День матері: українські акторки — про дитячі спогади та материнську підтримку
12 травня світ відзначає одне з найтепліших родинних свят — День матері. Напередодні ми попросили трьох українських акторок — Дарію Плахтій, Марину Кошкіну та Христину Федорак — показати нам свої дитячі альбоми, світлини матусь та розповісти про те, як мами вплинули на їхній вибір професії та життєві погляди.
У спецпроєкті, реалізованому спільно з INTERTOP та брендом прикрас Pandora, дівчата приміряли образи, натхнені стилем їхніх матерів. У наші дні можна вдягнутися як завгодно, проте, як демонструють артистки, мода циклічна, а образи, які носили їхні матусі 30 років тому, цілком можливо повторити і сьогодні. Тож натхненного перегляду відео — і не забудьте привітати своїх мам зі святом!
Марина Кошкіна, акторка театру і кіно
З 2018 року Марина Кошкіна, випускниця майстерні Богдана Бенюка в Театральному інституті Карпенка-Карого, служить у Національному театрі імені Франка. Серед її найвідоміших ролей — Софія у "Безталанній", Кассандра в однойменній виставі та королева Шотландії Марія у нещодавній прем'єрі режисера Івана Уривського "Марія Стюарт". Також Марина багато знімається в кіно: зокрема зіграла роль Іванки у фільмі "Віддана" за романом Софії Андрухович "Фелікс Австрія" та Настю у воєнній драмі "Снайпер. Білий Ворон". Своїми важливими ролями ще називає стрічки "Забуті" Дарії Оніщенко та "Із зв'язаними очима" Тараса Дроня. 9 травня в прокат вийшла довогоочікувана драма "Будинок "Слово" про Розстріляне відродження, де також знялася Марина Кошкіна.
"27 червня моїй мамі виповнюється 50 років. Я обіцяла їй показати пальми і думаю, її мрія здійсниться", — каже Марина Кошкіна. Вона народилась і виросла на Луганщині, у місті Кремінна, яке сьогодні знаходиться під окупацією. На жаль, саме через це на наше знімання акторка не мала змоги принести старі сімейні фотографії — всі світлини Кошкіних залишилися у родинному домі.
Проте Марина показує нам нову фотосесію, зроблену пів року тому: на ній мама Марини та її шестеро дітей. Акторка найстарша — їй 30 років, її наймолодшому братику — 10. На світлинах мама у білій сорочці з вишитими квітами, тож у нашому відео Марина, надихаючись образом мами, приміряє сорочку, натхнену українськими вишиванками — і каже, що мамі точно сподобається цей образ.
"Моя родина — моя любов, головне натхнення і підтримка, — розповідає акторка. — В дитинстві мама дуже багато працювала, тож у нас не було особливих традицій. Але був такий теплий і веселий день щомісяця, коли мама отримувала зарплату і ми їхали в інше місто, щоб поїсти морозива, щось купити одне одному — у великій родині це було свято". Згадуючи дитинство, моя мама дуже любить читати, коли я була мала, вона за ніч могла сісти та прочитати книжку. Саме від неї у мене любов до читання, вдома — бібліотека, яку я зібрала вже в Києві, коли приїхала вступати в університет".
Марина зізнається, що вибір професії не залежав від батьків, проте сміється, що свій талант до перевтілення демонструвала ще в дитинстві: "Моя бабуся носила підбори і розкішну червону спідницю. Я брала ці речі і зображала Вєрку Сердючку. Так-так, це вже проявлявся мій драматичний потенціал".
Війна розділила тисячі родин в Україні, не винятком є і сім'я Марини Кошкіної, тож акторка зворушливо каже: для неї день матері — будь-який день, коли вони з мамою поруч. "На жаль, це стається нечасто, адже кілька місяців тому мама з молодшими братами та сестрами поїхала тимчасово за кордон. Усе життя мама багато працювала, і я хочу, щоб зараз вона дозволила собі жити, просто насолоджуючись і не турбуючись про нас. Але вона не може інакше, каже, що ми — сенс її життя. Коли вона приїзжала з малими до мене в Київ, ми любимо готувати, грати в шахи, читати. Я їй часто дзвоню і кажу: приїзди і приготуй для мене щось смачненьке. Обожнюю мамині вареники. Зараз просто хочеться бути разом і неважливо, де".
Дарія Плахтій, акторка кіно
Дарія Плахтій — одна з найвідоміших акторок нової хвилі українського кіно. Має три міжнародні нагороди за дебютну роль у фільмі "Стрімголов" — фестивальній драмі режисерки Марини Степанської, знятій 2017 року, про молодь, яка намагається знайти себе в постмайданному Києві. У 2023-му фільм "Довбуш", де Дарія зіграла наречену Олекси Довбуша Марічку, зібрав понад 60 мільйонів гривень у прокаті.
За словами Дарії Плахтій, її мати завжди вірила, що донька стане акторкою. Хоча батько, який працював актором у місцевому театрі у Павлограді Дніпропетровської області, де виросла Дарія, до її вибору професії спочатку поставився скептично. "Дашо, ну який Карпенка-Карого? Там будуть такі високі, "модельні" дівчата!" — згадує вона зі сміхом батькові слова. Натомість мама завжди казала: "Якщо хочеш, маєш спробувати". "У неї не було сумнівів, що у мене вийде, вона мене дуже підтримувала — і це неймовірно допомагало", — згадує Даша.
Сьогодні Дарія Плахтій — вже сама мама, виховує восьмирічну доньку і зізнається, що найцінніше у її власних стосунках із матір'ю — відверте щире спілкування. "У нас немає особливих родинних традицій, але ми дуже близькі. Я ціную те, що ми стали подругами — тепер не тільки я з нею раджуся, а й вона зі мною, адже у мене теж є певний життєвий досвід, я можу її втішити та заспокоїти. Наш із мамою улюблений звичай, який я насправді дуже ціную, — багато говорити про все на світі і гуляти Києвом, мама обожнює ходити містом, а я — показувати їй свої улюблені місця".
