До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Summer dreams: чому варто піти на концерт Kyiv Symphony Orchestra в Hilton

5 червня в готелі Hilton Kyiv відбудеться спільний концерт Kyiv Symphony Orchestra під керівництвом Луїджі Ґаджеро та одного з найвідоміших контрабасистів сучасності Ніка де Гроота.

Фото: niekdegroot.nl

З 2006 року Нік де Гроот працює над сольною кар’єрою, а перед тим упродовж десяти років обіймав посаду першого контрабаса-соло в одному з найвідоміших колективів світу — Королівському оркестрі Концертґебау. З 2015 року Нік де Гроот отримав привілей на все життя грати на всесвітньо відомому контрабасі роботи майстра Доменіко Монтаньяна 1747 року, побачити й почути цього "красеня" можна буде на київському концерті.

Реклама

У програмі вечора — два абсолютні шедеври класики: увертюра "Сон літньої ночі" Фелікса Мендельсона та Симфонія №40 Вольфґанґа Амадея Моцарта. Втім, мистецтво сольної гри на контрабасі, тобто, фактично, його емансипації, має досить коротку історію, тому в концерті буде презентовано сучасними творами: концертом для двох контрабасів і камерного оркестру "iDu" Альфреда Губера й концертом для контрабаса та симфонічного оркестру "Загублені птахи"Андерса Нільссона.

Про ці твори читачам Vogue UA розповідає головний диригент Kyiv Symphony Orchestra Луїджі Ґаджеро:

"Я уявляю цю програму як притчу про людське життя.

Мендельсон, увертюра якого відкриє наш концерт, виявляє своєю музикою чудовий дух „початку": акорди духових, як чарівні моменти перед початком життя, готують прихід життєвої енергії (швидка пульсація струнних), яка швидко перетворюється на вибух радості. Це не те щастя, яке має конкретну причину, це радше архетипова, початкова радість від самого факту існування. Концерт Губера для двох контрабасів продовжує „розповідь": його чотири частини досліджують різні емоційні стани „зрілого життя" з усіма його складними, часом контроверсійними почуттями.

Луїджі Гаджеро

Захопливий концерт для контрабаса Нільссона, на мій погляд, більше схожий на останній період людського життя. Назва цього твору — "Загублені птахи", і в ньому йдеться про птахів, які згасли. Саме тому їхній спів розпачливий, адже він містить усвідомлення того, що ці птахи останні, і що їх більше не буде. Ця п’єса про залишення цього світу, про ностальгію, про невідворотне згасання життя.

Симфонія Моцарта №40 переповідає вже у своїй першій частині весь цей нескінченний „цикл життя" наново: альти розпочинають твір, пульсуючи подібно до постійного бігу річки, як вічний потік нашого життя. А потім з’являється всесвітньо відомий мотив, зіграний скрипками: він простий, веселий і чудовий: життя тільки-но почалося. Потім цей самий мотив пройде крізь усі можливі життєві переживання: сон, любовну зустріч, болісну розлуку, досягаючи кульмінації у відчайдушному крику, що, здається, спрямований у порожнє небо: „Чому ми одні у Всесвіті?" Але після цього „крику" життя продовжується, біль стихає, ми знову отримуємо впевненість у сенсі цього складного, але прекрасного життя і знову чуємо головний мотив, майже такий самий, як уперше. „Майже", бо він схожий на початковий і водночас є таким, що несе в собі пам’ять про весь пережитий життєвий досвід. Саме так це трапляється в житті кожного.

У цій прекрасній симфонії — справді одному з найвеличніших музичних творів, коли-небудь написаних — усі можливі нюанси та переживання нашого життя, від юності до старості, розкриваються і перетворюються з неперевершеною інтенсивністю".

Не следуй за модой — ощущай её

Подписаться

Еще в разделе

Популярное на VOGUE

Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.