Сила кольору у великій політиці: найяскравіші приклади
5 листопада відбудуться американські президентські вибори – подія, на яку, без перебільшення, чекає вся планета. Усього два кандидати – Камала Гарріс, яка має всі шанси стати першою президенткою США, та Дональд Трамп, що мріє повернутися до Білого Дому після 4-річної паузи. Сьогодні до них прикута увага всього світу, зокрема і до їхнього зовнішнього вигляду, який у великій політиці надзвичайно важливий. Напередодні дня Х ми згадали, як політики використовують колір у своїх образах і які невербальні послання за його допомогою доносять.
Сила білого
Багато жінок, які займають політичні посади, обирають саме біле вбрання як данину поваги суфражисткам. Ця традиція бере свій початок ще з початку 20 століття. Білий був одним із кольорів американської організації виборців, відомої як Національна жіноча партія. Суфражистки носили білі сукні підкресленого жіночого стилю, щоб боротися зі стереотипами, закріпленими в ЗМІ та політичних карикатурах, що зображували їх як чоловічих персонажів.
Багато політичних діячок продовжили традицію носити біле на честь тих перших сміливіць, які боролися за право голосу для себе і наступних поколінь. Наприклад, Ширлі Чісголм була одягнена в біле в день виборів у 1968 році – тоді її обрали першою темношкірою конгресменкою країни. Згодом вона стала першою темношкірою жінкою, що балотувалася на пост президента від великої політичної партії. З тих пір Гілларі Клінтон, Камала Гарріс, Джілл Байден і інші жінки в політиці почали обирати виключно білий для головних офіційних подій.
Історія знає, коли білим на свою користь користувалися і чоловіки-політики. Мартін Белл, колишній член Парламенту Великої Британії, відомий своїм білим костюмом, який він вперше надягнув під час десятиденної словенської війни 1991 року. У своїх мемуарах "У небезпеці", він, тоді журналіст BBC, писав, що хотів наголосити на своєму цивільному статусі: "Костюм заявляв: цей чоловік не має стосунку до жодної армії, він не ховається в траншеях". Через шість років, коли Белл балотувався до парламенту як незалежний кандидат, він позіціонував себе як політик, що "тримається подалі від бруду" і був вдягнений у той самий білий костюм.
Рожевий як символ протесту
У рожевого довга політична історія, хоч у багатьох він досі асоціюється зі світом ляльок і чимось поверхневим. Сьогодні у великій політиці він став символом протесту і демонстрацією жіночої сили. Один з найяскравіших прикладів останніх років – рожева брючна двійка Ненсі Пелосі, членкині Палати представників США, в якій вона прилетіла на Тайвань у 2022-му. Тоді за цим історичним візитом стежили мільйони людей. А Пелосі у свою чергу дала зрозуміти, хоч який інфантильний колір у її костюма, наміри вона має серйозні.
Історики моди тоді також часто згадували образ Гілларі Клінтон на Всесвітній конференції ООН з прав жінок у Пекіні 1995 року. Виступала вона у статусі першої леді США і розповідала про виклики і загрози для жінок у всьому світі. Особливу увагу у промові вона тоді звернула на нетерпимість китайського керівництва до інакомислення. Вдягнена пані Клінтон була, звісно, у рожевий.
Важливо пам’ятати, що "жіночим" рожевий колір почали називати приблизно в 1940-х. Його, наприклад, дуже любила перша леді США Мамі Ейзенгауер, а обізнані маркетологи вправно почали використовувати його для просування саме жіночих товарів. Потім рожевий асоціювався з Джекі Кеннеді – саме в рожеву двійку Chanel з твіду була вдягнена перша леді в момент вбивства її чоловіка Джона Кеннеді. Сьогодні ж рожевий – це колір, що відіграє важливу роль у світовій політиці. Можна лише згадати "Марш жінок" у 2017 році, коли першого дня після інавгурації Дональда Трампа на протест вийшли тисячі людей, і рожевий став їхнім символом.
Червоний: боротьба і влада
Червоний – головний політичний колір сьогодні, а почалася ця історія ще у 18 столітті з часів Французької революції, під час якої революціонери визначали один одного саме за червоним фрігійським ковпаком. Пізніше він перекочував на червоний прапор, а потім став символом усіх революцій. У 20 столітті революційні режими часто перетворювались у комуністичні, тому сьогодні червоний асоціюється саме з комуністичними режимами.
Сучасні політики використовують активно червоні краватки, які на їх думку демонструють наполегливість та енергійність. "Краватка червоного кольору – символ влади , – розповідає в інтерв'ю BBC аналітик Марк Вудман. – У червоному є щось таке, що посилає сигнали сили і пристрасті. Коли ви берете на себе провідну роль у проекті або хочете заявити про свої амбіції, подумайте про яскравий червоний". Один з найвідоміших шанувальників червоного серед сучасних політиків – Дональд Трамп, адже саме цей колір є неофіційним сиволом його республіканської партії.
Але один з найобговорюваніших публічних виходів останніх років у червоному належить демократці Александрі Окасіо-Кортес, яка в 2020-му публічно звернулася до республіканця Теда Йохо після того образливих слів. Вона була вдягнена в блейзер класичного червоного відтінку, який ще називають "Скарлет", а її бойовий настрій підкреслювала червона помада в тон. ЗМІ тоді написали, що на їх думку, Окасіо-Кортес ніби повернула собі червоний колір, забравши його у невихованого колеги.
