Напередодні Дня Незалежності Vogue.ua публікує історії молодих українок та українців, які популяризують нашу культуру, науку, моду й спорт. Сміливі, амбітні і принципові — вони щодня творять нову історію країни і її майбутнє. Новому поколінню талантів присвячене наше літнє число. Наша нова героїня —27-річна астрофізикиня Олена Компанієць.
Цього літа здійснилася мрія 27-річної науковиці, співробітниці Головної астрономічної обсерваторії НАН України Олени Компанієць: вона потрапила на навчання у школу космології Мічиганського університету. Це один з найстаріших у світі центрів дослідження космосу — обсерваторії в Мічигані 150 років. Олена опинилась у групі зі 120 міжнародних вчених; здобуті там знання мають допомогти їм у подальших власних дослідженнях. У Компанієць це — вивчення галактик з активними ядрами.
Подорож до Америки мала стати чи не найщасливішою в житті науковиці. Проте 6 червня російська армія підірвала Каховську ГЕС. Наступні тижні Олена, яка виросла біля Каховського водосховища, в селі Осокорівка на Херсонщині, вдень слухала лекції, а вечорами й ночами разом із громадською організацією "Крила перемоги" допомагала херсонцям віддалено.
Попри обставини, Компанієць не дозволяє собі впадати у розпач. Триматися допомагають улюблена справа, волонтерство й антидепресанти. "Моє село спочатку було в окупації, а потім — на лінії зіткнення, воно майже повністю знищене — а там досі живуть мої рідні. Тому торік, відчувши, що я зовсім не справляюсь, звернулася по допомогу до психологині та невропатологині".
Батько постійно читав книги та газети про космос — і багато розповідав мені
На початку повномасштабного вторгнення Олена з чоловіком Вадимом одразу пішли у військкомат: чоловік мобілізувався та зараз служить розвідником у Збройних Силах. Але астрофізикині на фронті були не потрібні. Компанієць відчувала розпач і безпорадність, утім згодом зрозуміла: сльозами горя не здолаєш, треба діяти.
"Я вирішила, що маю знайти сферу впливу, в якій буду найбільш продуктивною, — каже вона. — Тому обрала волонтерство, допомагаю у ГО "Крила перемоги", щовихідні проводжу в штабі, бо у нас багато запитів від військових – на аптечки, на медицину. Я знаю, що кожна аптечка — це врятоване життя. Так само з Херсонщиною. Коли стався підрив дамби, я зв’язалася з тамтешніми друзями й волонтерами, почала запитувати, що потрібно, та відправляти допомогу. Хай зараз я в Америці, але займаюсь цим 24 на 7".
Олена виросла в неакадемічній родині: її дідусі — агроном і ветеринар, бабусі працювали на фермі та заводі. Інтерес до космосу прищепив тато, який цікавився ним: "Батько постійно читав книги та газети про космос — і багато розповідав мені".
"Наука була моєю мрією, скільки себе пам’ятаю, — зізнається Компанієць. — Мабуть, найбільше захоплення я відчула, коли вперше глянула в телескоп: це було вночі, на городі разом із татом, навколо жодного ліхтаря, тиша. Ми дивилися на Місяць і Сатурн, рахували метеори й супутники. Де батько брав телескоп, я досі не знаю. А я все питала в нього: що там, у глибинах космосу? Досі, як згадую, сироти виступають".
Сьогодні Олена — аспірантка Інституту фізики НАН та молодша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії. Зараз вона працює над дисертацією. Захоплено розповідає про сферу своїх наукових інтересів: галактики з активними ядрами, чорні діри та темну матерію. На запитання про практичну користь своєї праці відповідає: "Це фундаментальні дослідження. Ми вивчаємо Всесвіт і як все в ньому влаштовано — з надією на те, що майбутні покоління припинять знищувати планету, а натомість почнуть вкладати гроші в космічну індустрію. Адже з розвитком технологій астроподорожі стають ближчими до нас".
Звісно, уточнює астрофізикиня, поки людство не може мандрувати до інших галактик – "але ми ніколи не знаємо, до чого призведуть наші відкриття".
"Головна користь від цих досліджень — нові знання, які допомагають краще розуміти Всесвіт і дедалі більше розвивають цивілізацію. Над темою, яку я досліджую, працює неймовірна кількість науковців у всьому світі, і ми можемо тільки фантазувати, який вплив на технічний прогрес людства це матиме". Покращити медицину та загальний рівень життя, побудувати базу на Місяці або колонії на Марсі — сюжети, гідні стрічок Крістофера Нолана, — цілком реальне, хоч і далеке майбутнє, впевнена науковиця.
Одна з місій Олени — популяризація науки серед дітей 8-12 років, тож вона поєднує роботу в Головній астрономічній обсерваторії та у громадській організації INSCIENCE, що пропагує науку і доказову медицину. Там виступає освітньою кураторкою лекторію Science4Kids: вона шукає науковців та науковиць та допомагає їм адаптувати свій матеріал, щоб було зрозуміло для молодшої аудиторії, і разом з командою створює для YouTube відео про космос і астрофізику. До того Компанієць п’ять років працювала в київській stem-школі Inventor — викладала дітям робототехніку і фізику, тож добре знає, як говорити про складні речі просто та захопливо.
Кожна лекція супроводжується годинною дискусією з дітьми, під час якої вони можуть поставити науковцям будь-які запитання про Всесвіт. Олена згадує, як влаштувала учням прямий ефір з Антарктикою – дослідниками української станції "Академік Вернадський" — і яке захоплення слухачів це викликало: для багатьох поспілкуватися з полярниками було мрією.
Олена зізнається, що хоче присвяти дослідженню космосу все життя, адже "окремі розділи астрофізики накопичують знання для наступних поколінь про фундаментальні властивості Всесвіту". І знову висловлює надію, що замість самознищення людство стане на шлях розвитку — і почне подорожувати до зірок.
Більше про молоде покоління українських талантів — дизайнерів, фотографів, моделей, артистів, спортсменів та науковців, за якими спостерігає весь світ, — читайте в літньому числі Vogue Ukraine Edition. Замовляйте в офіційному онлайн-магазині українського Vogue.
Текст: Дарія Слободяник
Фото: Lena Shkoda
Зачіски та макіяж: Yevgeniya Kozlova