Вже 20 липня у світовий прокат виходить нова стрічка Крістофера Нолана, "Оппенгеймер", яка розкаже історію геніального фізика, батька ядерної бомби Роберта Оппенгеймера. Чому ця історія резонує із сьогоденням, та чому "Оппенгеймер" варто дивитися саме на великому екрані, розповідає виконавець головної ролі Кілліан Мерфі.
Що для вас означає можливість грати у фільмі з таким потужним акторським складом?
Це справді мрія. Я ніколи не думав, що буду працювати з усіма цими акторами в одному фільмі. Я думаю, що це один із найкращих сучасних ансамблів, які зібрав Крістофер Нолан. Але це лише показує, що всі хочуть працювати з Крісом. Отже, так, це був подарунок для мене щодня. Крім того, коли ти прокидаєшся, знаючи, що граєш сцену з Меттом Деймоном, Кеннетом Брана, Емілі Блант або Гері Олдманом, це трохи напружує. Отже, мені доводилося трохи "збільшити гучність" і у власній грі. (Сміється).
Що ви подумали про фільм, коли побачили його завершеним?
Ну, з Крісом на майданчику немає моніторів чи чогось подібного. Очевидно, він знімає на плівкові камери, тому ви не бачите уривки чи кадри під час процесу. Перший кадр фільму, який я побачив, був трейлером. Потім, коли я нарешті побачив готовий фільм, це було приголомшливо. Але, оскільки між завершенням фільму та його переглядом був проміжок, я вважаю, що у мене була певна дистанція.
Я ненавиджу дивитися на себе, і я насправді не знаю жодного актора, який би насолоджувався цим досвідом, але виявилося, що я був повністю вражений "Оппенгеймером". Це дійсно важливий кінематографічний та захопливий досвід, особливо в IMAX. І я це відчув. Я хотів би подивитись, можливо, ще раз із глядачами.
Як ви думаєте, чому для глядачів так важливо відчути "Оппенгеймера" саме в кінотеатрах?
Для мене це найкращий спосіб відчути фільм — у затемненому просторі з незнайомими людьми. Просто немає перешкод: ви не збираєтеся відкривати двері чи робити чашку чаю. Ви інвестували, ви заплатили свої гроші, ви отримали свої закуски, і ви готові.
Для мене в цьому є щось надзвичайно романтичне. Крім того, я вважаю, що особливим у цьому фільмі є те, що він розповідає про світ. Він справді роз’яснює, що означає бути людиною, говорить про нашу відповідальність на цій планеті, та чому наша сила — це іноді надзвичайно руйнівна та жахлива зброя. Мені здається, саме Трюффо сказав, що ми йдемо на фільми не лише для того, щоб втекти від життя, а й щоб дізнатися про життя. І я вважаю, що "Опенгеймер" — один із тих чудових фільмів, що неймовірно цікаві, але водночас змушують задуматися.
Як би ви описали Крістофера Нолана як режисера?
Я думаю, що він ідеальний режисер, тому що пише, режисерує та продюсує фільми одночасно. Він неймовірний візуал, і він цікаво працює з акторами. Дуже небагато режисерів мають усі ці таланти в одній особі.
Чому, на вашу думку, історія Оппенгеймера резонує із сьогоденням, та як пов’язує нас усіх?
"Оппенгеймер" — універсальна історія, до якої підключаються всі люди. Усі розуміють теми, які є в цьому фільмі. Нолан задає глядачам великі запитання, а відповідей не дає — і я вважаю, що це чудове кіно. Але це також і трилер, і історія кохання, і, як на мене, тут до того ж є елементи жахів. Отже, все це викликає резонанс у аудиторії.
Цей фільм хапає за горло від самого початку, і ти просто не переводиш дихання від початку до кінця. Зараз ми живемо в ядерну епоху через те, що сталося тоді. Я маю на увазі, що Оппенгеймер змінив світ, і відтоді ми живемо з наслідками цієї події.