Строгі брючні костюми стають символом перемоги здорового глузду — і наймоднішим трофеєм цього сезону.
Шипи й троянди — приблизно так можна образно описати першу колекцію Метью Вільямса в Givenchy. Цього сезону американський дизайнер дебютує в ролі креативного директора паризького Дому із серією вузьких брючних костюмів, кутастих сумок-трансформерів з витонченою металевою фурнітурою, взуттям на підборах у вигляді вигнутих рогів та інфернальними аксесуарами на зразок казанків з диявольськими рогами — омаж колекціям його попередника в Givenchy, британського дизайнера Олександра Макквіна.
Вільямс — адепт техношику, однаково замішаного на спортивній уніформі й строгому корпоративному дрес-коді. У колекціях його особистого бренду 1017 ALYX 9SM домінує чорний колір, а головний декоративний елемент — обваження з блискучої фурнітури. Дизайнер почав упроваджувати свою естетику в Givenchy: створює накидки на плечі за лекалами шкіряних сумок, сукні-чохли кутюрного вигляду густо розшиває кристалами, що здалеку скидаються на мікрочипи, і прикрашає сумки з крокодилячої шкіри брелоками у вигляді гібридних замків — подібні вішають закохані на поруччя пішого моста в районі саду Тюїльрі.
Настрій технологічного конформізму домінує цього сезону. У першому спільному шоу Міуччі Пради й Рафа Сімонса для Prada дизайнери розіграли матч у пінг-понг — перекидаючись цитатами й кодами, які кожен з них скрупульозно розвивав упродовж десятиліть. Від Пради дісталися галюциногенні візерунки й силуети 1960-х на кшталт накинутих на плечі оперних пальт-коконів, від Сімонса — принти-слогани й деконструйовані водолазки з круглими викотами. Найпоказовіші образи колекції? Вузькі брючні комплекти, вдягнуті під болеро з драпованого нейлону. Моделі на віртуальному показі Prada, що проходив під прицілом безлічі камер спостереження, на вигляд були як працівники секретної лабораторії.
За останній рік весь світ перейшов у стан WFH (working from home), і поняття робочого дрес-коду потребує тотального перегляду. Постає закономірне запитання: куди в такому разі зібралися ці жінки в строгих брючних комплектах? Сьогодні на Zoom-конференціях мати вигляд спецагента з підрозділу MI6 не потрібно. Але вже й дівчата з мальовничих Instagram-сторінок, які ще недавно красувалися в барвистих сукнях та іскристих міні, почали вдягатися як героїні антиутопії.
Жінка в брючній двійці — сильний модний архетип, що транслює владу, самовладання й контроль. Історично брючні костюми допомагали жінкам почуватися нарівні із чоловіками в безжальному корпоративному середовищі. Костюми з нових колекцій — іншого штибу. Вони про холоднокровний раціоналізм та оптимізацію гардероба: навички виживання й соціальної адаптації нині важливіші, ніж уміння поєднувати принти й грати в колор-блокінг.
Дизайнери дивляться в бік аскетичних брючних костюмів з азартом майстрів з лондонської Севіл-Роу. Гра йде на міліметри: головний козир у колекціях — особливості крою та посадки, ледь помітні для недосвідченого ока. В Alexander McQueen дизайнерка Сара Бертон створює приталені двобортні жакети на двох рядах ґудзиків, у подружжя Меєрів у Jil Sander — блейзери прямого крою, але з ледь помітними виточками на талії. У Ніколя Жеск’єра в Louis Vuitton знову квадратний силует і, мабуть, найзвабливіша модель сезону — недбало накинутий "чоловічий" жакет, ніби із чужого плеча. У костюмах Gabriela Hearst жакети спорядили широкими ошатними вилогами, а майже мініатюрні моделі показали в черговій бездоганній колекції Hermès. Вимога абсолюту в технічному виготовленні — головне під час вибору брючного костюма. На менше погоджуватися й не варто.
Текст: Веня Брикалін