Завдяки підвищеним вимогам до діяльності брендів і технологічним інноваціям, пов'язаним з відмовою від тестування продуктів на тваринах, індустрія краси без жорстокості стає нормою. Але оскільки термін "cruelty free" не має чіткого визначення на законодавчому рівні, іноді складно зрозуміти, чи постраждала тварина у процесі виробництва того чи іншого продукту.
Через те, що випробувань косметичних засобів на тваринах стало помітно менше, зокрема, й завдяки старанній роботі активістів, журналістів, дослідників і кінематографа, дехто вже встиг подумати, що краса без жорстокості стала новою нормою. Чому? В умовах соціально-політичних збурень, економічних потрясінь і екологічних проблем, дедалі більше споживачів хочуть витрачати гроші на продукти від компаній, які серйозно ставляться до свого впливу на світ і не бояться чесно про це говорити. Але коли йдеться про індустрію краси і поняття "cruelty free", все не так прозоро, як здається.
"Ставлення громадськості до експериментів на тваринах стрімко розвивається, і доказом цього є те, що дедалі більше країн,за активної підтримки громадськості, забороняють жорстокі випробування на тваринах", — розповідає Vogue глобальний представник організації PETA (People for the Ethical Treatment of Animals) програми Beauty Without Bunnies. Тестування косметики на тваринах не проводяться в США, а також є незаконними у Великобританії, Європі, Австралії, Індії, Ізраїлі, Туреччині та інших країнах. "У багатьох країнах закон, що забороняє тестування косметики на тваринах, ще розглядається. Якщо ці жорстокі й архаїчні випробування на тваринах заборонено або припинено, то косметична галузь змушена знову інвестувати свій час та ресурси в дослідження і розробку нових методів перевірки косметики, для яких не потрібні тварини", — пояснює представник.
Китай вважається найбільшим у світі ринком, де проводяться обов'язкові випробування на тваринах. Організація PETA з нетерпінням очікує прийняття Китайської постанови про нагляд за косметикою (CSAR), яка, імовірно, передбачатиме зниження вимог щодо випробувань косметики та засобів особистої гігієни на тваринах. Але розгляд постанови призупинили через пандемію Covid-19.
За словами Ерін Хілл, експертки в галузі альтернативних методів тестування продуктів, які не передбачають тестувань на тваринах, для того, щоб відмовитися від випробувань на тваринах, існують етичні, наукові та фінансові причини. Не варто також ігнорувати той факт, що віруси, подібні до Covid-19, пов'язані з серйозними наслідками для природи. І це, безумовно, має бути стимулом для остаточного припинення тестувань на тваринах. "Альтернативні тести, які тепер зазвичай називають "новим підходом", пропонують гуманну і релевантну людині інформацію в набагато коротші терміни, ніж тести на тваринах", — розповідає Хілл.
За даними PETA, cruelty free-компанії застосовують сучасні методи тестування продуктів без залучення тварин для оцінювання ефективності та безпеки продукції. Такі методи передбачають складні тести з використанням клітин і тканин людини (метод відомий як in vitro), передові методи комп'ютерного моделювання (з використанням силіконових моделей), а також дослідження на добровольцях. "Ці та інші методи, що обходяться без випробувань на тваринах, можуть точніше передбачити потенційні властивості речовини, спричиняючи несприятливу або позитивну реакцію у людей. Таким методам не стають на перешкоді відмінності видів, що можуть ускладнити або унеможливити застосування результатів тестувань на тваринах по відношенню до людей. До того ж, альтернативні варіанти тестування зазвичай потребують менше часу і менших грошей", — пояснює представниця.
Проте, Хілл вважає, що у терміна "cruelty free" немає єдиного визначення і тлумачення. "Різні організації із захисту тварин мають різні стандарти, яких потрібно дотримуватись, щоб отримати значок cruelty free", — пояснює Хілл. За словами Хілл, деякі організації переймаються винятково питаннями тестування готових продуктів на тваринах, тоді як інші хочуть знати, чи проводять тестування на тваринах постачальники окремих інгредієнтів. І якщо постачальники проводять тестування на тваринах, а виробники продуктів цього не роблять, то готові продукти помилково отримують статус cruelty free, вводячи таким чином споживача в оману.
"Важливо розуміти, що позначка cruelty free стосується вже готового продукту, а не окремих інгредієнтів у його складі, більшість з яких були протестовані на тваринах", — говорить Сара Джей, авторка документального фільму Toxic Beauty (2019) і засновниця організації All Earthlings, яка займається підвищенням прозорості процесів виробництва окремих косметичних постачань.
