Два роки знадобилося видавництву "Основи", щоб опублікувати книгу Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955-1991 – детальне дослідження модернізму в українській архітектурі. Фотограф Олексій Биков і дослідниця Євгенія Губкіна об'їздили всю Україну, аби дослідити міські ринки, готелі, аеропорти, бібліотеки. Про те, як тривала робота над книгою, видавець і директорка "Основ" Дана Павличко розповіла Vogue.ua
Ми робимо книжки, які змушують переосмислити світ, ставлять запитання і звертають увагу на актуальні проблеми. "Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955-1991" – це спроба задокументувати цілу епоху в архітектурі. Це важливо бо "Тарілка" на Либідській, Житній ринок, корпуси КНУ на ВДНГ й сотні бібліотек, концертних залів та ринків у менших містах України вже за кілька років можуть бути зруйновані. Архітектура має силу змінювати життя і дивувати. Будівлі у книзі саме такі. Можливо, наша книжка зможе змінити культуру українців і вони зрозуміють, що ці споруди варті збереження та вивчення.
2 роки – це насправді дуже мало. Цю тему можна вивчати роками, а то й усе життя. Для нас таке дослідження – надзвичайно важкий проект, над яким працювала величезна команда людей. Я дуже вдячна, що проект підтримали ПБГ Ковальська. Без додаткового фінансування видавати такого роду книжки майже неможливо. Нашій державі такі проекти не цікаві. І навіть серед українців є стигма щодо радянської архітектури. Ми докладаємо великих зусиль, аби популяризувати теми і пояснювати, чому саме ця архітектура є важливою.
Ми вивчаємо спадок, який нас оточує, який руйнують і не цінують. Це документація важливих споруд, які потрібно захищати на рівні держави. Також книга англійською і зроблена для міжнародної спільноти. Такий проект – це сильний інструмент культурної дипломатії і представляє Україну з нового боку.
До речі, кілька років тому ми також видали англійською "Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics" – у книзі зібрали фотографії понад 200 унікальних монументальних мозаїк зі всієї України. А зараз, мені здається, ледь не щотижня виходять новини про те, що зруйновали якесь мозаїчне панно: то через утеплення будинку, то через бажання власників бізнесу розширити свої території.
Тарілка на Либідській. Ще в дитинстві Тарілка пробудила відчуття того, що будівлі можуть дивувати, зачаровувати і змінювати життя. З того часу це моя улюблена споруда в Києві. Цю споруду у формі літаючої тарілки розробив архітектор Флоріан Юр’єв.
2017 року стало відомо про плани перетворити Тарілку на складову ТРЦ Ocean Mall. Після втручання активістів забудовник пообіцяв показати кінцевий проект громадськості, проте досі так цього і не зробив. Саме тому долею Тарілки сьогодні стурбовані багато архітекторів та громадських діячів. Флоріан Юр'єв, архітектор Слава Балбек і учасник ініціативи SaveKyivModernism, Олексій Биков нещодавно презентували спільний проект відновлення київської Тарілки на Либідській. Я дуже сподіваюсь, що саме цей проект втілять і будівлю врятують від руйнації.
Коли гортаю видання, я вражена тим, яка Україна цікава і крута. Як багато споруд, якими варто пишатись, і які б могли стати туристичним магнітом для поціновувачів архітектури. Подивіться, наприклад, на музей в Шепетівці чи Харківський інститут проблем машинобудування? Здебільшого ми навіть не зауважуємо естетики цих будівель.
Я увесь час читаю новини про споруди, які під загрозою. Моє особисте відкриття – це наскільки багато треба зробити, аби врятувати красу, яка нас оточує; як важливо вивчати історію і не боятись складних тем.
Коли горів Нотр-Дам, я з подивом дивилась, як українці переживають, проте майже ніхто не цікавиться власною архітектурою. Нам потрібно зробити колосальну роботу, аби ми самі цінували все, що є навколо нас. Бо саме наша спадщина, інколи болюча, робить нас унікальними.
Модернізм, бруталізм, пост-модернізм в українській архітектурі надзвичайно цікавий, глибокий, дивний. Варто просто відкрити себе до розуміння та сприйняття будівель, які, на жаль, часто вважають "жахливими". Книжка однозначно затамовує подих.
Готель "Салют" – це одна з найвиразніших і найяскравіших будівель модернізму в Києві. Цікаво, наприклад, що за планом будівля мала бути втричі вищою, але після того, як партійна комісія побачила будівлю на етапі будівництва 5-го поверху, на цьому вирішили зупинитися.