Поділитися

Кілька причин побачити виставку Віктора Зарецького — художника, якого люблять усі

У Музеї історії Києва проходить виставка графічних творів Віктора Зарецького — унікального художника, який подобається і тим, хто любить класичне мистецтво, і тим, хто цікавиться винятково сучасним. До експозиції увійшли роботи з приватної колекції Олексія Василенка.

Реклама.

"У парку", 1950-1960-ті, папір, акварель

Віктор Зарецький – відомий український художник-живописець і графік, учасник дисидентського руху шістдесятників. Народився в 1925 році у містечку Білопілля на Сумщині. Живопис опановував уже після служби в армії (служив у запасі останні два роки Другої світової війни). Спочатку брав приватні уроки, але невдовзі став студентом Київського художнього інституту (сьогодні Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), де навчався у видатного живописця Сергія Григор’єва. Першою дружиною Віктора Зарецького була художниця Алла Горська, відома не лише участю у відновленні української ідентичності в мистецькій діяльності, а й своєю активною громадською позицією. Чимало робіт подружжя створило у співавторстві. Після трагічної смерті Горської і до кінця свого життя (художника не стало в 1990 році) Зарецький був одружений з дочкою свого вчителя — Майєю Григор'євою, також художницею.Згодом Зарецький і сам став педагогом, одним з його учнів був Арсен Савадов.

Експозиція розміщена у двох залах музею та охоплює творчість художника з початку 1940-х до кінця 1980-х років. На виставці майже 100 робіт у всьому розмаїтті графічних технік — форматні акварелі, яскраві малюнки олівцем, стримані монохромні етюди. Всі твори походять з особистої збірки: проєкт представляє київський колекціонер, експерт з класичного українського мистецтва та православної ікони Олексій Василенко.

"Півні"; ескіз до розпису, 1960-ті; папір, гуаш, олія

Понад тридцять років формувалася ця унікальна колекція. "Я графіку ціную більше, ніж живопис. Ця техніка недооцінена нашими музеями та колекціонерами. В усьому світі вона представлена нарівні з живописними роботами, а не як подоба якоїсь великої техніки. Графіка — олівець чи акварель — це завжди робота на чистовик. Тому вона складніша та відповідальніша за живопис, де помилки можна виправляти навіть кілька разів", — так розповідає про захоплення свого життя колекціонер.

На початку творчої діяльності, в 1940-50-тих роках, Віктор Зарецький працював у манері соцреалізму — найзатребуванішому напрямку тих часів. Потім настала "відлига" початку 1960-х, надзвичайно важливий період для українських митців, і Зарецький починає досліджувати нові теми — особливо на це вплинула його діяльність у Клубі творчої молоді "Сучасник". Переосмислює авангардизм і модернізм, створює ескізи до вітражів, використовує селянську, народну естетику, архаїчні орнаменти різних часів. А вже наприкінці 1970-х років митець знаходить свій відомий стиль, через який його називають українським Клімтом. Тож останні роки його творчості мистецтвознавці визначають як "клімтівський період". На перший план вийшли краса пейзажів, вишуканість жіночих портретів, пастельні кольори й декоративне оздоблення — на відміну від ідеологічної спрямованості, притаманної раннім роботам.

"Україночка", 1960-ті; папір, кольорові олівці

Олексій Василенко почав збирати картини і малюнки Зарецького уже після смерті художника. На початку 1990-х на блошиному ринку їх вдавалося купити за копійки порівняно з реальною цінністю. "А одного разу, 20 років тому, в процесі однієї угоди купівлі-продажу живопису, в "навантаження" отримав пів багажника малюнків у поганому стані. Віддав на реставрацію. Так розпочалася колекція", — згадує колекціонер. Сьогодні у його збірці близько 400 аркушів графіки Віктора Зарецького.

"Сварка", 1960-ті; папір, акварель

Малюнок узагалі був щоденною практикою художника. До своїх живописних полотен Зарецький створював безліч етюдів та попередніх підмальовків. Іноді так успішно, що ці пошуки та експерименти ставали повноцінними закінченими творами. Свій досвід колекціонування і вивчення цього доробку Василенко зафіксував у власній дослідницькій монографії "Графіка В.Зарецького 1940–1980-х рр.", що вийшла в 2012 році.

Етюд до картини "Бригада Сироватко", 1960; папір, олівець

Особливо близькими серцю колекціонера стали твори 1960-х років. Тоді ще в них не відчувався вплив європейських художників – Альфонса Мухи та Густава Клімта. Вивчаючи творчість Зарецького того періоду (в контексті часу, місця та взаємного впливу художників його кола), Василенко створив антологію "Контркультура. Графіка "неформальних академіків" 1950-80-х". У цьому виданні 2017 року висвітлюється творчість Зарецького, а також його друзів і колег: Алли Горської, Анатолія Лимарєва, Григорія Гавриленка та Ігоря Григор’єва. На виставці творам шістдесятих років відведено окрему залу.

За мотивами повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я", 1963; папір, туш, білила

Цінність колекції визначається не стільки кількістю полотен, скільки цілісністю. У добірці є рідкісні малюнки Зарецького з його творчих поїздок. Так, під час подорожі до Бухари, Самарканда, Ташкента художник виконав не більш як 50 творів – і десять з них сьогодні належать Василенку. Також у його колекції є роботи, створені на Далекому Сході, – Зарецький спочатку провів кілька місяців у Владивостоці, а згодом працював на острові Сахалін. Малюнки з тих далеких складних поїздок також прикрашають цю особисту колекцію.

"Бухара", 1962-1963; картон, акварель, гуаш

За життя Зарецький мав одну-єдину персональну виставку — в 1989 році, у виставковому залі Союзу художників України, всього за рік до смерті. Та одразу зі здобуттям Україною незалежності близько 30 його живописних полотен було виставлено та продано на міжнародному аукціоні Christie’s. Найпрестижнішу мистецьку премію імені Т.Г. Шевченка Зарецькому також було присуджено вже посмертно, в 1994 році, за роботи останніх років.

"Хмари", 1970-ті; папір, пастель

Сьогодні його творами цікавляться і колекціонери-початківці, і вже досвідчені шанувальники мистецтва. На ретроспективних показах Віктора Зарецького завжди повно відвідувачів. Це художник, якого люблять усі.

"Дівчина з бантом", 1950-ті, папір, кольорові олівці

Життя продовжується, працює художня спільнота. Саме культура та художні події можуть підтримати містян сьогодні, під час повномасштабної війни. Напередодні відкриття, через постійні сигнали тривоги у Києві, власник колекції сумнівався, чи варто влаштовувати вернісаж. Але любов до мистецтва, як любов до життя, перемогла. Незважаючи на сирени в день відкриття, на виставку завітали зокрема й люди, які знали Зарецького особисто: Леся Авраменко (мистецтвознавиця, учениця студії Зарецького, авторка найповнішої монографії "Терези долі Віктора Зарецького"), Раїса Недашківська (актриса, подруга і модель митця поділилася спогадами про нього), журналістка Наталя Жежко, художник Іван Пилипенко і, звичайно ж, засновники аукціонного дому Goldens сини Олексія Василенка – Михайло та Олексій.