточують свою спільну сцену ТайронСінглтон, Крісті Преда, Гас Пейн, Генрі Дауден й Ілля Мірошніченко. Вистава Radio & Juliet, створена Едвардом Клюгом, знайома українському глядачеві, але вперше виконується таким зірковим складом.
Катя всідається на блискучу вінілову підлогу посеред залишених танцюристами телефонів, рюкзаків та пляшок з водою. В розмові вона уникає легких запитань і точно знає, про що хоче говорити в інтерв’ю, доки триває війна. "Для мене кар'єра важлива, але вона ніколи не була і не буде важливішою за мою сім'ю, країну та позицію. З багатьма друзями та колегами, які продовжують жити у своєму ілюзорному комфортному світі, у мене розійшлися шляхи. Але це нормально, я ніколи не боялась палити мости", — ділиться балерина.
І продовжує: "У червні до Лондона приїздили дівчата з Асоціації родин захисників "Азовсталі". Художниця Олена Ліберті, яка малює героїв-азовців, привезла свої надзвичайні картини, ми змогли показати їх у Лондоні і, маю надію, зробимо ще. Хтось відомий сказав: "Дім — це там, де люди помічають твою відсутність". Багато наших полонених ще не вдома, і я хотіла б, щоб люди пам’ятали про їхню відсутність. Це нечесно, якщо нагадувати про це стане справою виключно їхніх сімей. Це спільний обов’язок нас усіх. Ось це важливо. А не просто красиво покружляти сценою та зібрати оплески після виступу".
Вистава Radio & Juliet для благодійного вечора обрана Ханюковою невипадково. Це історія дівчини, яка перебирає у пам’яті спогади про загиблого коханого. На відміну від класичної шекспірівської версії, Клюг залишає Джульєтті життя, але воно стає ніби механічним. "Я думаю, ми звертаємось до мистецтва в той момент, коли нам або дуже погано, або ми настільки щасливі, що не можемо самі розібратися зі своїми почуттями, — твердо каже Катя. — Ми хочемо знати, що ще хтось колись, а можливо, просто зараз, почувається так само. Зараз щодня від нас йдуть люди, а ми залишаємось. Я не люблю гучних слів, тому мені легше пояснити себе рухами".
Час непомітно збігає, і репетиція чоловічих партій, що тривала від самого ранку, закінчується. Актори, які точно пропустили обід, збирають свої речі і йдуть на перепочинок. Всі, крім Генрі Даудена, соліста Англійського національного балету, який чекає Катю, щоб продовжити підготовку до дуету з вистави NoMan'sLand ("Нічия земля"), створеної хореографом ЛіамомСкарлеттом. Він про події Першої світової війни: кожна з семи героїнь балету чекає на коханого, але до однієї він так і не повертається. Також у програмі вечора уривок з вистави BrokenWings ("Зламані крила") Аннабель Лопес Очоа, заснованої на житті та творчості Фріди Кало: його Ханюкова виконує в дуеті з ТайрономСінглтоном.
Красивий та щемкий сучасний балет, контемпорарі, який зараз будуть репетирувати Катя та Генрі, — фінальний дует вистави No Man's Land. Він про героїню та образ її чоловіка, який вона створила зі своїх спогадів. Це спроба попрощатися з людиною, але не фізично, бо такої можливості у них вже ніколи не буде, а у думках. "Я хочу присвятити його родинам загиблих у теракті в Оленівці, — каже Ханюкова. — Це було цинічне масове вбивство наших воїнів, яких не змогли перемогти на полі бою. Я хотіла би, щоб ми пам’ятали про них. Мене лякає думка, що герої нашого часу стануть статистикою".
На прощання хочу сказати Каті комплімент, але українська зірка, що підкорила своїм талантом світ, по-дитячому ніяковіє і знаходить вихід, як його уникнути: тепло і щиро обіймає мене тендітними руками з тонкими пальцями й цілує в щічку. А ще каже: "У мене багато ніжності до моєї країни — це як любов до дитини. Щоб комусь у залі хоча б на мить стало легше, щоб людина не відчувала себе наодинці зі своїм болем — у цьому і є сенс моєї роботи".
Фото: Vic Bakin
Текст: Анна Золотарьова
Подія "TheArtofDonations. Inspiredbyballet" була організована KSEFoundation та Благодійним фондом розвитку обороноздатності України