Коротка стрижка – це утилітарно та зручно, коли мити волосся не завжди є можливість, а доглядати за ним чи укладати його немає ані бажання, ані сил. Довге волосся може банально заважати в екстремальних обставинах. Проте прощання з волоссям – це часто сакральний жест, який означає готовність приносити себе в жертву, відмовлятися від розкоші заради перемоги. Що важчі події навколо, то більше спокуси відрізати волосся. Чому війна й катаклізми сприяють буму на коротше волосся?
Перший відомий приклад короткої стрижки дала світові національна героїня Франції Жанна д’Арк. У 13 років дівчинка почала чути голоси й бачити видіння. Щоб потрапити на аудієнцію до короля, вона обстригла волосся та перевдягнулася в чоловічий одяг. Потім, з коротким волоссям, вона підіймала військо та йшла в бій. Сьогодні Жанну вважають праматір’ю стрижки боб.
Наступний сплеск цікавості до коротких стрижок стався після закінчення Французької революції та епохи терору, коли кати стригли волосся приреченим до страти, щоб пересвідчитися, що лезо гільйотини точно пройде крізь шию. Тоді ж настала епоха інкруаяблів та мервейозів (ексцентричної золотої молоді, юнаків і дівчат), які, серед іншого, влаштовували "вечірки смерті". Там вони в карнавальному стилі імітували одяг приречених до страти, і особливим шиком серед жінок вважалося оголити шию, яка зазвичай ховалася під волоссям, та пов’язати червону стрічку-чокер, що натякала на шрам від гільйотини.
Короткі стрижки супроводжували першу хвилю фемінізму. "Десятиліття після закінчення війни – "гучні двадцяті" – стало епохою ще більших змін, – пише Ліза Елдридж у книжці "Фарби. Історія макіяжу". – Змінилися не лише довжина волосся й довжина подолів (у гонитві за модою "емансипованих флеперів"), змінилося й загальне розуміння того, що означає "бути жінкою"".
Отже, 100 років тому стрижки були символом самостійної, незалежної жінки, яка керує власним життям і робить внесок до політичного життя світу нарівні з чоловіками. Поділ суконь, до речі, також укоротився.
Тож по закінченні Першої світової почалася епоха коротких стрижок. Згодом, від ексцентричної та майже скандальної зачіски, стрижки перейшли в розряд звичайних. І якщо впродовж Другої світової жінки в тилу укладали волосся в так звані Victory Rolls, хвилі перемоги, то ближче до лінії фронту медсестри й військові намагалися вкоротити волосся, щоб воно не заважало виконувати військові обов’язки.
Перехід до коротшого волосся часто має символічне значення. Коко Шанель, яка провела демаркаційну лінію між перебільшеною жіночністю XIX століття та свободою XX, застосувала не лише нові силуети, тканини та крій жіночого одягу, а й нову зачіску. Вона обстригла волосся – і стала символом самостійної, незалежної жінки, яка задає тон.
У фільмі "Римські канікули" героїня Одрі Гепберн, звільнена принцеса, обстригає волосся в римській перукарні, перетворюється на бунтарку, чарівну шибайголову, й набуває певної свободи. Саме з такою стрижкою Одрі Гепберн запам’яталася мільйонам глядачів.
Жінки, що пережили страхіття воєнних дій та евакуації в сучасній Україні, часто зізнаються, що хочуть відрізати волосся. Це в метафізичному сенсі означає відрізати минуле й тяжкі спогади. Після стрижки справді настає полегшення. Тож якийсь терапевтичний ефект у цьому є. Ну й, окрім іншого, за стрижкою легше доглядати, особливо за часів, коли гаряча вода, шампунь і кондиціонер – це певна розкіш та привілеї, що доступні, на жаль, не всім.
Ми хочемо закінчити матеріал світлиною захисниці Маріуполя – Катерини з позивним "Пташка" з "Азовсталі". Смілива дівчина з кучерявим волоссям, 21-річна Катерина стала національною зіркою після того, як у мережі з’явилося відео, на якому вона виконує патріотичні пісні просто в бомбосховищі під "Азовсталлю".
Від них мороз по шкірі. Тож, хоч яку зачіску виберемо під час війни, маємо пам’ятати: сила у волоссі – лише в міфічного героя Самсона. У справжніх людей сила – всередині.