10 лауреатів "Оскара" XXI століття, які змінили світове кіно
Напередодні церемонії "Оскар", яка відбудеться 16 березня, ми обрали десять найкращих стрічок, що здобули головну нагороду за останню чверть століття, та пройшли перевірку часом.
У 1980–90-х роках перемога в категорії "Найкращий фільм" на "Оскарі" зазвичай діставалася стрічкам із масштабним розмахом: "Хоробре серце", "Список Шиндлера" чи "Англійський пацієнт".
Та у XXI столітті уявлення про те, що саме є "оскарівським" фільмом, поступово змінювалося. Так, потужні драми й великобюджетні блокбастери й досі отримують нагороди, але дедалі частіше Академія відзначає невеликі незалежні стрічки та міжнародне кіно.
"Гладіатор" (2000)
Серед небагатьох чеснот другого "Гладіатору" були відсилки до першого фільму франшизи — і саме вони нагадують, наскільки блискучою є оригінальна стрічка Рідлі Скотта, що викликає мурашки по шкірі. Там не було ані акул, ані комп’ютерних шимпанзе — лише сталевий Рассел Кроу, який люто б’ється на арені, та зловісний Хоакін Фенікс, що зловтішно сміється з трибун.
Як переможець у категорії "Найкращий фільм", за масштабом і амбіціями це доволі класичний вибір — у дусі таких попередників, як "Титаник". Але водночас це надзвичайно захопливе кіно, сповнене драйву й емоцій.
"Володар перснів. Повернення короля" (2003)
Перший фільм трилогії "Володар кільця" отримав чотири "Оскари", другий — ще два. А третя частина — величний і емоційно спустошливий фінал серіі — забрала всі 11 статуеток.
І, без сумніву, цілком заслужено. Цей фентезійний епос поєднує грандіозні битви з глибокими психологічними портретами героїв, відчай із тріумфальними злетами, а приголомшливі спецефекти — з майстерною режисурою. Це також, мабуть, останній тригодинний фільм, який справді виправдовує кожну хвилину свого хронометражу. Без перебільшення — один із найгідніших лауреатів "Оскара" всіх часів.
"Старим тут не місце" (2007)
Вестерн для тих, хто не любить вестерни. Атмосферний кримінальний трилер братів Коенів — справжня вершина кіномистецтва.
Приголомшливо красива операторська робота легендарного Роджера Дікінса, стримана гра Томмі Лі Джонса й Джоша Броліна, блискуче божевільний Хав’єр Бардем, ідеальний ритм, наростаюча напруга та разюча стриманість — не дивно, що фільм здобув чотири "Оскари" і одразу потрапив до списку найкращих стрічок XXI століття.
"Мільйонер із нетрів" (2008)
Перший переможець "Оскара" з повністю небілим акторським складом у головних ролях (на чолі з чутливим і проникливим Девом Пателем). Стрічка Денні Бойла — динамічна, майже галюциногенна історія, водночас жорстка й надихаюча — стала справжнім проривом на церемонії "Оскар", здобувши вісім статуеток.
З одного боку, це класична "оскарівська" історія — майже диккенсівська казка про шлях від злиднів до багатства. З іншого — її енергія, бунтівний дух і глобальний погляд на світ дали уявлення про майбутнє цієї категорії.
"12 років рабства" (2013)
Масштабна історична драма Стіва Макквіна — перший (і досі єдиний) фільм, знятий темношкірим режисером, що здобув "Оскар" за найкращий фільм.
Це потужна історія героя: вільного скрипаля Соломона Нортапа (вражаюча гра Чиветеля Еджіофора), якого у 1840-х роках викрадають і продають у рабство на Півдні США. За масштабом вона нагадує класичних лауреатів "Оскара", але водночас відрізняється своєю безкомпромісністю й емоційною силою. Фільм отримав три нагороди — за сценарій Джона Рідлі та за роль другого плану Лупіти Ніонго — хоча, по суті, заслуговував на значно більше.
"Бердмен" (2014)
Коли похмура, сюрреалістична комедія Алехандро Гонсалеса Іньярріту перемогла у категорії "Найкращий фільм", випередивши більш "традиційних" конкурентів — "Гра в імітацію" або "Американський снайпер, стало очевидно: правила гри змінюються.
Академія завжди симпатизувала фільмам про акторів, особливо якщо дія відбувається на сцені. Але ця нещадна сатира з блискучим акторським ансамблем — Майкл Кітон, Наомі Воттс, Емма Стоун, Едвард Нортон, Андреа Райзборо — виявилася ще й надзвичайно дотепною, гострою та винахідливою. Чотири "Оскари" були цілком заслуженими — хоча б за той фінал, від якого перехоплює подих.
"Місячне сяйво" (2016)
На жаль, драму Баррі Дженкінса сьогодні часто згадують насамперед через курйоз на церемонії, коли переможцем помилково оголосили "Ла Ла Ленд". Але насправді це один із найкращих фільмів останніх десятиліть.
Зворушлива історія дорослішання темношкірого хлопця-гея в Маямі — знята надзвичайно красиво, блискуче написана й чудово зіграна. Фільм також став найбюджетнішим лауреатом "Оскара" за найкращий фільм в історії: його бюджет становив лише 1,5 мільйона доларів. Перемога стрічки ознаменувала нову еру для незалежного кіно на "Оскарі".
"Паразити" (2019)
Соціальний трилер Пон Джун Хо — рідкісний випадок, коли по-справжньому народне й захопливе кіно водночас змушує серйозно замислитися.
Блискучі акторські роботи, напружений сюжет і безжальна критика нерівності та пізнього капіталізму принесли фільму чотири "Оскари". Серед них — історичну нагороду за найкращий фільм: уперше її отримала стрічка не англійською мовою. Цей тріумф відкрив двері для нової хвилі міжнародного кіно в оскарівській гонці.
"Земля кочівників" (2020)
Це витончене дослідження самотності, втрати та економічної нестабільності в американській глибинці. У центрі історії — героїня Френсіс Макдорманд, яка принесла акторці третій "Оскар".
Фільм вийшов у розпал пандемії й переміг на незвичній, соціально дистанційованій церемонії. Проте він вартий уваги: безкраї пейзажі тут виглядають майже поетично, режисура Хлої Чжао вражає впевненістю, а оповідь — тонкістю й делікатністю.
"Все завжди і водночас" (2022)
Абсолютно шалена історія, що поєднує мультивсесвіт, кунг-фу, наукову фантастику й сімейну драму. Ще кілька років тому важко було уявити, що подібний фільм здобуде "Оскар" за найкращий фільм.
Це сміливий, вибуховий експеримент, який не стримує себе ні в чому. Стрічка отримала ще шість нагород — зокрема за режисуру, жіночу роль (Мішель Йо), ролі другого плану (Ке Хюї Куан і Джеймі Лі Кертіс), оригінальний сценарій та монтаж. І водночас назавжди змінила уявлення про те, яким може бути "оскарівське" кіно.