Виникає запитання стосовно подальшої долі продукту після його використання. Факт того, що продукт не тестували на тваринах, ще не означає, що цей же продукт не зашкодить тваринам опісля. Все, що ми змиваємо в каналізацію, потрапляє в річки, озера і океани, в шлунки і тіла морських тварин; так само і сонцезахисний крем, який ми наносимо на пляжі, потрапляє в море і продовжує токсичний слід косметики у воді.
Тим часом, кожен пластиковий залишок, пляшка або помада для губ, які ми коли-небудь купували, все ще існує на цій планеті (для розкладання пластику на звалищі знадобиться близько 1000 років), що завдає шкоди екосистемам у всьому світі. Тоді як на ринку стає більше сонцезахисних кремів, здатних до біорозкладання та безпечних для рифів, у лабораторії Haereticus Environmental Laboratory, як і раніше, вважають ці інгредієнти загрозою для мешканців моря.
Крім того, термін "cruelty free" не перешкоджає використанню інгредієнтів тваринного походження. Наприклад, дослідження All Earthlings, в якому розслідували використання сквалену в косметичній промисловості (його отримують з печінки акул), показало, що 89 відсотків косметичних зразків з використанням сквалену ідентифікуються як веганські і cruelty free.
Сквалан (через "а"), тим часом, отримують через гідрування сквалену. Це популярний зволожуючий інгредієнт, який можна отримати з оливок, цукру, кукурудзи, амаранту або виростити його у біосинтетичний спосіб. Разом з тим, більшість брендів все ще отримують його з акул. "Таким чином, сквален, гіалуронова кислота, альфа-оксикислот, кератин, біотин, ретинол й інші інгредієнти часто є продуктами тваринного походження, які увічнюють фабричне сільське господарство, а щодо сквалену, отриманого з акул, — призводять до знищення диких видів, що підтримують океанічні екосистеми", — каже Джей. Усі ці інгредієнти потенційно можуть мати тваринне походження, а деякі навіть несвідомо, адже юридично розкриття походження інгредієнтів не вимагається.
За словами Джей, брендам неважко придбати товарні знаки vegan і cruelty free і розмістити відповідні логотипи на своїх продуктах. "Отримання цих товарних знаків базується на наданні списків інгредієнтів, підписаних заяв стосовно загального обладнання і за умови сплати ліцензійних зборів. Жодне стороннє тестування не потрібне, щоб перевірити вимоги маркування або походження інгредієнта", — пояснює Джей. За її словами, Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США і уряд Канади не запропонували юридичних визначень термінів "cruelty free" і "vegan".
Отже, що ми можемо зробити? Джей звертається до брендів із закликом прийняти цілісніше визначення поняття cruelty free і відмовитися від використання інгредієнтів, які можуть зашкодити людині і навколишньому середовищу, перейти на багаторазове пакування без пластику, розробити мультизадачні продукти і дотримуватися прозорості, коли йдеться про інгредієнти і процес створення продуктів. "Якщо ми обговорюємо питання відмови від тестування продуктів на тваринах, то давайте називати речі своїми іменами, а не cruelty free", — каже Джей.
Правильне визначення cruelty free означає, що бренди мають враховувати все: від інгредієнтів і упаковки до благополуччя і здоров'я людей і тварин. До компаній, які дійсно дотримуються cruelty free-підходу, належать такі бренди, як O-Way з багаторазовим пакуванням, zero-waste-бренд Unwrapped Life і косметичні бренди з паперовою і скляною упаковкою Sappho і RMS. Також є Kinder Beauty, Alpine Provisions і Shared Planet. Джей закликає підтримувати такі маленькі інді-бренди, що використовують чисті інгредієнти — жоден з яких не походить від тварин, тоді як товарний знак cruelty free потребує великих фінансових вкладень.
"Коли йдеться про відсутність жорстокості по відношенню до тварин, нам потрібно думати не тільки про кроликів, але й про тварин, яких ми перетворюємо на косметичні інгредієнти, про тварин, які страждають від втрати місця існування через сільське господарство/видобуток корисних копалин/звалища, що постійно розширюються, і про цілі види, які гинуть через численні виробництва і токсини", — зауважує Джей. Права тварин забезпечуватимуться лише тоді, коли будуть мати значення права споживачів, а виробники чесно розповідатимуть про те, що роблять; коли бренди і постачальники візьмуть на себе відповідальність, коли держави вживатимуть заходів і прислухатимуться до громадськості.
А наразі завжди читайте етикетки і запитуйте бренди про використання та спосіб отримання певних інгредієнтів. "Майбутнє індустрії краси регулюється, спрощується, поповнюється, схиляється в бік безвідходного і нетоксичного виробництва, грунтується на рослинному підході і загальній спрямованості на здоров'я і велнес, — підсумовує Джей. — Проблема тестування на тваринах вирішиться сама собою, коли ми зобов'яжемося використовувати безпечні і стійкі інгредієнти".
Текст: Sara Radin
За матеріалами vogue.co.uk