Сила кольору у великій політиці: найяскравіші приклади
5 листопада відбудуться американські президентські вибори – подія, на яку, без перебільшення, чекає вся планета. Усього два кандидати – Камала Гарріс, яка має всі шанси стати першою президенткою США, та Дональд Трамп, що мріє повернутися до Білого Дому після 4-річної паузи. Сьогодні до них прикута увага всього світу, зокрема і до їхнього зовнішнього вигляду, який у великій політиці надзвичайно важливий. Напередодні дня Х ми згадали, як політики використовують колір у своїх образах і які невербальні послання за його допомогою доносять.
Сила білого
Багато жінок, які займають політичні посади, обирають саме біле вбрання як данину поваги суфражисткам. Ця традиція бере свій початок ще з початку ХХ століття. Білий був одним із кольорів американської організації виборців, відомої як Національна жіноча партія. Суфражистки носили білі сукні підкресленого жіночого стилю, щоб боротися зі стереотипами, закріпленими в ЗМІ та політичних карикатурах, що зображували їх як чоловічих персонажів.
Багато політичних діячок продовжили традицію носити біле на честь тих перших сміливіць, які боролися за право голосу для себе і наступних поколінь. Наприклад, Ширлі Чісголм була вдягнена в біле в день виборів у 1968 році: тоді її обрали конгресменкою країни — так вона стала першою темношкірою жінкою на цій високій посаді. Згодом вона стала першою темношкірою жінкою, що балотувалася на пост президента від великої політичної партії. Відтоді Гілларі Клінтон, Камала Гарріс, Джілл Байден й інші жінки в політиці почали обирати виключно білий для головних офіційних подій.
Історія знає, коли білим на свою користь користувалися і чоловіки-політики. Мартін Белл, колишній член Парламенту Великої Британії, відомий своїм білим костюмом, який він вперше вдягнув під час десятиденної словенської війни 1991 року. У своїх мемуарах "У небезпеці" він, тоді журналіст BBC, писав, що хотів наголосити на своєму цивільному статусі: "Костюм заявляв: цей чоловік не має стосунку до жодної армії, він не ховається в траншеях". Через шість років, коли Белл балотувався до парламенту як незалежний кандидат, він позіціонував себе як політик, що "тримається подалі від бруду" і був вдягнений у той самий білий костюм.
Рожевий як символ протесту
У рожевого довга політична історія, хоч у багатьох він досі асоціюється зі світом ляльок і чимось поверхневим. Сьогодні у великій політиці він став символом протесту і демонстрацією жіночої сили. Один з найяскравіших прикладів останніх років – рожева брючна двійка Ненсі Пелосі, членкині Палати представників США, в якій вона прилетіла на Тайвань у 2022-му. Тоді за цим історичним візитом стежили мільйони людей. А Пелосі у свою чергу дала зрозуміти: хоч який інфантильний колір у її костюма, наміри вона має серйозні.
Історики моди тоді також часто згадували образ Гілларі Клінтон на Всесвітній конференції ООН з прав жінок у Пекіні 1995 року. Виступала вона у статусі першої леді США і розповідала про виклики і загрози для жінок у всьому світі. Особливу увагу у промові вона тоді звернула на нетерпимість китайського керівництва до інакомислення. Вдягнена пані Клінтон була, звісно, у рожевий.
Важливо пам’ятати, що "жіночим" рожевий колір почали називати приблизно в 1940-х. Його, наприклад, дуже любила перша леді США Мамі Ейзенгауер, а обізнані маркетологи вправно почали використовувати його для просування саме жіночих товарів. Потім рожевий асоціювався з Джекі Кеннеді – саме в рожеву двійку Chanel з твіду була вдягнена перша леді в момент вбивства її чоловіка Джона Кеннеді. Сьогодні ж рожевий – це колір, що відіграє важливу роль у світовій політиці. Можна лише згадати "Марш жінок" у 2017 році, коли першого дня після інавгурації Дональда Трампа на протест вийшли тисячі людей, і рожевий став їхнім символом.
Червоний: боротьба і влада
Червоний – головний політичний колір сьогодні, а почалася ця історія ще у 18 столітті з часів Французької революції, під час якої революціонери визначали один одного саме за червоним фрігійським ковпаком. Пізніше він перекочував на червоний прапор, а потім став символом усіх революцій. У 20 столітті революційні режими часто перетворювались у комуністичні, тому сьогодні червоний асоціюється саме з комуністичними режимами.
Сучасні політики використовують активно червоні краватки, які на їх думку демонструють наполегливість та енергійність. "Краватка червоного кольору – символ влади , – розповідає в інтерв'ю BBC аналітик Марк Вудман. – У червоному є щось таке, що посилає сигнали сили і пристрасті. Коли ви берете на себе провідну роль у проекті або хочете заявити про свої амбіції, подумайте про яскравий червоний". Один з найвідоміших шанувальників червоного серед сучасних політиків – Дональд Трамп, адже саме цей колір є неофіційним сиволом його республіканської партії.
Але один з найобговорюваніших публічних виходів останніх років у червоному належить демократці Александрі Окасіо-Кортес, яка в 2020-му публічно звернулася до республіканця Теда Йохо після того образливих слів. Вона була вдягнена в блейзер класичного червоного відтінку, який ще називають "Скарлет", а її бойовий настрій підкреслювала червона помада в тон. ЗМІ тоді написали, що на їх думку, Окасіо-Кортес ніби повернула собі червоний колір, забравши його у невихованого колеги.
