Щоразу у квітні Мілан перетворюється на справжній творчий хаб. Виставка Salone del Mobile давно вийшла за межі професійної події для дизайнерів та декораторів — сьогодні це відкрита міжнародна платформа, де кожен охочий може зануритися в найновіші тенденції розвитку креативного світу. Тут дизайн перетинається з модою, мистецтвом, ремеслом, екологією, інноваціями — а також із філософією та поетикою, осмисленими найцікавішими умами сучасності. Присутність модних брендів на Fuorisalone (подіях поза графіком виставки в центрі міста) щороку набирає обертів і давно вийшла за межі звичних презентацій меблевих колекцій, натомість відкриваючи простір для міждисциплінарного та культурного діалогу. Ми відвідали дванадцять найяскравіших шоурумів — від Gucci й Loewe до Jil Sander та Loro Piana, які цього тижня обговорювали всі.
Gucci Bamboo Encounters
Група Kering посилює свою присутність на дизайн-сцені, і події Gucci другий рік поспіль створюють ажіотаж. Якщо минулого разу бренд сконцентрувався на heritage-дизайні — лімітованій серії культових об’єктів ХХ століття у фірмовому відтінку Ancora, то цьогоріч ідеєю стало дати дорогу креативній думці молодих талантів. На чолі з куратором Іполіто Пестелліні Лапареллі та його міждисциплінарною студією 2050+ вони перетворили церковне подвір’я XVI століття Chiostri di San Simpliciano на ігровий майданчик для артистів і дизайнерів, які попрацювали з одним із головних кодів Gucci — бамбуком, вперше представленим у 1940-х як ручки для сумок і відтоді знаковим матеріалом для модного Дому. Його форма, текстура та властивості надихнули на створення грайливих повітряних зміїв (Kite Club), медитативного фонтану (Антон Альварес), гравійованих металевих меблів (Сісан Лі).
Speak, Memory у Casa Cabana
Тиждень дизайну дає доступ до найприватніших і найбільш вражаючих локацій — і, на відміну від Тижня моди, їхні двері (за попереднім записом) відкриті для всіх. Цього разу можна було потрапити до квартири Мартіни Мондадорі — власниці вишуканого й впливового лайфстайл-бренду Cabana. В апартаментах, оформлених легендарним дизайнером Ренцо Монжардіно у 1978 році, розгорнулась виставка, присвячена митцям-артизанам з усього світу. Курована письменницею Деборою Нідлман, експозиція інтегрує роботи обраних дизайнерів в історичні інтер’єри: декор із плетеної шкіри кореянки Debaroun у ванній хазяйки, геометричні дерев’яні меблі Green River Project у співпраці з Bode у вітальні, архаїчні скульптурні вази з кераміки Пітера Шлезінгера. Усі об’єкти створено з матеріалів, наданих LVMH Métiers d'Art.
L’Appartamento від Artemest
Artemest — онлайн-платформа для замовлення дизайнерських об'єктів і творів мистецтва від італійських артизанів — уже давно має статус ікони. Цього року команда святкує десятиріччя участі у міланському Тижні дизайну і, як завжди, організувала презентацію найкращих робіт у розкішних апартаментах історичного палацу. Концепція "квартири" дозволяє краще зрозуміти, як сучасний дизайн може бути інтерпретований у форматі total look. За оформлення взялися відомі міжнародні дизайн-студії: Simone Haag, Nebras Aljoaib, Meyer Davis, Romanek Design Studio, 1508 London та Champalimaud Design. Вони стилізували кожну кімнату Палаццо Доніцетті в кінематографічному, еклектичному стилі, гідному фільмів Луки Гуаданьїно. Було використано понад 180 знакових предметів і мистецьких об'єктів: мармурові шезлонги, пазлові інтерпретації ренесансного живопису, радіофон дизайну Пʼєрджакомо Кастільйоні, оксамитові модульні дивани Маттео Чібіча та багато іншого — усе це вже доступне для перегляду й замовлення на сайті платформи.
Jil Sander для Thonet
Хто сьогодні не мріє про крісло-стілець Cantilever S 64 від Thonet? Герої інстаграму та маст-хев усіх інфлюенсерів, що займаються переоздобленням своїх нових домівок, цей німецький дизайн-об’єкт епохи Баухауза 1920-х вже кілька років є абсолютним культом. І, схоже, варто приготуватися заплатити за набір ще більше. Оновлений дизайн знакової моделі розробила сама Жиль Сандер. Модельєр розповідає, що архітектура і дизайн завжди були невід’ємною частиною її творчого шляху з дитинства, тому співпраця з меблевим брендом стала логічним продовженням її власних захоплень. Вона представила дві варіації S 64 — під назвами Serious і Nordic. Ці моделі вирізняються стриманою вишуканістю завдяки поєднанню лакованого дерева, нікелю та м’якої шкіри глибоких відтінків синього, пісочного й бордо, отриманих із природних пігментів.
