Для довгих зимових місяців немає надійнішого, теплішого і гарнішого одягу, ніж з кашеміру. Vogue.ua розбирається, який вигляд має правильне "м'яке золото", як за ним доглядати, і скільки козячої вовни потрібно на один светр.
Підпушок кашемірової кози, а саме ворсинки діаметром волокон до 14 мікрон, довжиною до 5 міліметрів, називають кашеміром. При чому для отримання кашеміру придатні не всі кози, а лише ті, що мешкають на теренах Монголії і Внутрішньої Монголії.
Тільки суворий місцевий клімат з неймовірними коливаннями температур і степовими вітрами сприяє появі у кіз необхідного підшерстя. Легкі і порожнисті усередині ворсинки створюють повітряний тепловий захист, завдяки чому речі з кашеміру у вісім разів тепліші від звичайних вовняних. До речі, штучно розведені тварини в інших країнах (Ірані, Середній Азії, Шотландії, Австралії) не давали сировини необхідної якості. І навіть якщо на ярлику пальта написано "Зроблено в Італії" або "Зроблено в Шотландії", то це всього лише означає, що річ зроблена в цих країнах, а ось шерсть була імпортована все-одно з Монголії.
Рідкісний матеріал не тільки обмежений географічно. Пух кози вичісують вручну спеціальним гребенем під час линьки всього один раз в році. Як правило з однієї тварини можна отримати всього до 180 грамів підпушку, з якого потім роблять кашемір. Щоб розуміти, чому вироби з кашеміру так дорого коштують, потрібно врахувати, що, наприклад, на один светр необхідно зібрати сировину з п'яти тварин, тобто близько 900 грам вовни, а якщо мова йде про об'ємний кардиган, то для його виробництва знадобиться підпушок вже 20 тварин. Крім кількості вовни, використаної для створення виробу, на його вартість впливає також і якість сировини. Короткі і товсті ворсинки значно дешевші своїх більш довгих і тонких "колег". Варто точно знати, що дешевого кашеміру не буває. Іноді виробники, які не надто переймаються про свою репутацію, дозволяють собі робити сумішеві тканини і писати, при цьому, на ярликах, що це 100-відсотковий кашемір. Відрізнити такі вироби від якісних складно, тому краще довіряти брендам, які спеціалізуються на кашеміровому одязі і мають довголітню історію. Кашемір прекрасно піддається фарбуванню, але найбільше цінується органічне волокно в кінцевому продукті. Тобто шерсть, яка не зазнала відбілювання і фарбування, і має лише ті відтінки, які "носять" кашемірові кози в природі: бежеві, білий, пісочно-сірий, коричневий.
Речі з кашеміру необхідно прати спеціальним шампунем. Якщо під рукою такого немає, згодиться і дитячий шампунь. Робити це краще вручну і при температурі не більше 30 градусів. Сушити кашемір, просто повісивши на мотузку, означає, що можна попрощатися з річчю назавжди. Краще ніжно віджати і дати висохнути природним способом в розкладеному вигляді. До речі, якщо кашемірова річ втратила форму або вигляд, то швидше за все, після прання все відновиться, волокна розправляться, і вона буде як нова. Але тільки за умови, що це дійсно якісний кашемір.