Згадуючи дитинство, Даша розповідає, що найтепліші спогади пов'язані з ароматом теплої смачної їжі, який зустрічав її, щойно заходила додому; а ще з моментами, коли разом з батьками висаджувала на городі зелень та овочі, а потім з мамою робили салат з власноруч вирощеного. Коли я приїздила до двоюрідних сестер, то ми вдягалися в одяг їх мами, розкладали на підлозі і влаштовували покази мод. "Поєднання речей були часом дуже сміливі, — сміється акторка. — Мама полюбляла підбори, і я обожнювала їх взувати — ніби почувалася значно дорослішою. А ще обожнювала мамині парфуми та креми, адже мамин аромат — це щось особливе".
Розглядаючи старі світлини, Дарія зауважує, якою стильною була мама у свої 20 років, на початку 1980-х: лаконічні мінімалістичні сукні, коротка хлопчача зачіска. "На той момент, щоб мати класний вигляд, треба було шукати тканину і шити собі вбрання, тож мама багато шила". Своє хобі за допомогою доньки вона трансформувала у мінібізнес — запустила бренд в’язаних речей. "Мама чудово в'яже, для неї це своєрідна медитація, і якось я запропонувала: а давай тобі зробимо бренд. Нещодавно вона згадала про цю ідею і каже: я хочу, допоможи. Вона зв’язала колекцію хустинок і шапочок, а я почала поширювати інформацію через соцмережі. Це наш маленький сімейний бренд, який нас дуже тішить".
Христина Федорак, акторка театру і кіно
З 2018 року Христина служить в Національному театрі імені Франка. Серед найвідоміших вистав артистки — українська класика: "Земля", "Кассандра", "Безталанна", "Лимерівна" та "Конотопська відьма". У кіно Федорак стала відома завдяки ролі Марічки у фільмі "Гуцулка Ксеня" (2019) режисерки Олени Дем’яненко.
"Я думаю, мама дуже сильно вплинула на мій вибір професії", — розповідає Христина Федорак. — Коли я була зовсім малою, вона завжди казала, що я буду артисткою театру і навчатимусь в Карпенка-Карого. Я не знала, хто такий Карпенко-Карий, але всім казала, що буду там вчитися. Якось ми поїхали в Київ, йшли Ярославовим Валом і мама каже: оце твій майбутній інститут. Я все це вбирала, слухала… Ну звичайно, якщо би я не хотіла, то ніхто би на мене не давив — вибір був за мною, але мама бачила потенціал. Я писала казки, коли була мала, і розповідала всім навколо байки, і всі вірили. Мамі дзвонили подруги: "Марто, твоя мала нам таке розказала, це що, правда?""
Христина Федорак народилась і виросла в Коломиї, у серці Покуття, у великій родині — у неї двоє сестер і брат. Сестри Федорак — ефектні коломиянки з блакитними очима, темними бровами та хвилястим каштановим волоссям — настільки схожі, що все життя їх плутають. "Коли старша сестра приїжджала до мене на іспити чи дипломну виставу, до неї підходили глядачі і дякували", — сміється Христина.
Дівчина із задоволенням згадує родинні традиції, яких сім'я Федорак дотримується і дотепер. У шість років Христина вперше піднялася на Говерлу, тож і сьогодні найкращий час разом для родини — це похід у гори. "Мама каже: для мене найбільше свято в свій день народження — піднятися з вами на вершину, наш чорногорський двотисячник". Проте не спортом єдиним: провідуючи доньку в Києві, мама Христини має настільки насичену культурну програму, що втомлюється навіть донька. "Це може бути 4–5 вистав за тиждень у Києві. В обід ще можемо піти в кіно, а потім у музеї і галереї. Мама не пропускає жодної прем'єри в Києві, ось зараз приїздила і встигла побачити дві найгучніші: "Марію Стюарт" у Театрі Франка та "Отелло" в Театрі Лесі Українки".
Розглядаючи фотографії, Христина каже, що залюбки вдягалась би так, як її мати в часи навчання в Чернівецькому університеті: прямого крою білі джинси, топ, сандалі. Саме такий образ, що їй дуже личить, акторка приміряє у нашому відео.
Мати прищепила Христині любов не тільки до театру, походів у гори та культурного дозвілля, а й до прикрас. "Моя мама дуже любить оздоби — насамперед автентичні коралі, згарди, гердани, намиста з бісеру. Мені подобається її смак, вона розуміється на камінні і дорогоцінностях. Я теж залюбки ношу це сьогодні і маю в колекції і мамині традиційні прикраси".
Розповідаючи про материнську підтримку, Христина зізнається: її мама — людина з гумором, тож може давати поради, а потім сказати: "Христю, та роби як знаєш, я б на твоєму місці нікого не слухала!" "Але найголовніша порада від моєї мами дуже проста. Вона завжди каже: не загуби, не закопай свій талант. Тож я намагаюся слухатися її та розвиватися".
Про INTERTOP
INTERTOP — fashion-платформа № 1 в Україні, під управлінням якої працюють 14 мереж мульти і монобрендових магазинів, з власним маркетплейсом і мобільним додатком. На платформі представлено більше 71 000 одягу, тому вдягатись з INTERTOP можна як завгодно.
Про PANDORA
Pandora — всесвітньовідомий ювелірний бренд данського походження, який щодня надихає мільйони людей у світі. Нова колекція прикрас до Дня матері представлена на e-pandora.ua.