Фотоміст Київ — Париж: проєкт "Перше необхідне" про сучасну українську фотографію
23 травня в Павільйоні культури на території столичного ВДНГ відкривається виставка Essential Goods ("Перше необхідне"). Кураторки Софія Кваша (Київ) та Ізабелла ван Марле (Амстердам) зібрали роботи 24 українських фотохудожників: Льоші Березовського, Назара Фурика, Саші Курмаза, Олени Субач, Дарʼї Свертілової на інших. Паралельно в Парижі у стінах Музею європейської фотографії відбудеться паблік-ток за участі українського митця Бориса Михайлова та німецького фотографа Юргена Теллера. Головний редактор Vogue Ukraine Edition Веня Брикалін поспілкувався з авторкою проєкту Софією Квашою. Інтервʼю скорочено й відредаговано.
– Соню, вітаю з масштабним та важливим проєктом. Розкажи, як все почалося.
– Ідея народилась у Парижі два роки тому — після того, як ми опублікували артзін із роботами молодих українських фотографів для культурного проєкту Tripolar. Саме тоді я познайомилась з Ізабеллою ван Марле, яка займалася ярмарком сучасної фотографії Unseen в Нідерландах. Одночасно зʼявилося відчуття, що молода українська фотографія формується у самостійний феномен. Вона ніби виходить з Бориса Михайлова та харківської школи — жива, промовиста і вчасна.
Спочатку ми планували зробити невелику експозицію в межах щорічного ярмарку Paris Photo. На той час у Парижі одночасно відбувалися дві виставки Михайлова. Імпровізований "діалог" між проєктами здавався цікавим — таким чином нам хотілося поговорити про наступність поколінь та їхню інакшість. Проте тоді не вдалося знайти фінансування. Пів року тому ми виграли грант від платформи Un/fund, який частково дозволяв втілити проєкт у життя. З ідеологічних та виробничих причин вирішили почати в Києві.
– Як зʼявилась назва "Перше необхідне"?
– Це гра слів з англійської: essential goods — про те, що треба покласти в тривожну валізу, і те суттєве нематеріальне, яке насправді потрібне поза часом — кохання, наприклад. Чи сміх. Прості речі. Взагалі це проста виставка про прості речі та первинні смисли.
– Як відбирали роботи?
– За логікою хаосу. Асоціативні ряди зображень відповідають рядкам зі списку першого необхідного — вони символізують кохання, емпатію, надію. Ця вибірка — спроба занурення в почуття і у свідомість покоління. Вона реактивна, про відчуття моменту тут і зараз — і про пошук вічності в ньому.
Коло задіяних митців — це початок нашого дослідження. Хочеться згодом охопити предмет більше та глибше. Ми орієнтувалися на роботи, створені з 2014 до 2024 року включно. Майже всі автори народились на початку 1980-х або пізніше. Ця вибірка — про сьогодення тих, чия творча практика розвивалась в останні десять років та припала на десятиліття війни. Особисто для мене це виставка про чоловіків. Приблизно половина представлених митців — чоловіки призовного віку. Мене цікавить їхній світогляд, промовистий та щемливий.
– Що побачить в Павільйоні культури столичний глядач?
– Разом з командою архітектурного бюро "Форма", яка працює над сценографією виставки, ми спробували "розконсервувати" 13-й павільйон та повернути йому першочерговий функціонал простору для досліджень та художніх висловлювань. Це приміщення — памʼятка модернізму 1967 року, останні два роки воно використовувалось як склад гуманітарної допомоги. Глядач побачить результат зусиль Олексія Петрова перетворити частину складу на структурне тло для мистецтва: фотографії та інсталяцій.
– В Парижі відбудеться паралельна програма — на майданчику Музею європейської фотографії, який демонструє роботи художників калібру Ірвіна Пенна, Мартіна Парра та Рінеке Дейкстри.
Як це склалося і в якому форматі "Перше необхідне" прозвучить там?
– Французька частина проєкту стала можливою завдяки знайомству з директором MEP Саймоном Бейкером. У холі музею з’явиться декілька робіт з нашої експозиції, а під час відкриття в Києві ми влаштовуємо "телеміст" з Аудиторіума MEP — щоб поговорити про фотографію та її значення в сучасній культурі, зокрема під час війни.
– Серед спікерів заявлені живі класики Борис Михайлов та Юрген Теллер. Що саме будуть обговорювати?
– Сподіваюсь, мистецтво фотографії і те, як завдяки йому можна побачити одне одного та — глобально — світ. А ще більш практичні речі — як дійти до персональної виставки в MEP чи у Grand Palais, наприклад, якщо твій мистецький інструмент — камера.
– Який інсайт від "Першого необхідного" має отримати український та міжнародний глядач?
– Київський — що фотографія — це багатошарове мистецтво, інструмент розуміння себе та іншого, а також зворотна перспектива людяності.
Міжнародний глядач — про українську фотографію взагалі. Познайомитися з новими іменами та, можливо, задуматися над тим, що було до них. Співвіднести себе з історією і спробувати зрозуміти світ, з якого походять ці зображення.
Усі — про можливість побачити одне одного крізь фотографію.
Виставка Essential Goods відкривається у Павільйоні культури (ВДНГ, павільйон № 13) у Києві 23 травня і триватиме до 6 червня. Паблік-ток в паризькому MEP відбудеться 23 травня.
