Поділитися

Головні культурні події літа: фільми, виставки, фестивалі

Мода як мистецтво, пошук краси в буденному та кіно про жінок, які йдуть проти системи: головні культурні події літа надихають, заохочують і провокують

Виставка "Мода XVIII століття: фантазійна спадщина"

Реклама.

Корсет і рукавички королеви Марії-Антуанетти, текстиль доби Просвітництва, графічні роботи, що фіксують модні вподобання різних епох, а також добірка із сучасних колекцій Chanel, Christian Dior, Louis Vuitton та Vivienne Westwood: виставка "Мода XVIII століття: фантазійна спадщина" в паризькому Палаці Гальєра – задоволення для тих, хто любить розпізнавати в сучасній моді давні коди, що пережили свої епохи. Експозиція під керівництвом дослідниці мистецтва XVII–XVIII віків Паскаль Горге Баллестерос переосмислює жіноче вбрання. Вона демонструє, як одяг минулих епох впливає на моду та попкультуру – від фільмів Софії Копполи до музики Леді Гаги – значно сильніше, ніж ми звикли думати.

Палац Гальєра, Париж, до 12 липня

Виставка "За межами маносфери: маскулінність сьогодні"

Кадр із фільму Аманди ван Гестерен "Я хочу піднятися вище")

Що означає бути чоловіком у наш час? Це питання порушує виставка "За межами маносфери: маскулінність сьогодні" в амстердамському музеї Стеделек. Кураторка Мелані Бюлер препарує тему в полілозі художників, фотографів і режисерів, народжених у другій половині ХХ сторіччя. Серед них – культова 72-річна французька мисткиня Софі Калле, відома відеоінсталяціями про вразливість та інтимність, і 34-річна бельгійська режисерка-документалістка Аманда ван Гестерен, яка досліджує расу і сексуальність.

У центрі виставки – поняття маносфери, сукупності популярних сьогодні онлайн-спільнот, де утверджують агресивну мізогінну модель маскулінності. Її учасники пропагують так звані традиційні чоловічі цінності – фізичну силу, економічну самостійність, домінування. Мелані Бюлер пропонує поміркувати: а якщо розглянути маскулінність не як сталу ідентичність, а як простір бажань і суперечностей, де сила співіснує з крихкістю? Деякі роботи створено спеціально для виставки в Амстердамі. Серед них – нове полотно 36-річного австралійського художника Хаміші Фараха, відомого зверненнями до образів знаменитостей. Це іронічний олійний портрет культового німецького фешн-фотографа Вольфганга Тільманса: він зображений як уособлення нової, чуттєвої маскулінності, що виникла у 2000-х роках.

"За межами маносфери: маскулінність сьогодні", музей Стеделек, Амстердам, до 2 серпня

"Одіссея"

Найочікуваніший фільм цього літа – екранізація давньогрецького епосу "Одіссея" від Крістофера Нолана. Вражає платиновий акторський склад: Метт Деймон у титульній ролі Одіссея, Том Голланд – Телемах, Зендея – Афіна та Енн Гетевей в образі Пенелопи. Стрічку знімали майже десять років у різних куточках світу, від Греції до Латинської Америки, бюджет склав приблизно 250 мільйонів доларів США – це найдорожча картина в кар'єрі оскароносного режисера.

"Одіссея", у кінотеатрах з 16 липня

Фотоальбом Даниїла Котляра Somewhere Close

Фотограф-самоук Даниїл Котляр народився в Нікополі, сьогодні мешкає в Парижі. З 2022 року він подорожує Грузією, знімаючи гірські пейзажі й мешканців маленьких сіл. Так народилася серія Somewhere Close – поетичний чорно-білий альбом, у якому митець досліджує пам'ять та естетику буденного. Він виходить друком у шведському видавництві Library Man лімітованим накладом: делікатні світлини Котляра доповнені віршами ірландської авторки Шівон О'Лірі.

Фотоальбом Somewhere Close, видавництво Library Man

"Матері Херсона"

Україна, наші дні. Дві матері з Херсона вирушають у подорож завдовжки понад чотири тисячі кілометрів – через кілька країн і контрольовані Росією території, – щоб урятувати своїх дочок, яких утримують у Криму.

Це сюжет опери "Матері Херсона", перший концертний показ якої відбудеться в Києві на початку червня. В основі лібрето, над яким працювали американський драматург Джордж Брант та український письменник і воєнний репортер Мирослав Лаюк, – реальні свідчення жінок, які повертали дітей із російської окупації. Вистава створена на замовлення Метрополітен-опера та Польської національної опери. Світова сценічна прем'єра відбудеться у Варшаві в жовтні, а в Нью-Йорку – у сезоні 2027–2028.

Музику для постановки написав один із найвідоміших у світі українських композиторів Максим Коломієць. Диригуватиме канадка Кері-Лінн Вілсон, яка співпрацює з Ковент-Гарден, Метрополітен-опера, Паризькою національною оперою та Німецькою державною оперою, а з 2024 року є музичною директоркою колективу "Київська камерата". "Це історія про один із найболючіших злочинів цієї війни, – говорить Коломієць. – Мені важливо, щоб про нього почули у світі".

"Матері Херсона", Національна опера України, 4 червня

Виставка "Мистецтво костюма",

Чи є мода мистецтвом? Провокативне запитання ставить головна модна виставка року – "Мистецтво костюма" в Музеї Метрополітен. Цьогоріч 400 предметів із його колекції покажуть у нових галереях Condé M. Nast – просторі біля Великої зали Метрополітен. За задумом куратора Ендрю Болтона, у центрі експозиції – людське тіло і те, як його зображували митці та дизайнери: одягненим, оголеним, прикрашеним, вшанованим й оплакуваним.

"Мистецтво костюма", Музей Метрополітен, галереї Condé M. Nast, до 1 січня 2027 року

Фільм "День народження"

Мальовничий острів, приватна вечірка та голова сімейства – Маркос Тімолеон, власник судноплавного бізнесу, у білому піджаку в дусі героїв "Хрещеного батька". Він влаштовує свято з нагоди 25-річчя улюбленої доньки Софії. Та ідилія оманлива – за фасадом турботливого батька ховається тиран, який встиг спланувати життя дівчини без її відома. Проте Софія (її грає данська акторка Вік Кармен Сонне), що вдалася норовом у батька, має свої плани на це святкування.