Gohar World x Marimekko
Найграйливішу презентацію всього Тижня дизайну представили фіни Marimekko, які цього року об'єдналися з інфлюенсеркою, журналісткою та фуд-митцем Лайлою Гохар. Здвигнувши разом вісімнадцять ліжок, вони надали гостям можливість власною спиною оцінити нову спільну колекцію та насолодитися просекко, розтягнувшись на яскравих подушках. Для всесвітньо відомого бренду кольорового текстилю Лайла розробила домашню колекцію постільної білизни, одягу та декору для спальні. У пошуку ідей вона звернулася як до власного дитинства (мама Гохар з малечі вдягала доньку в смугасті піжами фінської марки), так і до архівів 60-70-х років у Хельсінкі. Результат вийшов справжньою одою життю: контрастні, кольорові, веселі смуги можна поєднувати між собою за бажанням, щоб створити максималістський і іронічний стиль у дусі ретро.
Prada Frames x formafantasma
Найбільш інтелектуальний формат присутності на Тижні дизайну завжди обирає Prada Group. Замість естетських шоурумів чи інсталяцій вони організовують тематичні симпозіуми (Prada) та літературні клуби (Miu Miu). Зупинимося на першому: цього року щорічна подія Prada Frames у колаборації з дизайнерським бюро FormaFantasma відбулася в надзвичайно незвичній локації. Гостей запросили приїхати на Центральний вокзал і піднятися на борт історичного потягу Arlecchino, розробленого у 1950 році культовими дизайнерами Джо Понті та Гуідо Мінолетті, і який нині належить Фонду італійських залізниць. Другим майданчиком став розкішний Королівський зал вокзалу, який колись був призначений для очікування на потяг королівською сім'єю. Темою симпозіуму In Transit стали питання інфраструктури та мобільності, і всі бажаючі могли забронювати місце, щоб прослухати спікерів у інтерактивному форматі.
Hosoo, Dimorestudio та Osanna Visconti
Ще одна приватна резиденція, доступ до якої можливий лише у рідкісні моменти, — це історична квартира-студія міланської аристократки та ювелірного дизайнера Осанни Вісконті (її пращури будували Кастелло Сфорцеско, а родич Лукіно знімав культове італійське кіно 1960-х). Цю локацію в старовинному кварталі Cinque Vie, в серці Мілану, обрали для презентації тристоронньої колаборації дизайнерів Dimorestudio Брітт Моран та Еміліано Сальчі: тут між собою діалогують тканини з колекції Hemispheres, розроблені Dimorestudio у співпраці з японською текстильною компанією HOOSOO, та меблі з натуральної бронзи з колекції Magnolia від Osanna Visconti, що інтерпретують життєвий цикл магнолії в стилі ар-нуво. HOOSOO — ода артизанату та можливість зануритися в древні японські ремісничі традиції: заснований у 1688 році, цей бренд з Кіото використовує техніки та візерунки, які залишаються незмінними протягом століть.
Loro Piana & Dimorestudio: La Prima Notte di Quiete
Ще одна знакова цьогорічна колаборація від знаменитого Dimorestudio — це, безперечно, співпраця з Loro Piana. Кінематографічна імерсивна інсталяція, яка досліджує взаємодію між реальністю та вигадкою, уявний дім у стилі експериментальних 1960-х, сет до неіснуючого фільму — Моран та Сальчі, як завжди, стимулюють фантазію та апелюють до безкомпромісних естетів-інтелектуалів. Переступивши поріг головного офісу Loro Piana у Мілані — "шовковий двір" Cortile della Seta — гості потрапляють до фойє вінтажного кінотеатру, де панують оксамитові завіси та леопардові килими. Тут, під керівництвом масок, відвідувачі готуються до перегляду La Prima Notte di Quiete (навіть фраза "Перша ніч спокою" нагадує назву фільму тієї епохи) — будинку, натхненого апартаментами 1970-1980-х років, оформленого меблями, розробленими Dimorestudio для Loro Piana Interiors, оббитими тканинами бренду, а також предметами колекції The Art of Good Living та антикварними вінтажними речами середини століття, що стали візитною карткою дизайнерського дуету. Твори мистецтва, якими доповнили вигадані інтер’єри, надали відомі міланські галереї — Tornabuoni Art, Cardi, Gracis та Secci.
