КУПИТИ КВИТКИ

Все, що потрібно знати про Met Gala 2026 та нову виставку Інституту костюма

У Музеї мистецтва Метрополітен з’являється новий простір, присвячений моді. Навесні 2026 року в культовому The Met відкриється виставка Costume Art — перша експозиція, що працюватиме у нових Condé M. Nast Galleries, розташованих поруч із Великою залою музею. Галереї займають понад 1 100 квадратних метрів і стають найбільшим оновленням музею за всю історію The Met. "Для Інституту костюма це справді важливий крок", — говорить куратор департаменту Ендрю Болтон. За його словами, завдяки новим залам мода вперше отримує місце поруч із ключовими музейними експозиціями. Це змінює спосіб, у який відвідувачі бачитимуть одяг і костюми — не як окрему категорію, а як частину великої культурної історії мистецтва.

Фото © The Metropolitan Museum of Art
Фото © The Metropolitan Museum of Art

Щоб відзначити відкриття нових галерей, Ендрю Болтон створив виставку Costume Art, присвячену тому, як люди виражали себе через одяг упродовж різних історичних періодів. Проєкт підкреслює: одяг і тіло завжди були невід’ємною частиною мистецтва — незалежно від епохи чи культурного контексту.

"Адам і Єва", Альбрехт Дюрер, 1504 рік. Придбано за кошти Фонду Флетчера, 1919. Фото © The Metropolitan Museum of Art

До експозиції увійшли живопис, скульптура та інші предмети з колекції музею за останні п’ять тисяч років, а також історичний і сучасний одяг з архівів Інституту костюма. Розміщуючи їх поруч, Болтон демонструє, як одяг і мода допомагають зрозуміти, як люди сприймали себе, своє тіло та свою роль у суспільстві в різні періоди.

Болтон наголошує, що тема тіла в одязі насправді присутня в кожній галереї The Met. "Це не окрема історія про моду — це частина всього музею. У кожному відділі є зображення людей — і майже завжди людей у певному вбранні. Навіть оголене тіло не буває "голим": у ньому завжди присутній культурний зміст", — пояснює він.

Костюм Walter Van Beirendonck з колекції весна-літо 2009 року. Придбано за підтримки Friends of The Costume Institute, 2020. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art
Костюм Walter Van Beirendonck з колекції весна-літо 2009 року. Придбано за підтримки Friends of The Costume Institute, 2020. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art

Попри великий успіх виставки "Божественні тіла: мода і католицизм", яка стала найвідвідуванішою в історії The Met (1,66 мільйона гостей), розмежування між модою й мистецтвом усе ще відчутне. Болтон пояснює це тим, що одяг нерозривно пов’язаний із тілом, а тіло традиційно сприймали як менш "нейтральний" носій мистецької ідеї. За його словами, моду визнавали мистецтвом лише тоді, коли вона ніби відокремлювалася від фізичного досвіду.

У попередніх виставках Інституту костюма акцент здебільшого робили на візуальності: манекени лишалися майже непомітними, а одяг виходив на перший план. У виставці Costume Art Болтон робить тіло центральною темою. Він підкреслює нерозривний зв’язок між тілом і вбранням та наголошує, що мода існує не в абстракції, а в реальному житті — на людях, у русі, у їхньому досвіді.

Реклама.

La Poupée, Ганс Беллмер, робота близько 1936 року. Подарунок музею від Ford Motor Company та Джона Водделла, 1987. Фото © The Metropolitan Museum of Art
La Poupée, Ганс Беллмер, робота близько 1936 року. Подарунок музею від Ford Motor Company та Джона Водделла, 1987. Фото © The Metropolitan Museum of Art

Експозиція побудована довкола кількох типів тіл: класичного, оголеного, тіла людини літнього віку, вагітного та анатомічного. Такий поділ дозволяє розширити уявлення про красу й показати те, що рідко потрапляє до традиційних модних наративів. Болтон наголошує, що виставка має на меті повернути реальне людське тіло в розмову про моду та мистецтво й позбутися вузьких стандартів, які часто формує індустрія.

Комплект авторства Рей Кавакубо для колекції Comme des Garçons сезону осінь-зима 2017/2018. Придбано у 2018 році. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art
Комплект авторства Рей Кавакубо для колекції Comme des Garçons сезону осінь-зима 2017/2018. Придбано у 2018 році. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art

Дизайн виставки створила студія Peterson Rich Office, яку очолюють Міріам Петерсон і Нейтан Річ. У великій залі з високою стелею в Condé M. Nast Galleries вони розмістили манекени на постаментах заввишки майже два метри. У самі постаменти вбудовані витвори мистецтва, тому, заходячи в залу, відвідувач передусім бачить одяг — і вже потім помічає інші об’єкти. Такий спосіб показу змінює звичну для музею ієрархію й підтримує головну ідею виставки Costume Art: поставити моду в центр уваги та показати, що вона може взаємодіяти з мистецтвом на рівних.

