Заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття — це про звикання до неминучого. Тобто до санскрину.
Спочатку не віриш (чи не знаєш), що рак шкіри і її старіння — справа рук ультрафіолету. Коли купуєш перший-ліпший сонцезахисний крем, злишся, тому що він липкий і жирний. Кажеш собі, що в місті не так вже й багато сонця, а ти не хочеш залишитися без вітаміну D. Сумуєш, коли слухаєш косметологів і уявляєш, скільки крему треба переводити щодня на пляжі. Нарешті, коли знання про догляд систематизуються, розумієш, що без санскрину користі від решти косметики — нуль.
Чому? По-перше, майже всі більш-менш активні інгредієнти підвищують фоточутливість — сприйнятливість шкіри до сонця. Тобто можна користуватися ретинолом для омолодження, але без хорошого санскрину шкіра тільки старітиме. Те саме стосується кислот, вітаміну С і майже всіх салонних процедур.
По-друге, навіть якщо не користуватися активною косметикою, ультрафіолет погіршує стан шкіри. У контексті шкоди сонячних променів лікарі говорять не тільки про опіки: запалення, рак, передчасне старіння, окиснювальний стрес шкіри й навіть пошкодження ДНК — усе це через ультрафіолет. Тому навіть якщо старіння особливо не турбує, санскрин треба мазати просто заради здоров’я.
Здається дивним, що за такої важливості сонцезахисних кремів їх так не хочеться наносити. Причина навіть не в ліні — просто користуватися ними досі незручно. Не можна сказати, що виробники грають на наших нервах, — санскрини дійсно дуже складно зробити. Зараз поясню.
"Чи можу я використовувати дитячу присипку як санскрин?" — запитала читачка блогу косметичних хіміків The Beauty Brains. Питання смішне тільки на перший погляд. Присипки містять оксид цинку, який використовують як один з найпопулярніших сонцезахисних фільтрів. Здається, що можна просто взяти свій улюблений денний крем, вмішати в нього присипку — і недорогий санскрин готовий.
Але ні: виявляється, у санскринах частки мінералу мають бути певного розміру. А щоб працювати (тобто відбивати сонячні промені), крем має покрити шкіру рівним шаром. І відбивні часточки в цьому шарі мають бути нанесені рівномірно, а не злипатися одна з одною. І це тільки мінімальні вимоги до формули.
Що ще в санскринах важливе і що ускладнює хімікам завдання? Добре, коли крем не вибілює шкіри: темній, усупереч поширеному міфу, ультрафіолет теж шкодить. Треба, щоб він добре зберігався хоча б пів року навіть за високої температури (через неї формули руйнуються швидше). Нарешті, санскрин не має скочуватися через одяг або якщо потерти щоку рукою. Ой, іще хай він не спричинює подразнення. Загалом, придумати санскрин — це не скраб з меленої кави змішати.
Ринок сонцезахисної косметики росте. Через моду на все натуральне підвищується попит на органічні санскрини — під органічними цього разу мають на увазі формули з "мінеральними" фільтрами (оксидом цинку і діоксидом титану).
Кумедно, що наука їх називає якраз неорганічними, а ось прозвані в народі "хімічними" авобензон, гомосалат і ще приблизно 30 фільтрів — це з погляду хімії органічні сполуки. Це корисно пам’ятати людям із чутливою шкірою: для них рекомендовані саме "мінеральні" (неорганічні) фільтри: вони менше подразнюють.
"Мінеральні" санскрини, до речі, раніше вибілювали шкіру й були жирними, але тепер стали комфортнішими. Допомогли нанотехнології: замість частинок стандартного розміру зараз застосовують наночастинки мінералів. З ними текстури кремів стають приємнішими, а захист — вищим.
Як і будь-який новий метод, нанотехнології спочатку викликали запитання: вчені побоювалися, що наночастинки можуть накопичуватися у тканинах шкіри й навіть потрапляти у кровотік. У листопаді 2018 року вчені університету Південної Австралії написали в журналі ScienceDaily, що в межах досліджень вони не виявили шкоди від нанооксидів цинку. В Австралії суворе законодавство щодо санскринів, тому університету можна довіряти. У будь-якому разі про використання наночастинок європейські, азійські й австралійські марки пишуть на пакованнях. Американські — ні, але й їхні санскрини вважають гіршими.
Дивно, що в Америці з її строгими правилами щодо декоративної косметики (які й забезпечують її завидну безпеку) санскрини не надто вдаються. По-перше, суворе FDA (Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів) не встигає схвалювати нові вдосконалені фільтри, які вже використовують в Європі й Азії.
По-друге, за законом американські виробники не зобов’язані вказувати ступінь захисту проти променів UVA — а саме вони руйнують шкіру. З інформації на пакованні таких санскринів можна зрозуміти тільки якість захисту проти UVB: за це відповідає всім відомий напис SPF. Тому хоч як зручно використовувати невидимий санскрин-желе Glossier, перевірити його ефективність покупцеві не вдасться.
Тим, хто хоче бути впевненим у санскрині, варто шукати європейське й азійське маркування. Перше — це напис UVA в кружечку (означає, що захисні фільтри UVA і UVB у складі засобу перебувають щонайменше у співвідношенні 1:3). Друге — плюсики після букв PA. Один плюс відповідає захисту як у SPF 4, а чотири — SPF трохи вище 16, що вже непогано: UVA-промені складніше нейтралізувати.