Попри те, що війна вважається переважно чоловічою справою – жінки відіграють у спільній перемозі не меншу роль. Хтось із них також бореться на передовій, хтось рятує життя в медзакладах, а хтось забезпечує надійну роботу тилу. Ми згадали фільми, де сповна розкрито роль жінки на війні.
Британська драма "Спогади про майбутнє" розповідає історію про юну Віру Бріттен, чиє спокійне життя уриває перша світова війна. Найближчі її люди, включно з братом Едвардом і нареченим Роландом, ідуть на фронт, а вона замість навчання в Оксфорді наважується стати медсестрою в прифронтовій зоні. Там їй доводиться лікувати не лише поранених британців, а й німців. Поступово ця війна забирає в неї близьких, а Вірі доводиться з кожним днем ставати щораз сильнішою і самостійнішою.
"Мільйони, як ми" – фільм, присвячений роботі жінок на військовому авіаційному заводі за часів Другої світової війни. Ця стрічка – яскравий приклад британського пропагандистського кіно тих років, метою якого було продемонструвати, що тільки наполеглива праця всієї нації здатна принести їй перемогу. Головну героїню фільму звуть Селія – це спокійна дівчина зі звичайної сім’ї, життя якої перевертається у 1939 році. Її батько йде в ополчення, сестра також вирушає допомагати військовим, а їй залишається робота на заводі, яка для загальної перемоги країни не менш важлива, ніж діяльність її родичів. Під час фільму глядач спостерігає трансформацію головної героїні, що засвідчує: кожен з нас набагато сильніший, ніж йому здається.
Фільм "Чочара", який приніс акторці Софі Лорен світову славу, показує інший бік життя жінок під час війни – потребу вижити та захистити свою дитину. Стрічка розповідає про вдову Чезіру, яка живе разом із 13-річною донькою Розеттою. Їхнє місто перебуває під постійними бомбардуваннями англо-американської авіації, тому Чезіре намагається врятувати свою юну дочку і їде на південь від Рима до невеликого містечка, де вона виросла. Там розгортається неабияка сімейна драма, коли Розетта закохується в чоловіка, на ім'я Мікеле, а він шаленіє за її матір’ю. До чого призведуть ці переживання на тлі безперервної війни майстерно демонструє режисер Вітторіо Де Сіка, який здобув за "Чочару" чимало нагород.
Військова драма "Хоробре серце Ірени Сендлер" ґрунтується на реальних подіях – це історія полячки Ірени Сендлер, якій у варшавському гетто вдалося врятувати понад 2000 дітей. Головна героїня працювала в Управлінні охорони здоров’я та була членом підпільної організації, яка допомагала євреям. Ризикуючи власним життям, Сендлер щоразу вигадувала нові способи, щоб вивести дітей із цього найстрашнішого місця.
Український кінематограф також не залишив без уваги цю важливу тему – у 2015 році на екрани вийшов фільм "Незламна", присвячений Людмилі Павличенко – легендарній жінці-снайперу з Білої Церкви, яка знищила понад 300 фашистів. В основу картини лягла її автобіографічна книга. На фронт вона пішла добровольцем уже влітку 1941 року, і буквально за рік стала легендою та наводила страх на ворога. У червні 1942 року Павличенко зазнала поранення в битві за Севастополь, а наприкінці того ж року вирушила до США в складі делегації молоді та військових. Там вона познайомилася і згодом потоваришувала з Елеонор Рузвельт, першою леді США. А під час свого турне американськими містами із закликом відкрити ще один фронт сказала: "Джентльмени, мені лише 25 і я вбила 309 фашистських окупантів. Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною?".