Власний досвід: як відмовитися від макіяжу і полюбити себе
Кілька місяців тому редакторка Vogue Гледіс Лаі відмовилася від макіяжу. Про досвід життя без косметики вона розповіла у власній колонці.
Чимала частина жіночого населення має перелік речей, які їм не подобаються у своєму обличчі. У мене є зморшка над правою бровою, яка, як я переконана, з віком все більше нагадуватиме Маріанський жолоб. Ця думка викликає у мене стрес.
Єдиний час, коли я відчувала, що зможу впоратися з тривогою щодо свого обличчя, був ранок, коли засоби для макіяжу розліталися навколо моєї раковини у ванній кімнаті, як зрубані дерева. У мене була сформована чітка рутина. Я наносила консилер під очі та на різних висипаннях. І що довше я дивилася на ті плями, то більшими вони здавалися. Олівець для брів заповнював прогалини. Туш, підводка, хайлайтер. Рум'яна — скрізь. Минало десять хвилин, після чого я дивилася на себе в дзеркало й думала: "Ах, ось вона!".
Ідея про те, що я не могла впізнати себе, поки не накладу макіяж, не заважала мені. Однак одного ранку все змінилося. Я вкотре подивилася в дзеркало і мені стало неприємно від свого відображення. Але замість того, щоб позбутися цього дискомфорту за допомогою косметики, я вирішила досліджувати власне сприйняття. Ось саме такий вигляд я маю. І попри мої спроби їх змінити, це були риси мого обличчя. Я намагалася зрозуміти, коли моє власне лице стало мені таким чужим.
Того дня я вийшла з дому без макіяжу. І наступного дня, і наступного за ним, поки не минув тиждень. Мені стало цікаво, чи інші жінки переживали подібні кризи. Тому я написала своїм подружкам у спільний чат і запитала про їхнє ставлення до макіяжу та те, як він змушує їх почуватися.
Джоан: "Мене ніколи ніхто не бачив без макіяжу до пандемії. Навіть коли у мене ночував мій хлопець, я лягала з макіяжем у ліжко і вставала раніше за нього, щоб оновити косметику. Але сьогодні я ходжу без макіяжу буквально 90% часу".
Меган: "Мої стосунки з макіяжем мають декілька рівнів. Перший рівень: жодного макіяжу — це у тих випадках, коли я йду на тренування або бачуся з батьками. Другий рівень: повсякденний макіяж — я його наношу завжди. Третій рівень: вечірній макіяж. Однак єдина його відмінність від буденного — підводка для очей та олівець для губ. Всі будують різні стосунки з косметикою. Раніше я наносила її, щоб сховатися, але тепер я роблю це радше для розваги".
Манеша: "Коли я виходжу в соціум, я завжди наношу макіяж. Наприклад, якщо я їду до торгового центру або вирішую власні справи у місті, тому що я завжди натрапляю на когось. Також я ношу макіяж у спортзал. Я хотіла б відмовитися від косметики, але я почуваюся впевненіше і комфортніше з нею, бо знаю, що так суспільство ставиться до мене краще".
Клер: "Я використовую макіяж, щоб підкреслити власний настрій. Якщо на мені немає декоративної косметики, то я розслаблена. Якщо я з макіяжем, це значить, що я налаштована по-діловому".
Рейчел: "Мені подобається робити макіяж, але я знаю, що роблю це радше на суспільний запит. Цікаво, що для жінок зміна обличчя та гра зі своєю зовнішністю — це щось на кшталт дозвілля".
Тож що дає нам макіяж? Це наш власний вибір, який змушує нас почуватися впевненіше в житті? Або це застарілі стандарти краси, якщо не патріархальні, то принаймні нав'язані? Безумовно, більшість жінок схиляється до першого варіанту, і цю теорію підтримує фемінізм XXI століття. Всі ми чули фрази про те, що "макіяж — це форма самовираження", що хтось "перестав носити макіяж для чоловіків і почав носити його для себе" чи щось подібне.
Власне, це добре, що ми призвичаїлися до нових наративів і відійшли від того, що наносимо макіяж, щоб виправдовувати чиїсь очікування. Я сама безліч разів відчувала те, про що говорять інші жінки, я була впевненішою в собі через макіяж і я наносила його задля себе, а не для когось іншого. Однак ця доктрина не спростовує найважливіші питання, пов'язані з косметикою. Чому я почуваюся впевненішою, коли у мене на очах є підводка? Чому це змушує мене почуватися красивішою? Якщо я почуваюся красивішою, звідки взялися мої ідеали краси? Чи чесно я не зважала на те, як інші люди, зокрема чоловіки, сприймали мене з макіяжем?
Минуло шість місяців, як я припинила наносити макіяж й викинула більшість косметики. Два місяці тому я знову додала два продукти до своєї рутини — гель для брів та тінт для губ і щік — але більшість днів я можу обійтися без них. Що я думаю про макіяж та красу в глобальному сенсі? У мене більше запитань, ніж відповідей. Але Рим не був побудований за один день, і пекло не було побудоване за пів року. Однак коли я прокинулася сьогодні вранці й подивилася в дзеркало, я побачила себе.
За матеріалом vogue.com.au
