13 запитань до спікерів Vogue UA Conference Fashion & Business 2024
22 жовтня Київ став місцем проведення Vogue UA Conference — вже сьомий рік поспіль ця подія об'єднує найяскравіших представників модної, б'юті- та технологічної індустрій. Цьогорічна конференція пройшла під гаслом Visions of the Future і зібрала дизайнерів, підприємців, ритейлерів та креативних професіоналів, які обговорювали найбільш актуальні питання моди та технологій.
Учасники конференції могли дізнатися про нові тренди, які визначатимуть майбутнє фешн-індустрії, та зрозуміти, як метавсесвіт може змінити взаємодію брендів із клієнтами. Окремі сесії були присвячені впливу інноваційних технологій на сучасні бізнес-моделі та викликам, що стоять перед компаніями в умовах глобальних змін.
Конференція стала також місцем для унікальних прем'єр і партнерських презентацій. Однією з головних подій став був нового Aston Martin Vantage — автомобіля із потужністю 665 кінських сил, здатного розганятися до 325 км/год. Sense Bank представив проєкт, натхнений творчістю Леся Курбаса, який свого часу змінював уявлення про театр завдяки новаторським підходам. Український бренд Mesonia, що спеціалізується на професійній доглядовій косметиці, дозволив гостям протестувати свої новинки, тоді як Vichy залучив присутніх у світ наукових інновацій у сфері догляду за шкірою. Офіційним напоєм конференції став елітний гватемальський ром ZACAPA, що створив вишукану атмосферу заходу.
Після конференції ми попросили наших спікерів відповісти на запитання учасників щодо трендів у моді, впливу економічних змін на бізнес та нових технологій. У цьому матеріалі ми пропонуємо ексклюзивні інсайти від експертів, які поділилися своїм баченням майбутнього.
ЮЛІЯ СВИРИДЕНКО
Перша Віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України
— Як Міністерство економіки планує вирішувати проблему браку кваліфікованих кадрів у легкій промисловості України, зокрема у сфері моди, в умовах війни?
Проблема дефіциту кадрів для легкої промисловості не нова. Ще до повномасштабної війни це питання стояло досить гостро, після 24 лютого 2022 року ситуація погіршилася. Опитування, проведене Мінекономіки разом із Укрлегпромом, показало, що 98% виробників стикаються з браком кваліфікованих працівників, особливо швачок, механіків та технологів. Також 40% зазначили незадоволення рівнем підготовки фахівців.
Для покращення ситуації ми працюємо у трьох напрямках:
Зміни до законодавства. Новий трудовий кодекс передбачає 8 видів трудових договорів, зокрема для надомної та дистанційної роботи. Відпустка по догляду за дитиною доступна як для матерів, так і для батьків.
Підтримка бізнесу. Діють грантові програми: від 150 тис. грн для молоді до 8 млн грн для виробництв. Для ветеранів і їхніх родин — до 1 млн грн. Програма "Створюй" допомагає жінкам, що займаються виробництвом, отримати до $15 тисяч. Уже понад 840 підприємців у легкій промисловості скористалися грантами.
Навчання та перекваліфікація. Ми реформуємо центри профтехосвіти, залучаючи бізнес до наглядових рад для покращення підготовки фахівців. Видаємо ваучери на навчання на суму 30 тис. грн — вже видано 18 тисяч таких ваучерів.
Запущені програми Skills Alliance та Reskill допомагають опанувати нові професії та підвищити кваліфікацію. Skills Alliance підтримали майже 50 країн, а Reskill вже охопив 27 тисяч українців. Також є програми, які вже завершилися, але показали гарну результативність UA Global — Etsy Start. Це не лише навчання, але й кошти для просування свого бренду на платформі Etsy.
— Питання щодо екологічного розвитку. Під час виступу ви сказали, що потрібно починати з особистого підходу. Чому ви так вважаєте? Адже в країнах з дієвою системою переробки вона була створена урядом, і влада стимулювала (зокрема штрафами) населення до співпраці.
Екологічна політика має працювати як на державному, так і на персональному рівнях. Для України це вимога для інтеграції в ЄС і шлях до підвищення конкурентоспроможності бізнесу на міжнародних ринках. З цією метою ми затвердили Національний план з енергетики та клімату (НПЕК). Це стратегічний документ, розроблений з урахуванням європейських стандартів та найкращих практик країн ЄС. Він спрямований на поєднання екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України. Основні цілі НПЕК:
- Скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року.