Louis Vuitton – Objets Nomades
Зробивши паузу в минулому році, Louis Vuitton повернулися до Мілана з регулярною презентацією своєї лайфстайл-колекції — Objets Nomades, або "кочових об'єктів", що відсилає до витоків бренду, коли він асоціювався виключно з подорожами. Більш відповідної локації для люксового бренду годі й уявити: як завжди, це розкішний міланський Палаццо Сербеллоні, оформлений різнокольоровим мармуром, фресками, гігантськими люстрами з кришталю та муранського скла, старовинним буазері та багатометровими дзеркалами. Тут розмістилися предмети, що покликані супроводжувати сучасних подорожуючих із необмеженими засобами та витонченим смаком: лаковані валізи для чайної церемонії, кашемірові пледи, розкладні ліжка, програвачі, переносні лампи в шкіряному оздобленні. А також меблі для постійного житла – наприклад, від Patricia Urquiola та Campana Brothers. Їх можна переглянути і придбати у головному бутіку на Монтенаполеоне. А на просторому подвір'ї палацу бренд показав справжню рідкість — реконструкцію в натуральному розмірі проекту Шарлотт Періанд для утилітарної домівки для канікул епохи 1930-х. Це була повна протилежність розкоші Objets Nomades — мінімалістичний, доступний та практичний будинок у дусі японського мінімалізму, який дизайнерка уявляла як рішення для проживання робочих сімей на щорічному відпочинку в епоху Баухауза.
Saint Laurent-Charlotte Perriand
Фешн-групи Kering та LVMH змагаються за право представляти культових дизайнерів минулого століття, прагнучи асоціювати вічні цінності визнаних геніїв із власними брендами. Так, цього року спадщину Шарлотт Періанд представив творчий директор Saint Laurent Антоні Ваккарелло. Спеціально до Тижня дизайну він замовив обмежену серію предметів, створених французькою дизайнеркою, які раніше існували лише у вигляді прототипів або ескізів. Це об’єкти, які Періанд розробила для своїх осель по всьому світу — бібліотека для дому в Ріо-де-Жанейро, крісло для гостей в Індокитаї, диван для резиденції в Парижі. Цей крок Ваккарелло є вираженням його прихильності до розповсюдження дизайн-спадщини Періанд і бажання зробити її доступною для ширшої аудиторії. Він підкреслює, що сам Ів Сен Лоран колекціонував предмети її авторства, а П’єр Берже активно підтримував ретроспективні виставки її робіт.
Hermès – Anathomy of the Object
Кожного року Hermès кардинально змінює свою основну локацію на Тижні дизайну — виставковий простір La Pelota в районі Брера. За редизайн відповідають незмінні креативні директори напрямку лайфстайл — Шарлотт Макао Перельман та Алексіс Фабрі. Кольори завжди відіграють ключову роль на презентаціях нових колекцій предметів для дому. Цього разу вони стали медіумом для реорганізації простору та його сприйняття: яскравий мінімалізм білого був підкреслений спалахами неонових підсвіток — фуксії, зеленого та лазурного. У театральних тривимірних нішаx розташувалися предмети, виставлені як об’єкти сучасного мистецтва: столик Pivot від Томаса Алонсо в мондріанівському стилі, порцеляновий столовий набір Найджела Піка, розмальований аквареллю, візерунчаті коври та пледи із щільного кашеміру, різнокольорові вази з дутого скла.
Loewe Teapots
Loewe — один із перших фешн-брендів, який під керівництвом Джонатана Андерсона спрямував свою увагу на підтримку майстрів і промоцію ремісничих традицій як основи люксу. Саме тому їхні проекти на Тижні дизайну завжди зосереджені на святкуванні savoir-faire. Цього року бренд обрав популярну тему чайної церемонії та запросив двадцять п'ять артистів і архітекторів до створення еклектичної "колекції" заварників для чаю. Серед учасників ініціативи — Патриція Уркіола та Девід Чіпперфілд. Така повсякденна тема, як заварники для чаю, несподівано надихнула відомих дизайнерів. Як вважає Чіпперфілд, у дизайні часто існує тиск створювати щось вражаюче, але новизна та формальні інновації часто не мають за собою ніякого сенсу. Чайник, на відміну від цього, — це інша справа: на виставці були представлені моделі, які варіювалися від мінімалістичних у східному дусі до антропоморфних, геометричних і навіть у формі тварин. Успіх проєкту можна було оцінити відразу: вулиці Мілану заполонили люди з прес-пакетами, оздобленими великим логотипом Loewe.
Текст: Олена Д'яченко
