За натхненням і в пошуках комерційно успішних реплік і цитат дизайнери звертаються до еклектичної моди 2000-х. Молода публіка в захваті.
Весняно-літнє шоу Miu Miu, яке Міучча Прада представила в Парижі минулого жовтня, було спробою дизайнерки знайти нові сенси посеред щоденного інформаційного шуму. На її запрошення сценографію до показу створила польська художниця Ґошка Мацуґа: вона оформила подіум у вигляді гігантського друкарського верстату, що випускав вигадану газету Truthless Times – "Неправдивий час". Пропозиція Міуччі Пради цього сезону? Спортивні куртки, вдягнені під костюмні штани, обтислі сукні-міді, підвʼязані базовим трикотажем, та кольорові шкіряні куртки мікророзміру.
Прада розглядає юність як період абсолютної впевненості у власній правоті. І на подіумі транслює цю ідею через прямолінійний, чесний одяг, що має віддзеркалювати та втілювати характер людини, яка його носить. Колекція Miu Miu стала одою індивідуальності, у якій речі можна змішувати як забажається, а цитування різних епох і стилів використовувати для створення особистого, дуже сучасного гардероба.
Частиною цього еклектичного міксу є вінтаж – точніше, його стилізація. Це не дивно. Пошук і купівля архівних модних речей особливо захопили покоління зумерів, які, за дослідженнями, сьогодні становлять 40 % гравців рисейл-ринку. На подіуми дедалі частіше повертаються перевидані гіти та репліки двадцятирічної давнини, а вінтажні речі однаково приваблюють мисливців за унікальними артефактами минулого та фанатів нових колекцій.
Цього сезону Miu Miu відродили яскравий геометричний принт у стилі 1970-х, вперше представлений у весняній колекції 2005 року. Тепер він, у вигляді оп-арт-візерунків або аплікацій, прикрашає легкі пальта та мідіспідниці з низькою талією. У колекції багато алюзій на ретро в дусі спортивної моди середини 2000-х: поло з коротким рукавом, бавовняні камісолі та спокусливі сукні-комбінації пастельних відтінків. Усе це – помʼякшена та реконтекстуалізована версія кричущої Y2K-естетики, яку донедавна цитували молоді дизайнери, – від Attico до Blumarine. Сьогодні вона приходить на зміну сексуалізованому гламуру, який ми памʼятаємо з архівних папараці-знімків Брітні Спірс і Періс Гілтон.
У моду знов повертаються посилання на богемні 1960-ті й 1970-ті – але препаровані крізь призму подіумних колекцій середини 2000-х. Найяскравіший приклад – дебют Чемени Камалі в паризькому Домі Chloé. Дизайнерка представила колекцію за золотим стандартом богемної романтики тих часів: ніжні прозорі сукні-дезабільє із шифону з мереживом, будуарні топи на тонких бретелях, блузи з воланами та шорти-блумери. Їх пропонується носити з масивними шкіряними сандалями на платформі, як це робили головні джетсетерки-гіпі в середині 2000-х: Сієнна Міллер, сестри Олсен і Міша Бартон.
Чи не головний тотем моди того часу – трофейні сумки, які нині знову переживають ренесанс. З мініатюрних моделей, популярних на початку 2000-х – на кшталт Fendi Baguette або Gucci Jackie, – фокус змістився на великі структурні варіації, які полюбляли модниці в середині 2000-х, як-от м’яка Balenciaga City із грубої шкіри, прикрашена металевими заклепками. Проте саме оригінальна вінтажна модель – досі серед найзатребуваніших на рисейл-платформі Vestiaire Collective.
Повертається у продаж канонічна сумка Chloé Paddington, створена Фібі Файло двадцять років тому. Видовжена й невисока, з товстої шкіри, з ремінцями та фірмовим замком із ключем: навіть без логотипа її можна впізнати з першого погляду. Спеціалісти зазначають: в умовах тотальної ностальгії за минулим попит на модні перевипуски зростає, а ціни на оригінальні моделі часто вдесятеро перевищують початкові.
Відверте запозичення з моди двадцятирічної давнини та цитування дизайнерами власних архівів свідчить про поступове зміщення акцентів – від провокаційної до м’якої жіночності. Про новий погляд на знайомі речі. І про той особистий, еклектичний стиль, у якому сьогодні втілюється справжня мода – така, як бачить її Міучча Прада та її сучасники.
Текст: Олена Дяченко