6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил. З 2014 року наші захисники та захисниці мужньо обороняють країну від російської агресії. Щоб вшанувати їх, команда vogue.ua запросила воєнних кореспондентів та незалежних фотографів, які працюють на фронті, поділитися найбільш символічними та емоційними світлинами, зробленими під час великої війни. Кожна з них — особиста присвята героїзму та відданості українських військових.
Мстислав Чернов
"В контексті поточних подій знайти надію дуже складно, й доволі непросто візуально її представити. Однак у цих зображеннях її можна розгледіти, адже головна надія в тому, що наші люди продовжують жити та боротися після усіх трагедій, які випадають на їхню долю".
Костянтин та Влада Ліберови
"Це фото зроблено після звільнення Ізюма. На ньому — поранений воїн, якого веде побратим. Це останні наші поранені з битви за місто. Попереду хлопців — колона трофейної російської техніки. Збройні Сили йдуть цією дорогою далі. З черговою перемогою".
"На фото воїн із позивним "Егоїст". Це зображення зроблено наступного дня після звільнення Херсона, 12 листопада 2022 року. На ньому місцеві жителі обіймають наших захисників, які повернули місто під контроль України".
Юлія Кочетова
"Зазвичай медики пам'ятають військових за їхніми пораненнями — така професійність дозволяє відсторонитися від особистих переживань. Я ж, навпаки, шукаю це особисте. На фото чоловік, який розгорнув прапор, коли побачив мою камеру. Військові тримають прапор при собі, щоб підняти його над звільненим селом чи містом. На цьому кадрі ми у стабпункті — і цей жест, піднятий над головою прапор, він якийсь непереможний, різкий і впевнений".
"Війна дуже точна, смерть все фарбує в чорний, не залишає простору для інших кольорів. Тоді як надія — це завжди півтони. Потрібно ретельно вдивлятися, щоб її розгледіти. Бахмут перетворився на іншу планету, але ось цей дотик наче повертає мене до базових налаштувань, до того, як має бути".
Віталій Юрасов
"Це фото було зняте влітку 2023 року на одному з обмінів військовополоненими. Я думаю, чоловік на ньому, перебуваючи довгий час у неволі, неодноразово думав, що може ніколи не повернутися додому. Але точно мав надію. І вона виправдалася. Якщо навіть у таких надскладних обставинах наші герої зберігають віру, а після повернення — ще й здатність усміхатися, ми з вами тим паче не маємо права опускати руки (які в нас не зв'язані за спиною) і повинні робити все від нас залежне, щоб зберегти свою країну, бути сильною нацією і не підводити тих, хто кладе своє життя за наше спільне майбутнє".
Василина Врублевська
"На фото — покинутий будинок з басейном, частково зруйнований артилерією, знятий у Мощуні, передмісті Києва, в листопаді 2023 року. На цьому кадрі, наповненому хаосом, є хоч і сюрреалістична, але надія — у вигляді квітучої гілки вишні, яка віддавна була ритуальним деревом. У свідомості праукраїнців вишня асоціюється з небом, високим деревом життя та Богом. Білий колір її цвіту пов'язували зі святістю, "світ" — то "свят". Оскільки тепер День Збройних Сил України збігається зі святом Святого Миколая, я обрала це фото".
Сергій Моргунов
"Бійці 25-ї бригади в селі в Донецькій області. Після складних боїв на напрямку Кремінної вони не полишають оптимізму та віри в перемогу".
"Графіті дітей в підвалі школи в Ягідному. Село перебувало в окупації. Ворог силою загнав жителів в підвал школи, аби вони служили живим щитом — в самій будівлі росіяни облаштувати штаб свого підрозділу. Діти та їхні батьки жили в повній ізоляції. Без інформації, без достатньої кількості повітря, без світла тощо. Але навіть в цих умовах, діти написали текст гімну України та малювали солдатиків з українськими прапорами. Ці малюнки для мене — ілюстрація духу, який живить віру в перемогу".