- Досягнення 27% частки відновлюваних джерел енергії у загальному енергоспоживанні.
- Обмеження постачання енергоресурсів від одного постачальника до 30%.
- Зменшення первинного споживання енергії до 72,224 млн т н.е. та кінцевого — до 42,168 млн т н.е.
Підтримка проєктів сталого розвитку та декарбонізації також є одним із пріоритетів Ukraine Facility. Наприклад, він містить інвестиційний компонент — Ukraine Investment Framework. В його межах бізнес може отримати фінансування на свої інвестиційні проєкти, зокрема ті, які стосуються "зеленого переходу".
Крім того, стартує Програма із зеленого відновлення промисловості на 2024-2028 роки спільно з UNIDO. Мета — допомогти українським підприємствам перейти на екологічно чисті виробничі процеси з мінімальним впливом на довкілля.
— Чи є у планах Міністерства економіки ініціативи щодо співпраці з освітніми установами для підготовки нових фахівців у галузі моди та дизайну, які могли б компенсувати кадровий дефіцит в індустрії?
Ми активно працюємо над реформою Центрів професійно-технічної освіти (ЦПТО). На базі центрів уже зараз можна здобути освіту за спеціальностями швачки, кравця, дизайнера та майстра з ремонту взуття.
Мета реформи — створення наглядових рад при кожному ЦПТО за участі українського та міжнародного бізнесу. Це сприятиме:
- Залученню фінансування: пошук спонсорів та донорів для підтримки центрів.
- Заохоченню роботодавців: бізнес зможе співпрацювати з потенційними працівниками ще під час їхнього навчання.
- Оновленню навчальних програм: роботодавці надаватимуть рекомендації щодо підготовки фахівців, щоб відповідати потребам ринку.
- Підвищенню прозорості: моніторинг роботи ЦПТО.
У реформі беруть участь міжнародні компанії, що дозволить запровадити найкращі світові практики. У 2024 році роботодавці вже замовили навчання для 5000 спеціалістів. Це дозволяє адаптувати підготовку до потреб бізнесу. Із 13 тисяч випускників ЦПТО 85% успішно працевлаштувалися. Для роботодавців, які прагнуть підвищити кваліфікацію своїх працівників, доступні спеціальні навчальні програми через Державну службу зайнятості.
— Які програми підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема у сфері моди, ви вважаєте найбільш ефективними для подолання кризи кадрів та забезпечення сталого розвитку індустрії?
Зараз доступні численні грантові ініціативи від держави та міжнародних організацій для підприємців: і початківців, і досвідчених гравців.
- Програма "Власна справа": з липня 2022 року її переможцями стали 22 400 українців. 70% з них вже мали бізнес, 30% започаткували його завдяки гранту. Загалом виділено 5 млрд грн.
- Гранти для ветеранів: доступні до 1 млн грн. Вже понад 1000 переможців.
- Програма для переробних підприємств: гранти до 8 млн грн на умовах співфінансування (50% — держава, 50% — підприємець) для закупівлі обладнання.
- Програма "Створюй!": підтримка жінок-власниць переробних підприємств із грантами до $15 000 на обладнання та навчання.
Загалом учасники цих програм вже сплатили майже 6 млрд грн податків та створили понад 61 000 робочих місць, що підтверджує ефективність грантової підтримки для економіки України.
ОДЕТА ДЖЕЙС
Засновниця агентства з вивчення майбутнього Storyfounders
— Як Web3 та імерсивні технології змінять ритейл?
Поєднання Web3 та імерсивних технологій поступово змінює те, як ми сприймаємо шопінг, стираючи межі між фізичним і віртуальним світом. Це вже не просто купівля товарів, а багатосенсорний досвід, який стає більш особистим та захопливим. Завдяки Web3 кожна покупка буде супроводжуватися власною історією. Наприклад, блокчейн-паспорти розкриватимуть походження товарів, розповідаючи про матеріали, процеси виготовлення та стійкість продукту. Це створює глибший зв'язок між брендом і споживачем, зміцнюючи довіру.
