Київ – Варшава: як перетнути кордон, де жити і як знайти тимчасову роботу
Ірина Володько, менеджерка комерційного відділу Vogue UA, виїхала з Києва й нині перебуває у Варшаві. Як перетнути кордон безпечно, де шукати житло, які документи треба оформлювати – ці питання постають перед кожним українцем чи українкою, що вимушені тимчасово залишити рідну країну. Відповідаємо на них докладно.
Я вирішила евакуюватися з Києва 28 лютого – після новини про те, що спальний район Харкова обстріляли "градами". Зараз я у Варшаві та сподіваюся, що мій досвід може стати комусь у пригоді.
Ірина ВолодькоМій початковий план був дуже простим: першим-ліпшим поїздом дістатися в будь-яке з міст на заході України, де мене могли б прихистити друзі чи знайомі: Хмельницький, Чернівці або Львів. Напередодні я перевірила список рейсів у телеграм-каналі Укрзалізниці. Саме там упродовж дня оновлюється інформація щодо доступних рейсів, а ввечері публікується графік основних поїздів на наступний день. Рейси вирушають як із центрального вокзалу ("Київ Пасажирський"), так і зі станції "Дарниця" на лівому березі.
На вокзалі є табло з актуальною інформацією про всі заплановані рейси на поточний день. Проте найважливіше – слухати оголошення з гучномовця: інформацію про додаткові евакуаційні поїзди не показують на загальному табло й загалом інформацію озвучують швидше, ніж вона з’являється на табло. Уважно слухаючи, ви зможете швидше зорієнтуватися й зрозуміти, на яку платформу потрібно бігти. Варто саме бігти, бо охочих дуже багато й поїзд наповнюється людьми за кілька хвилин.
Як на мене, очікувати на поїзд ліпше на лівій стороні вокзалу – поруч є вихід на 1-у платформу і сходи, що ведуть до всіх інших платформ. Також у цій стороні вокзалу є оперативне табло, де публікується інформація щодо найближчих рейсів з уточненням номера поїзда / платформи / часу прибуття та відбуття.
Проїзд у поїздах – безплатний, проте вагони наповнюються людьми максимально. Я, наприклад, їхала у вагоні "Інтерсіті", сидячи на "тривожному" рюкзаку в проході. На сидячих місцях стараються максимально розмістити людей з дітьми. Обов’язково візьміть із собою достатню кількість води – у поїзді було кілька бутлів з водою, проте, зважаючи на кількість людей і заповненість вагонів, дістатися до неї може бути складно. Потяг їде довше, ніж зазвичай, і може прямувати іншим маршрутом – все для безпеки пасажирів. По змозі подбайте заздалегідь про подальший транспорт і перевірте актуальну інформацію про комендантську годину в місті, куди прямуєте.
Порада: безпосередньо на центральному вокзалі є укриття на випадок повітряної тривоги (підземний перехід всередині вокзалу, по лівій стороні, перед виходом на 1-у платформу). Тобто бігти до станції метро "Вокзальна" не обов’язково, це займе більше часу. Про всяк випадок, рекомендую знайти укриття відразу, якщо так ви зможете почуватися безпечніше.
Мені пощастило: моя сестра працює в IT-компанії, яка організовує евакуаційні рейси до Польщі для працівників та їхніх родин. Наскільки мені відомо, виїхати можна також поїздом, комерційними рейсами або замовити трансфер до кордону й перетнути його пішки.
Наш автобус перетинав кордон у пункті "Угринів-Долгобичув". Ми приїхали о 12:00 і за 3 години пройшли всі перевірки зі сторони прикордонних служб обох країн. Інформація про завантаженість на різних прикордонних пунктах публікується на FB-сторінці Західної Держприкордонслужби України.
Для перетину польського кордону нині годиться будь-який документ, навіть внутрішній паспорт (звісно, краще взяти закордонний – з ним буде простіше відкрити банківський рахунок). Сертифікат про вакцинацію чи ПЛР-тест під час перетину кордону пішки, машиною або автобусом ніхто не запитував. Проте ці документи можуть знадобитись, якщо ви плануєте подорожувати літаком по приїзді до Польщі.
