Том Форд про час, щастя і філософію життя

Перетворити Gucci на бренд, що коштує мільярди доларів, запустити власний лейбл і зробити його не менш успішним, ніж модні Доми з багаторічною історією; культивувати сексуальність, створювати найбажаніші речі і знімати естетські стрічки – все це під силу американському дизайнерові Тому Форду, якому 27 серпня виповнюється 61 рік. У день народження модельєра vogue.ua згадує його цитати про моду, щастя, філософію життя і самого себе.

Том Форд, 1998

• Робота дизайнера – черпати з повітря настрій і перетворювати його на щось відчутне. Щось, що люди зможуть купити. До прикладу, на яку сукню перетворився б настрій одинадцятого вересня? На які туфлі?
• Це схоже на парадокс, бо, з одного боку, я сиджу тут і міркую про те, що допомогло мені знайти рівновагу і відчути себе щасливим, а з іншого боку, я створюю речі, які мають термін придатності. Я працюю в тій царині, яка може зробити людей нещасними і невпевненими в собі від того, що у них немає тієї чи іншої речі. Тому на цьому етапі свого життя я намагаюся створювати продукцію, у якої є перспектива. Якщо вам пощастить мати достатній дохід, аби володіти цими речами, вони привнесуть у ваше життя чисту радість. Але вони не зроблять вас щасливими.
• Гарна сукня існує лише секунду. Ну максимум до кінця вечірки. Мода – це ілюзія.
• І не бійтеся носити речі, яким уже кілька років, якщо вони вам досі подобаються, неважливо, чи їм п'ять, чи двадцять. Це не має значення. Якщо ви любите їх, якщо почуваєтеся комфортно, носіть.
• Мода – це перш за все персоналізація. Chanel асоціюється у всіх з особистістю Карла Лагерфельда, який був продовженням самої Коко. Я знімаюся в кампаніях лише для того, щоб люди розуміли, хто я такий. Звісно, моє реальне життя не має нічого спільного з голими дівчатами, які розливають всюди парфуми. Як правило, воно більше схоже на домашні посиденьки з серіалом "Друзі".
• Коли я почав працювати в модній індустрії, у мене було чітке бажання стати найкращим дизайнером у світі. Я взагалі не розумію людей, у яких немає амбіцій стати найкращими.
• Це може здатися дивним, але я гадаю, що голі люди гарніші, ніж одягнені. Нага людина – така, якою вона є.
• "Наймай на роботу лише тих людей, з якими тобі хотілося б повечеряти" – це найкраща порада, що я коли-небудь чув. У модній індустрії безліч людей, які отримали роботу просто тому, що вони красиві. Але я вважаю, що головне – бути приємним у спілкуванні.

Том Форд на зніманні фільму "Нічні тварини"

• Я боюся, що роки пролетять зі свистом і після мене залишиться лише гора суконь у музеї. Кіно – ось, що вічне.
• Я б сказав, що знімання мого першого фільму "Самотній чоловік" стало для мене своєрідним очищенням. На екрані показали мою кризу середнього віку, а знявши цей фільм, я зміг рухатися далі, розпочати наступну фазу свого життя.

• Талант, звісно, важливий. Але головне – пристрасть, інтерес до життя.
• Найгарніша річ на світі – це природа: заходи сонця, дерева, квіти. Я вважаю, що будь-яку людину перш за все має цікавити зв'язок із землею, а не з іншими людьми.
• Джентльмен сьогодні повинен працювати. Люди, які не працюють, шалено нудні. Ви маєте бути пристрасними. Ви маєте самовдосконалюватися. Зрештою, ви повинні вносити свою лепту у світ.
• Якщо комусь подобається поводитися як повія, то що в цьому поганого? Чому ми думаємо, що розбещеність – це погано? Це лише розвинута свобода.
• З моменту, як ми народилися, до самого кінця ми заповнюємо своє життя штучними речами, які взагалі не мають значення.
• Мене турбує, що в житті стільки незначних речей. У мене всередині цокає годинник. Я не боюся смерті, але добре розумію, що в нашому розпорядженні дуже обмежена кількість часу. Його трохи, і тому ми повинні використовувати кожну секунду.

Том Форд у молодості

• У це важко повірити, але я – справжнісінький романтик.
• Я плакав, коли вперше гуляв Парижем. Та я плакав упродовж усієї поїздки. Все було так чудово, просто неймовірно. Я плакав і плакав.
• В іншому житті я хотів би бути пластичним хірургом, бо це ж архітектура!
• Я гадаю, якщо люди пізнають мене справжнього, вони мене ненавидітимуть.
• Коли я пішов з Gucci, газета The New York Times помістила моє фото на першу шпальту. Чесно, це мало доволі дивний вигляд: у верхньому кутку замітка про Ірак, а тут я зі своєю модою, просто в центрі сторінки.

Том Форд (праворуч), 1980

• Сумна це справа – бути людиною ... Нам стільки всього дано, а потім ми змушені спостерігати, як усе це забирають. Тобі дають любов, а потім доводиться дивитися, як рідна людина помирає. Тобі дають квітку, а потім ти бачиш, як вона помирає. Нам дають надію, коли ми молоді, а потім ми стаємо старшими і неминуче настає розуміння: "Невже?". Я люблю моду, я люблю квіти. Я гадаю, що жити потрібно заради гарних моментів. Ніщо не зробить мене сумнішим або щасливішим за прекрасний букет півоній. Обожнюю півонії. Вони такі красиві, яскраві. Але я дивлюся на них і думаю про те, що через два дні вони засохнуть. Так сумно! ... Але мені ніколи не вдавалося бачити просто щастя або просто печаль. Я намагаюся побачити все цілком, як процес, і сумно мені від цього не стає.
• Щоразу, коли ти гадаєш, що закоханий, тобі слід сказати про це...
• Я зрозумів, що щастя для будь-якої людини – це просто важіль, який потрібно повернути в голові. Воно не має жодного стосунку до того, щоб придбати новий будинок, знайти нову подружку або купити пару туфель. Наша культура сильно на цьому зав'язана; ми не звикли задовольнятися тим, що маємо.