Поділитися

Куди буде рухатися українська мода: випускний проєкт студентів KAMA

Українська модна індустрія, як і вся країна зараз переживає непростий час. Брендам доводиться стикатися з проблемами логістики, від'їздом кваліфікованого персоналу та організацією виробництва в умовах відключення світла та постійних повітряних тривог. Незважаючи на безліч складнощів, дизайнери продовжують випускати нові колекції, відкривати нові ринки і займатися благодійністю. Великі надії сьогодні покладаються на молоде покоління, яке, з одного боку, чуйно реагує на виклики зовнішнього світу, а з іншого – створюють актуальний і сучасний продукт, зрозумілий у світі. Як індустрія рухатиметься далі і які у неї перспективи, що будуть купувати споживачі у випускному проекті для vogue.ua поміркували студенти fashion-курсу Kyiv Academy of Media Arts.

Зверху: сукня Etnodim, комір Duality, спідниця Hempful

Ліворуч: сорочка Etnodim, тренч Duality

Праворуч: сукня Hempful та жилет Etnodim

Анна Устенко: "Повага до ресурсів — глобальний курс на збереження природного балансу, вже зараз знаходить вагомий відгук в українській модній індустрії. Технологічність та доцільність моделей, тренди, замінені сенсами — українські дизайнери переконані, що ґрунтовною складовою нашої модної індустрії у найближчі кілька років буде сталий підхід до виробництва".

Сорочка Bobkova, намисто "ВидимоНевидимо"

Українська нація вже стала символом Сміливості. Війна змусила усвідомити, що саме наша сила і є рушієм змін та майбутніх суспільних перетворень. Ті, що продовжують створювати моду — формують перспективу розвитку індустрії вже зараз. Спілкування з дизайнерами Людмилою Герасимчук, Оленою Остапюк, Інною Постниковою та Анастасією Федоровою переконало мене — коли темні часи залишаться позаду, на українську моду чекає широка дорога можливостей. Адже вже зараз Made in Ukraine є символом не лише майстерності, але і багатства змісту, — а світова індустрія моди цього, як ніколи, потребує".

Сукня Bobkova, медальйон "ВидимоНевидимо"

Євгенія Сафонова: "Найбільш вільним і досталь стриманим я бачу добре знайомий і може навіть вже рідний оверсайз, а саме мінімалістичні оверсайз-костюми, спортивні костюми, мінімалістичні футболки у кольорах українського прапору, які можна побачити вже в кожному місті. Прості силуети, зручність, одяг, який ти носиш у повсякденні і одягаєш на вечірку – саме так я бачу моду після війни. Я також переконана, що світ української моди стане більш помітним, і не тільки сучасний, але якщо розглядати сучасний, то у моєму уявленню саме український одяг категорії люкс буде демонструвати усьому світові свободу і відродження, можливо через відродження і переосмислення національного одягу, кольорів, орнаментів, традицій.

Через економічну кризу я бачу підвищення інтересу не тільки до брендів стійкої моди, а й до дешевого і не дуже якісного секонд-хенду, що може привнести цікавих змін до стрітвіру, який йде своїми коренями до культури серферів і скейтбордистов західного узбережжя Каліфорнії, пізніше розширившись і увібравши в себе елементи гіп-гопу, японської вуличної моди і навіть Haute Couture. У моїй уяві просторі, яскраві речі, національний дух, переродження і переосмислення цінностей – є ключові складові моди після війни. Українська фешн-індустрія та українська культура – це птах-фенікс, ми безкінечно зростаємо з попелу".

Євгенія Тополова: "Дійсно, в індустрії зʼявилася тенденція створення колекцій, які паразитують на темі війни, використовуючи на одягу популярні фрази та вислови. Через пришвидшений темп виробництва, якість товарів погіршується, а дизайн стає примітивним. Дуже скоро такий одяг почне відлякувати споживачів. Для того, щоб зберегти асоціацію України з якістю та красою, дуже важливо створювати щось нове та прогресивне, щоб притягувати не тільки українську, але й закордонну аудиторію.

На мою думку, українська мода стане синонімом слова "свобода". З початку війни зʼявилося дуже багато нових брендів. Я впевнена, що нас чекає чи не найяскравіший період української моди, адже ним буде правити молоде покоління, що диктуватиме нові закони та тенденції, які будуть характерні саме для українського населення".

Тренч Duality, сукня Etnodim, чоботи – власність стиліста

Анастасія Охота: "Під час війни не у всіх є можливості слідкувати за новими тенденціями, і більшу перевагу сучасні українки все ж таки віддають комфорту та транспортабельності. Спортивні костюми зараз як ніколи набирають піку своєї популярності. Також, зауважимо те, що більшість коштів зараз йдуть на підтримку нашої країни та забезпечення свого життя, та своєї сім’ї, особливо, якщо українці були вимушені покинути свої рідні домівки".

Весь образ Exaltouch, чоботи – власність стиліста

Поліна Тарасовець: "Окрім очевидного нарративу, є і більш складна мова у дизайні. Чомусь мені на думку спадає висловлювання Марини Абрамович про те, що Матіс всю Другу світову війну малював лише квіти. Зараз дуже важливо, на мій погляд, працювати зі світлими асоціаціями, знаходити символи, які означають щось приємне, зворушливе і рідне, та при цьому естетично вигляють. Наприклад, Світлана Бевза використовує образи кораблика (We are all in the same boat), київских жетонів метро, хустки як основи для спідниці, трипільського дерева життя у крої сукні. Якщо говорити про багатошарові, складні метафори, Антон Белінський – справжній митець в образах, які він використовує як у одязі, так і в інфопросторі. Для мене його Instagram – це якесь заспокоєння та духовний досвід. Не треба забувати і про український живопис, який може бути також взятий за основу при створенні одягу. Наприклад, Федір Возіанов вже давно працює з темою супрематизму та посиланнями на Малевича".