Дебютна Haute Couture колекція Джонатана Андерсона для Dior стала однією з найочікуваніших подій сезону. Напередодні показу дизайнер згадав історію з дитинства: хлопчиком він шукав у телефонному довіднику ім’я Джона Гальяно, мріючи зателефонувати своєму героєві й попросити стажування. Дзвінок виявився помилковим – це була служба таксі, – але ця мрія згодом визначила його шлях у моді: від навчання в London College of Fashion і заснування власного бренду до трансформації Loewe на одного з найвпливовіших гравців LVMH. Тепер, уже в ролі креативного директора Dior, Андерсон презентував свою першу кутюрну колекцію – символічно зустрічаючи Гальяно за лаштунками перед тим, як той займе місце в першому ряду показу.
"Для мене в сучасному світі Джон і є Dior, – зізнався Андерсон. – Він пропрацював у Домі навіть довше, ніж сам Крістіан Діор". Букет цикламенів, який Гальяно подарував Андерсону, став відправною точкою колекції: маленькі квіти проростали з моху на стелі, а великі, вже з тканини – прикрашали вуха моделей. Єдина порада Гальяно звучала просто: "Чим більше ти любиш бренд, тим більше він віддає у відповідь".
Показ відкрили три сукні – подовжені версії образів із колекції ready-to-wear, створені вручну. Пісочні силуети, зібрані з тюлю, формували легку, майже невагому структуру. І хоча заведено вважати, що кутюр неможливий без корсетів, Андерсон із цим категорично не погоджується. Одним із його найбільш нетипових рішень стало використання трикотажу – і в авангардних сукнях, і в класичних светрах. Ще одна свідома провокація – поєднання high & low: вечірні шовкові спідниці з вишивкою Джонатан Андерсон стилізував із напівпрозорими майками в рубчик.
Менше ніж тиждень тому в цьому ж просторі Андерсон показував свою другу чоловічу колекцію. Та найбільшим сюрпризом стала комерційність кутюру: шкіряні великі сумки, жакардові клатчі-конверти, мініатюрні сумки-шкатулки з перламутру, лофери з текстилю XVIII століття, палантини з альпаки та шовкового атласу, а також прикраси з розписаного вручну алюмінію.
Для ширшої аудиторії Андерсон підготував тижневу виставку в Музеї Родена, де його роботи експонуватимуться поряд із архівами Dior та скульптурами Магдалени Одундо – художниці, чиї твори він колекціонує і яка переосмислила культову сумку Lady Dior.
Під час прев’ю дизайнер зізнався: якби три роки тому йому запропонували розробити кутюрну колекцію, він би відмовився. "Я не розумів сенсу. А потім усвідомив, що кутюр – це зникаюче ремесло. І питання в тому, як його захистити". Побачивши, як жакет створюють повністю вручну, в ательє без жодної швейної машини, він зрозумів, чому одяг може бути магічним. Саме так, як і обіцяв колись Джон Гальяно.