У березні 2026 року в мережі знову стали вірусними фотографії китайської акторки Чжан Цзін’ї. На цих знімках вона з’являється на червоній доріжці в Пекіні з жовтим пластиковим пакетом у руках. Саме цей "аксесуар" спричинив активну дискусію в інтернеті. Користувачі почали обговорювати, чи не є це однією з інтерпретацій "сміттєвого пакета" від Balenciaga. Згодом стало зрозуміло, що це був звичайний пластиковий пакет без жодного стосунку до люксового бренду. Проте ця історія поставила інше питання: чи існує насправді сумка у вигляді сміттєвого пакета від Balenciaga?
Відповідь — так, існує. У сезоні осінь-зима 2022/2023 тодішній дизайнер Balenciaga Демна, який зараз працює в Gucci, створив шкіряні сумки, що скидалися на пакети для сміття — у білому та чорному кольорах. Пізніше він також показував шкіряні клатчі, стилізовані під зім’яті пакети з-під чипсів. Такі сумки коштували близько 2100 доларів. У цьому випадку вислів "що для одного сміття, для іншого — скарб" набуває прямого значення.
Це не перший випадок, коли мода перетворює на обʼєкти бажання речі, які мають неідеальний вигляд. Наприклад, у чоловічій колекції Prada сезону осінь-зима 2026/2027 під час шоу у Мілані на подіумі зʼявилися сорочки з плямами. Це було зроблено навмисно. Дизайнери Міучча Прада та Раф Сімонс представили моделі, у яких манжети та коміри були вкриті художніми бризками та розводами.
Протягом багатьох років мода активно використовує цей підхід. Дизайнери беруть звичні базові речі — наприклад, білі кросівки або трикотажний светр — і навмисно змінюють їхній вигляд. Це привертає увагу і робить моду менш віддаленою від реального життя.
У круїзній колекції 2018 року Gucci представив білі кросівки з ефектом забруднення — ніби їх носили на запиленій дорозі. Згодом такі моделі стали популярними. Бренди, як-от Golden Goose, і сьогодні пропонують схожі варіанти. Ідея проста: зношені речі можуть бути стильними.
Подібний підхід застосовують і до сумок. У сезоні весна-літо 2014 Chanel за часів Карла Лагерфельда представив колекцію сумок і рюкзаків з ефектом зношеності та графіті. Тоді це викликало значний резонанс. Сьогодні деякі з цих моделей коштують понад 15 000 доларів.
Цей підхід регулярно з’являвся і в одязі. У сезоні весна-літо 1998 Гельмут Ланг показав джинси з плямами фарби. Цей прийом використовують і сьогодні. Наприклад, Раф Сімонс співпрацював із художником Стерлінгом Рубі над денімом із подібним ефектом у сезоні осінь-зима 2014/2015. У сезоні осінь-зима 2016/2017 Рік Овенс представив трикотажні светри з принтом фарби, що ніби стікає від горловини.
Цей підхід регулярно повертається на подіуми. Його мета — зробити речі менш ідеальними, більш "живими". Водночас ціна таких виробів не відповідає їхньому "зіпсованому" вигляду. Навпаки, вони часто коштують дорожче, адже створення цього ефекту потребує часу й зусиль. Саме тому виникає логічне запитання: чи носять такі речі в повсякденному житті, чи це лише подіумний експеримент?
Саме це питання пояснює, чому цього тижня так активно обговорювали, чи був пакет у Чжан Цзін’ї від Balenciaga. Сьогодні це не завжди легко визначити. Коли на показі Prada з’явилися сорочки з плямами, думки розділилися. Частина аудиторії сумнівалася, що такі речі варто носити. Один користувач TikTok назвав цей тренд collapsed economy core (естетика економічного занепаду). Інший припустив, що це може бути відсиланням до популярності речей із секонд-хенду. Адже якщо знайти рідкісну річ Prada на The RealReal, багато хто готовий не звертати увагу на невеликі плями.
Незалежно від оцінки цього тренду, висновок простий. Не обов’язково витрачати великі суми на речі, що мають зношений вигляд. Важливіше — не ставитися до одягу як до недоторканного об’єкта. Одяг створений для того, щоб його носити.
У 2000-х Мері-Кейт Олсен носила сумку Balenciaga City із плямою від вина. Джейн Біркін носила свої сумки Hermès переповненими. Це приклади іншого ставлення до моди. У 2026 році такий підхід знову актуальний. Варто любити свої речі, носити їх регулярно і дозволяти їм жити разом із вами. Життя не є ідеальним, тож і одяг не має таким бути.
За матеріалом vogue.com