5 романів незалежної України, які має прочитати кожен
У цій добірці – п’ять важливих романів, написаних у незалежній Україні: від "Польових досліджень українського сексу" Забужко до "Амадоки" Софії Андрухович. Кожен з них здатен багато пояснити нам про нас самих.
"Польові дослідження з українського сексу", Оксана Забужко; 1996
"Нi, хай би хто-небудь усе ж пояснив: якого чорта було родитися на свiт жiнкою (та ще й в Українi!) — iз цiєю блядською залежнiстю, закладеною в тiло, як бомба сповiльненої дiї, з несамостiйнiстю цiєю, з потребою перетоплюватись на вогку, хляпаву глину, втовчену в поверхню землi (знизу, завжди любила — знизу, розпластаною на спинi: тiльки так i позбувалась себе остаточно, зливаючись ритмом власних клiтин з промiнною пульсацiєю свiтових просторiв…"
Один із найгучніших українських романів 90-х років. У 1996 році смілива книга Оксани Забужко стала фактично революцією в українській літературі – через відверті еротичні сцени та феміністичну оптику (вважається одним із перших феміністичних романів у сучасній Україні). Сюжет книги зосереджений довкола непростих стосунків української поетеси, що приїжджає в США, та скульптора. Роман вийшов десятьма мовами, у тому числі французькою та англійською, і десять разів перевидавався в Україні.
Саме "Польові досілдження з українського сексу" зробили Забужко зіркою за межами України, і спрацювало це тоді, у 90-х і потім у нульових, не тільки на користь самій Оксані Стефанівні, але й всім нам. Саме завдяки інтелектуальним текстам Забужко, яка залишається найбільш перекладеною українською авторкою у світі – текстам, які говорять зі світом європейських інтелектуалів на рівних, західний світ почав відкривати для себе Україну та спробував зрозуміти нас.
"НепрОсті", Тарас Прохасько, 2002
"Пекло – це інші люди. Так сказав хтось, не подумавши. Бо інші люди – це рай"
Один з найцікавіших тексті незалежної України – філософський, простий і складний водночас, книга-таємниця, від читання якої отримуєш фізичну насолоду. Дія "НепрОстих" відбувається у період з 1913 по 1951 рік і розповідає альтернативну історію Карпат. Ось як сам автор описує цю книгу: "Ідеться про історію Карпат ХХ століття, чи його першої половини, але в тому сенсі, що Карпати одночасно були і дуже закритою територією, де зберігалося щось дуже архаїчне і автентичне, і разом з тим альтернатива полягає в тому, що Карпати протягом багатьох століть (про що ми рідко думаємо) були надзвичайно відкритою територією, це був магніт, де відбувалися контакти з іншими цивілізаціями, іншими культурами. І це є міф Карпат, відкритих для світу".
Той український роман, який безумовно заслуговує на Нобелівську премію з літератури; перекладений англійською мовою.
"Солодка Даруся", Марія Матіос; 2004
"Життя і війна тривали одночасно, водночас залежні й незалежні одне від одного"
"Солодка Даруся" – один із науспішніших українських романів за межами України. Книга вийшла німецькою, англійською, італійською, польською мовами, а у Франції критики писали: "Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію — достоту, як у величній античній трагедії". В Україні роман Матіос має шалений попит ось уже 20 років: книга перевидавалася понад 6 разів загальним накладом в більше ніж 200 тисяч примірників.
Дія роману відбувається у гірському селі Черемошне на Буковині й оповідає історію жінки Дарусі та її батьків, які потерпають від радянської влади спочатку у довоєнний час, а потім у період окупаціі Радянською владою Буковини. Мовчазна Даруся – її прозвали солодкою у селі, бо вона не розмовляє – боїться людей та обгорток від цукерок, любить квіти та свого батька, на могилу до якого ходить, аби відчути себе не самотньою у цьому страшному світі; будує стосунки з чоловіком та світом – на фоні найстрашніших воєн та репресій 20 століття. Поетичний, щирий і водночас страшний роман, який порушує важливу тему травми, колективної пам’яті та відповідальності
"Ворошиловград", Сергій Жадан, 2010
"Я, Гєра, бачив у своєму житті різних людей. Дуже різних. Більшість з них були слабкими й беззахисними. Більшість з них зраджували і здавали своїх. Думаю, це саме від беззахисності. Як би там не було – життя робить із людей слабаків і зрадників, це я тобі як священник говорю".
Якщо ви раптом ніколи не читали прозу Жадана чи чомусь вирішили прочитати тільки один його прозовий твір (раптом!), то це має бути саме "Ворошиловград" – дуже жаданівський, брутальний, авантюрний текст. До того ж, саме "Ворошиловград" з усіх текстів Жадана найбільше пояснює про пострадянську травму українців та про український схід.
Події "Ворошиловграда" відбуваються на Луганщині: головний герой Герман Корольов, що давно мешкає в Харкові і працює там менеджером, змушений поїхати додому, аби врятувати бізнес брата – автомайстерню, після того, як брат зник. Там він намагатиметься "відродити втрачене, захистити місто від ненажерливих "бізнесменів" і шукатиме нового шляху для свого регіону, що опинився на ідеологічному роздоріжжі". Рідна для Жадана Луганщина (нагадаємо, Сергій народився в місті Старобільськ неподалік Луганська, який в радянські часи носив назву Ворошиловград) постає в романі повноцінним героєм: меланхолійним, розгубленим, ніби завмерлим між минулим та сучансим.
Роман перекладено угорською, німецькою, англійською, французькою, грузинською, словенською та іншими мовами світу, а в 2014 році визнано Книгою десятиліття BBC.
"Амадока", Софія Андрухович, 2020
"Я, виявляється, виникаю з пам'яти, а не з заплідненої яйцеклітини".
800-сторінкова "Амадока" Софії Андрухович – безперечно один з найамбітніших і найскладніших текстів української літератури нульових, адже у ньому авторка зшиває воєдино кілька століть української історії: зокрема, оповідь йде про розстріляне відродження, Голокост і російсько-українську війну.
Головна тема роману – тема пам’яті і забуття – розкривається через історію головного героя Богдана – понівечного на війні чоловіка, яка перебуває в лікарні без документів. Він втратив пам'ять і обличчя – ніхто не знає, хто він. З лікарні його забирає жінка, яка прагне допомогти йому відновити власну особистість. Роман "Амадока" написаний характерним для Софії Андрухович письмом – густо, образно, щільно. Був перекладений німецькою, французькою, хорватською мовами, зараз готується англомовний переклад у США, який вийде у 2025 році.