Імерсивні технології дозволяють інтегрувати фізичний та цифровий досвід у ритейлі. Уявіть, що ви заходите у віртуальну галерею та буквально відчуваєте текстуру тканини або використовуєте дзеркала з доповненою реальністю у фізичному магазині, щоб приміряти одяг у реальному часі. Це нова ера шопінгу, де магазини стають місцями для культурного обміну та глибокого залучення до світу бренду.
— Які зміни вплинуть на стратегії брендів у найближчі 10 років?
Оскільки технології розвиваються так швидко, передбачити, що буде через 10 років, складно, але я бачу три ключові тренди.
Хто носитиме моду. Споживачі дедалі більше поєднують різні ідентичності — фізичні, цифрові та комбіновані. Бренди повинні адаптуватися до цього тренду, пропонуючи як реальний одяг, так і віртуальні предмети для аватарів. Наприклад, клієнт може носити люксовий одяг у віртуальному просторі, одночасно сидячи у кав'ярні у зручному спортивному костюмі. Такий підхід відображає сучасну потребу виражати себе через кілька історій одночасно.
Як ми носитимемо моду. Нові технології, такі як нейроінтерфейси та XR-окуляри, змінять наше розуміння одягу. Замість купівлі нових фізичних речей споживачі зможуть користуватися цифровими накладками на одяг за допомогою доповненої реальності. Бренди повинні розробляти продукти, які адаптуються до настрою та потреб користувачів. Це дозволить одягу змінюватися відповідно до емоцій та досвіду власника, що робить його більш персоналізованим.
Що ми носитимемо. У міру зростання цифрової моди фізичний одяг ставатиме більш екологічним та інноваційним. Наприклад, використання біо-дизайну та 3D-друку вдома дозволить створювати одяг, що інтегрується з навколишнім середовищем. Бренди переходять від ready-to-wear до made-to-create дизайнів, де одяг стає не лише стилістичним вибором, але й відображенням настрою та цінностей користувача. Одяг перетворюється на емоційний інтерфейс, що реагує на настрій у реальному часі.
— Які головні виклики бренди зустрічають при інтеграції технологій?
Часто бренди стикаються з трьома основними викликами:
Вважають, що технології — це тимчасовий тренд, і не бачать їхньої здатності створювати довготривалі зв’язки зі споживачами.
Боїться, що технології можуть зруйнувати спадщину бренду, хоча насправді вони можуть лише збагатити її, інтегруючи нові сенси та досвіди.
Прагнуть впровадити всі новітні рішення одразу, що може розмити ідентичність бренду та збити з фокусу.
Перед впровадженням нових технологій брендам варто поставити собі три питання:
Чи створює ця технологія довготривалий зв’язок зі споживачем? Технології повинні не просто дивувати, а ставати частиною стратегії розвитку бренду.
Чи підсилює технологія ідентичність бренду? Інтеграція має бути органічною, щоб кожна точка контакту зі споживачем поглиблювала зв’язок з брендом.
Чи покращує ця технологія споживчий досвід на всіх етапах? Інновації повинні перетворювати взаємодію з брендом у значущі та запам'ятовувані моменти, що об'єднують офлайн і онлайн середовища.
Коли технології інтегруються органічно, бренди можуть залишатися актуальними, залучаючи споживачів до глибших взаємодій, що будуть зберігатися у їхній пам'яті як унікальні моменти.
ПОЛ ПАПАДІМІТРІУ
Футурист, засновник Intelligencr
— Як штучний інтелект і новітні технології вплинуть на моду в різних країнах? Чи призведуть вони до уніфікації культурних особливостей, чи, навпаки, підкреслять відмінності?
Технології сприяють глобальній уніфікації, але водночас стимулюють підсилення культурних відмінностей. Імерсивні технології дозволяють брендам швидко поширювати глобальні тренди, але люди прагнуть зберігати свої культурні ідентичності. Молодь, як і раніше, створює нові ніші та експериментує зі стилем, поєднуючи локальні та глобальні впливи.
Технології, особливо AI, можуть підсилити цю тенденцію, дозволяючи гіперперсоналізацію модних продуктів. Це дає можливість створювати одяг, що відповідає індивідуальним та культурним уподобанням. Однак важливо зберегти баланс, щоб технології не стерли унікальність кожної культури.
— Як AI та технології змінять взаємодію споживачів із брендами?