Абстрактне тіло: Amélie de Montfort, Жан-Батіст Карпо, приблизно 1867–1869 роки. Придбано за підтримки Friends of European Sculpture and Decorative Arts, 1989. Фото © The Metropolitan Museum of Art
Абстрактне тіло: Amélie de Montfort, Жан-Батіст Карпо, приблизно 1867–1869 роки. Придбано за підтримки Friends of European Sculpture and Decorative Arts, 1989. Фото © The Metropolitan Museum of Art

Сукня Delphos, створена Адель Анрієттою Елізабет Ніґрен Фортуні та Маріано Фортуні для Fortuny, 1920-ті роки. Подарунок від Estate of Lillian Gish, 1995. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art
Сукня Delphos, створена Адель Анрієттою Елізабет Ніґрен Фортуні та Маріано Фортуні для Fortuny, 1920-ті роки. Подарунок від Estate of Lillian Gish, 1995. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art

Важливою частиною виставки стала співпраця з художницею Самар Хеджазі, яка створила для манекенів дзеркальні голови. Завдяки цьому відвідувач бачить у манекені власне відображення — і може по-іншому поглянути на те, як одяг і тіло взаємодіють у реальному житті. Окрім цього, музей створює манекени на основі форм реальних людських тіл, щоб показати більше різних фігур, силуетів і пропорцій. За словами Болтона, це свідомий крок: виставка хоче відійти від усталених стандартів краси й запропонувати ширше, реалістичніше бачення людського тіла.

Ілюстрація анатомічного тіла з книги Говарда Бідлоо, 1728 рік. Подарунок музею від Лінкольна Кірстіна, 1952. Фото: Марк Моросс © The Metropolitan Museum of Art
Ілюстрація анатомічного тіла з книги Говарда Бідлоо, 1728 рік. Подарунок музею від Лінкольна Кірстіна, 1952. Фото: Марк Моросс © The Metropolitan Museum of Art

Комплект Corset Anatomia, Renata Buzzo, весна-літо 2025. Надано дизайнеркою. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art
Комплект Corset Anatomia, Renata Buzzo, весна-літо 2025. Надано дизайнеркою. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art

Costume Art — перша виставка Ендрю Болтона без підзаголовка. Він навмисно відмовився від будь-яких уточнень, щоб підкреслити: мода не потребує додаткових пояснень, аби стояти поруч із мистецтвом на рівних. Болтон каже, що це рішення стало дуже символічним: "Ми ніби зняли корсет". Для нього головне — не створити нову систему оцінювання, а прибрати сам поділ між модою й мистецтвом, який існував роками.

Вагітне тіло: Eleanor, Гаррі Каллаган, 1949 рік. Подарунок музею від Джойс і Роберта Меншелів, 1991. Фото © The Metropolitan Museum of Art
Вагітне тіло: Eleanor, Гаррі Каллаган, 1949 рік. Подарунок музею від Джойс і Роберта Меншелів, 1991. Фото © The Metropolitan Museum of Art

Сукня Pregnancy з колекції Georgina Godley осінь-зима 1986/1987, перевидання 2025 року. Придбано за кошти Anthony Gould Fund, 2025. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art
Сукня Pregnancy з колекції Georgina Godley осінь-зима 1986/1987, перевидання 2025 року. Придбано за кошти Anthony Gould Fund, 2025. Фото: Анна-Марі Келлен © The Metropolitan Museum of Art

Виставку реалізовано за підтримки Джефф і Лорен Санчес Безос, а також за участі Saint Laurent і Condé Nast. Costume Art працюватиме з 10 травня 2026 року до 10 січня 2027 року. Вона відкриється одразу після Met Gala 2026 — благодійної події, яка традиційно забезпечує основне фінансування для всіх програм Інституту костюма.

Смертне тіло: ескізний альбом Kyōsai manga, Каванабе Кійосай, 1881 рік (період Мейдзі). Придбано за підтримки Mary and James G. Wallach Foundation, 2013. Фото © The Metropolitan Museum of Art
Смертне тіло: ескізний альбом Kyōsai manga, Каванабе Кійосай, 1881 рік (період Мейдзі). Придбано за підтримки Mary and James G. Wallach Foundation, 2013. Фото © The Metropolitan Museum of Art

Комплект авторства Ріккардо Тіші для колекції Givenchy Couture осінь-зима 2010/2011. Надано Givenchy. Фото © The Metropolitan Museum of Art
Комплект авторства Ріккардо Тіші для колекції Givenchy Couture осінь-зима 2010/2011. Надано Givenchy. Фото © The Metropolitan Museum of Art

За матеріалом vogue.com

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.