Онучка королеви Єлизавети II, принцеса Беатріс, майже таємно вийшла заміж 17 липня за свого коханого — Едоардо Мапеллі Моцці. На церемонії одруження були присутні тільки найближчі члени родини, а офіційні світлини пара й зовсім надала лише через два дні. Розповідаємо все, що відомо про це королівське весілля нині.

Спершу церемонія одруження принцеси Беатріс та Едоардо Мапеллі Моцці мала відбутися 29 травня, але через пандемію коронавірусу й пов’язаний з ним карантин її перенесли. Замість Chapel Royal у Сент-Джеймському палаці в Лондоні й подальшого святкування в Букінгемських садах пара вибрала для врочистостей каплицю Всіх Святих на території королівської резиденції Роял-лодж у Віндзорі.
Принцеса Беатрис не стала замовляти весільне вбрання в модного лондонського дизайнера, а зробила дуже прогресивний і осмислений вибір — вона сказала "так" у вінтажній сукні Norman Hartnell, запозиченій із шафи самої королеви Єлизавети II. Її зшито з тафти відтінку слонової кістки, прикрашено рукавами з найлегшої органзи та інкрустовано діамантами. До речі, саме дизайнер Норман Гартнелл у 1947-му створив весільну сукню самої королеви, зробивши її символом відродження й початку нової епохи.
Вибір головної прикраси принцеси Беатріс — тіари — також пов’язаний з її бабусею. Старша дочка герцога Йоркського Ендрю наділа ту саму тіару, що і Єлизавета II, коли виходила заміж за принца Філіпа. Прикраса має дуже сиву й цікаву історію: тіару "Торочки" створила в 1919 році майстерня E. Wolfe & Co для ювелірного Дому Garrard. В її дизайні повторно використано алмази з намиста королеви Вікторії, яке вона придбала в Collingwood & Co. У серпні 1936 року королева Марія подарувала цю тіару своїй невістці, королеві Єлизаветі (пізніше королеві-матері), яка згодом позичила її своїй дочці королеві Єлизаветі II, щоб та надягла її під час одруження з принцом Філіпом у 1947 році. Пізніше, дочка королеви, принцеса Анна, надівала її на своє весілля в 1973 році. Докладніше про королівські тіари читайте тут.
Принцеса Беатріс і тут змогла привнести щось своє, залишившись водночас у межах традицій британської королівської сім’ї. По-перше, вона відмовилася від традиційного білого букета — її композиція була зібрана з поєднання жасмину, блідо-рожевого й кремового горошку, королівських кущових троянд відтінку слонової кістки, рожевих садових троянд O'Hara і квіток астилу. Була в букеті й гілочка мирти, відповідно до традиції, яку започаткувала ще королева Вікторія.
Платинову й діамантову каблучку Беатріс для заручин виготував вручну британський дизайнер ювелірних прикрас Шон Ліан, який працював з Alexander McQueen і Givenchy. "Це злиття артдеко, яке любить Едоардо, з елементами вікторіанської епохи, близької для Беатріс", — розповів Ліан в одному з інтерв’ю британському Vogue.
За матеріалами vogue.co.uk