Персоналізація стане ключовою. AI здатний аналізувати великі обсяги даних, щоб пропонувати точні рекомендації, адаптовані до вподобань і потреб споживача. Віртуальні примірки та AR-досвід дозволять відчути одяг без фізичної присутності в магазині. AI-чатботи покращать обслуговування клієнтів, роблячи його швидшим і точнішим.
Технології також допоможуть оптимізувати інвентар і скоротити відходи, що важливо для екологічно свідомих споживачів. Але споживачі все одно прагнуть самостійно приймати рішення — навіть з AI-асистентами ми все ще хочемо зберігати власний вибір.
— Чи змінить AI можливість самовираження через моду?
AI допоможе персоналізувати одяг, враховуючи вподобання, стиль життя та навіть етичні цінності споживача. Це може заохотити експериментувати зі стилем.
Однак є ризик створення замкнутого кола, коли рекомендації орієнтуватимуться лише на популярні тренди, зменшуючи різноманітність вибору. Ще один виклик — прихована реклама через AI-асистентів, які можуть просувати бренди за гроші.
Головне — зберегти баланс між персоналізацією та автономією, щоб модні рішення залишалися унікальними та відображали нашу індивідуальність. Мода залишається відображенням нашої людяності, і важливо не втратити цю сутність.
ВІКТОР ГАЛАСЮК
Економіст, президент Української асоціації Римського клубу
— Як ви вважаєте, які економічні інструменти та державні ініціативи можуть сприяти розвитку індустрії моди в Україні та залученню інвестицій в цей сектор?
Передусім це може бути державна фінансова підтримка малих і середніх підприємств у сфері моди, дизайну та інших творчих галузей для просування їхньої продукції за кордоном. Варто організовувати національні стенди на міжнародних виставках (наприклад, Paris Fashion Week, Milan Fashion Week) та створити експортну програму для підтримки українських брендів за кордоном.
Також доцільно запровадити грантову та бюджетну підтримку для створення та розвитку креативних хабів і кластерів моди, які об’єднують дизайнерів, виробників і постачальників для кооперації, обміну досвідом та інновацій. Це підтримало б розвиток екосистеми моди на національному рівні, як це відбувається, наприклад, у Данії.
Ще один перспективний напрям — державні інвестиції та грантова підтримка освіти, тренінгів та стажувань. Це можуть бути спеціалізовані навчальні програми та співпраця з міжнародними освітніми закладами для розвитку фахівців у сфері моди, дизайну й маркетингу. Орієнтиром можуть слугувати програми на зразок британської Fashion Retail Academy, що фінансуються як державою, так і приватними фондами, і надають студентам практичні навички, необхідні для індустрії моди.
Нарешті, але не менш важливо, це цифрова трансформація та стале виробництво. Нідерланди, наприклад, активно фінансують проекти цифровізації модної індустрії та екологічних інновацій, зокрема в галузі переробки текстилю та сталого виробництва.
— Українські модні бренди все частіше виходять на міжнародні ринки. Які економічні або інноваційні рішення, на вашу думку, могли б допомогти їм стати конкурентоспроможними в глобальному масштабі?
Я вважаю, що це, в першу чергу, випереджальне використання штучного інтелекту. В Україні, наприклад, компанії на кшталт Learn To Earn Global & AI Sync Global роблять дива в сфері штучного інтелекту, що може бути дуже корисним для індустрії моди. Вони здатні підвищувати продуктивність, створювати вау-ефекти для споживачів та покращувати операційні та фінансові показники бізнесу. Це справжній трамплін для малого бізнесу, який здатен створити серйозні конкурентні переваги.
— Яким чином промисловий та інноваційний розвиток може стати основою для відновлення української економіки після війни?
Це питання заслуговує розлогої відповіді. Я регулярно аналізую різні складові цієї формули успіху країни на моєму ютуб-каналі "Галасюк про економіку" — як у частині того, що потрібно робити, так і стосовно інструментів, шляхів їхнього впровадження та можливостей для дій з боку самого бізнесу. Коротка відповідь: чітка стратегія розвитку не сировинної, а виробничої, інноваційної та креативної економіки; залучення професійних людей до влади і підвищення якості держуправління; застосування механізмів економічної інженерії (стимули і стримувачі); win-win співпраця з бізнесом та закордонними партнерами.