Перевірка на кордоні минула швидко: прикордонники як зі сторони України, так і Польщі просто заходили в автобус, збирали в усіх документи, виходили з ними на певний час і повертали їх уже зі штампами про перетин кордону. Ніяких додаткових перевірок чи запитань не виникало. Нині українці мають право на особливі умови в’їзду й проживання – тобто якихось документів про біженство оформляти чи просити не треба й не варто: ви маєте право перебувати на території ЄС, працювати й отримувати медичну допомогу впродовж року (строк може бути продовжено, залежно від ситуації). Я подорожувала без тварин, проте частина пасажирів перевозили їх і якихось проблем чи додаткових питань від прикордонників я не помітила.
Відразу після перетину кордону розташований невеликий волонтерський штаб, де готують їжу, допомагають у різних питаннях і, я впевнена, можуть допомогти знайти прихисток у Польщі або скоординувати з тими, хто може допомогти.
У спеціальних інформаційних центрах активно працюють волонтери, до яких можна звернутися з приводу будь-яких питань: від допомоги з їжею та безплатними sim-картами до пошуку трансферу й житла (як для ночівлі, так і на триваліший строк). Волонтери працюють дуже ефективно, організовано й дуже залучені.
А якщо ви маєте хоча б якихось віддалених знайомих чи знайомих ваших друзів – зв’язуйтеся не сумніваючись, поляки надзвичайно підтримують українців. Буквально за кілька днів люди, яких я зустріла вперше в житті, запросили мене переночувати в них удома, знайшли житло, облаштували його базовими речами й продовжують допомагати. Мої нові знайомі опікуються й іншими українцями – зокрема з пошуком житла й роботи за межами Польщі. Проїзд у громадському транспорті для українців у Варшаві безплатний – треба просто мати з собою паспорт.
Щодо мобільного оператора – я хотіла під’єднати саме віртуальну sim-карту й мені порекомендували e-sim Flex Orange. Її дуже просто активувати, вся інформація – у спеціальному застосунку на телефоні. Після придбання пакета послуг, у спеціальному розділі в застосунку можна додатково активувати промокоди: UKRAINA (100 безплатних хвилин на дзвінки в Україну) та UKR (10 ГБ мобільного Інтернету).
У Польщі можна розраховуватися картами українських банків за поточним курсом. Працюють системи Apple Pay та Google Pay. Рекомендую перед від’їздом до Польщі перевести готівку на банківські карти – під час візиту до банку помітила, що в українців були проблеми з обміном гривень у готівці на злоті.
Для відкриття рахунку в банку українцям потрібен лише закордонний паспорт. Я вибрала банк PKO, нині він пропонує 2 спеціальні та безплатні опції рахунків для українців: з можливістю зняття коштів у будь-якому банкоматі світу без додаткової плати або рахунок з можливістю переказувати гроші на українські карти й рахунки без комісії. Упродовж року абонентської плати та плати за відкриття рахунків для українців немає. Відкриття рахунку зайняло близько 30 хвилин, готову карту надсилають поштою на адресу, яку ви вказали як адресу проживання в Польщі.
Для того, щоб працевлаштуватися, треба мати банківський рахунок та pesel (аналог ідентифікаційного коду). Отримати pesel складніше, тому що його видають лише за умови надання доказів проживання в Польщі – треба домовлятися з орендодавцем з приводу реєстрації. Проте вчора в місцевому відділенні адміністрації повідомили, що уряд розглядає змогу спрощення процедури для українців. Можливо, найближчим часом цей процес стане простішим.
З приводу роботи – найефективніше спробувати шукати її через знайомих, українських і польських волонтерів, їхні консолідовані сайти, Instagram-репости. Також моя нова знайома поділилася посиланням на сайт ініціативи Her Impact, що допомагає з пошуком роботи саме жінкам; зараз у них активна спеціальна сторінка з пошуку роботи саме для українок. Про це легко забути з огляду на ситуацію, але краще заздалегідь оновити своє резюме англійською мовою – так ви матимете можливість оперативніше реагувати на пропозиції.
Згідно з рішенням ЄС, медична допомога для українців – безплатна. Також волонтери поділилися вебсайтом ініціативи "Лікарі для України" – це об’єднання лікарів, що надають безплатні медичні консультації.
Найголовніше, що варто знати – підтримка жителів Польщі зараз дуже потужна. Вона проявляється як у символічних моментах – будівлях, підсвічених жовто-блакитними кольорами, рекламних банерах місцевої влади із закликами допомагати українцям, кількості українських прапорів у всьому місті, вдягнених у сині й жовті кольори жителях; так і в дуже конкретній допомозі. Залишитися сам на сам і без допомоги, мабуть, просто неможливо.
