Жага до життя: історія вчительки хімії Олени Свєтлової
До річниці повномасштабного вторгнення Vogue UA та Національний реабілітаційний Центр "Незламні" розповідають історії людей, чиє життя не просто змінилося за останній рік – вони починають життя з нуля. Наша нова героїня – вчителька хімії з Лисичанська, Олена Свєтлова, якій зараз треба вчитися жити наново.
Олена йшла вулицею, коли в сусідню 9-поверхівку влучила ворожа крилата ракета. Уламки розлетілися навкруги, а один з них потрапив вчительці в обличчя. Це сталося в червні 2022 року, в Лисичанську. Усе, що пам'ятає жінка: військовий, який підхопив її, просив, аби вона не втрачала свідомість. Та вона знепритомніла. Отямилася Олена лише за три тижні в госпіталі у Дніпрі.
Весь цей час лікарі боролися за її життя, з посіченого обличчя діставали скло і уламки. Праве око вона втратила, замість нього і частини носа – дірка. Рану ховала пов’язка на пів обличчя. Заглянути під неї Олена так і не наважиться, а про те, що ока немає, дізнається вже у Львові, у Національному реабілітаційному центрі "Незламні". Тут лікарі провели складну багатогодинну операцію з реконструкції обличчя, їм вдалося закрити отвір і прибрати російські сліди з обличчя українки. Зараз Олена мріє зробити усі необхідні пластичні операції і поїхати додому в рідний Лисичанськ.
"Вірю, що ЗСУ незабаром звільнять місто, життя завирує знову та всі діти та батьки зможуть повернутися в нашу школу, дружно обнятися і продовжити навчання в ліцеї #30. Коли я була на лікуванні в Дніпрі, батьки моїх учнів підтримували мене, навідувались до лікарні, надали телефон. Мені дуже хотілося якомога швидше повернутися до освітнього процесу, тому наразі читаю уроки із вимкненою відеокамерою, – розповідає вчителька. – Зроблю всі необхідні операції, підберу окуляри та проводитиму онлайн-уроки вже з увімкненою камерою. Наразі ділюся з учнями відеозаписами своїх уроків, що були відзняті у рідному класі, їм дуже подобається. Мої учні перебувають у різних куточках України та за кордоном, важко бути далеко від дому без друзів та однокласників. Кожна людина, хоч би де вона була, хоче повернутися додому, так само і я, і мої діти".
Зараз Олена мріє зробити усі необхідні пластичні операції і поїхати додому в рідний Лисичанськ
Вчителька знаходить у собі сили, щоб усміхатися, бореться за шанс повернути своє обличчя. Відтак знімається для видання Playboy, аби допомогти зібрати 32 млн грн на придбання найкращого обладнання у відділення реконструкції обличчя Центру "Незламні" та показати світові: війна може забрати зовнішню красу, але – не внутрішню. Війна не може зламати Незламних. Попереду на Олену чекають складні пластичні операції. Аби виконати їх в Україні, Центру "Незламні" потрібне найкраще обладнання для реконструкції обличчя. Кожен з нас, підтримуючи проєкт "Незламна краса", може допомогти сотням українців, які зазнали жахливих травм обличчя і потребують відновлення. Проєкт "Незламна краса" – не про обладнання і не про інструменти. Він – про надію. Він – про бажання жити. Він – про змогу усміхнутися перехожому чи власному відображенню в дзеркалі. Він – про силу та єдність українців, де кожен робить усе, аби допомогти ближньому повернутися до нормального життя вже зараз.
Національний реабілітаційний центр "Незламні" працює на базі Першого медоб'єднання Львова – найбільшої медичної установи України, до якої належать дві дорослі лікарні та одна дитяча. Наша місія – рятувати, протезувати та реабілітувати українців в Україні. Проєкт реалізується Першим медичним об’єднанням Львова та Львівською міською радою за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. Докладніше за посиланням.
Текст: Оксана Багрій
