Цього сезону мода ніби остаточно втратила інтерес до майбутнього й натомість закохалася в минуле. Від подіумів до вуличного стилю формується нова естетика, яку вже називають найромантичнішим трендом весни: історичні драми, костюмні силуети й відчуття життя в іншій епосі. Це не буквальна цитата історії, а її емоційне переосмислення — з корсетами, кринолінами, рюшами й театральністю, які повертають моді відчуття втечі від реальності та дозволяють знову мріяти.
Усе почалося, як це часто і буває, з Джонатана Андерсона. Минулого літа, коли він взяв на себе керівництво одним із найбільших модних Домів світу, колишній дизайнер Loewe зробив крок назад у часі. Його дебютна чоловіча колекція Dior весна-літо 2026 відсилала одночасно до різних епох і постатей – від месьє Діора та Жана-Мішеля Баскії до аристократії XVIII століття, живопису Шардена й Ромена Брукса. У центрі опинилася його гра з французьким чоловічим костюмом XVIII-XIX століть.
Коли ж вийшла жіноча колекція осінь-зима 2026/2027, Андерсон уже інтегрував у мову Dior власну версію балетної пачки. Це були легкі мініспідниці з повітряними шлейфами, натхненні співпрацею Крістіана Діора з балетом ще у 1947 році. У поєднанні з деформованим жакетом Bar силует набував легкості та гри, ніби балансуючи між різними десятиліттями й історичними кодами.
Подібна романтизація історії простежувалася і в інших колекціях сезону. Від корсетних фантазій Alaïa до експериментів Bottega Veneta, від жіночних кодів Alberta Ferretti до максимально романтичних образів Ganni – модний світ ніби масово звернувся до естетики минулого.
У сезоні весна-літо 2026 мода буквально зациклилася на Марії-Антуанетті. У колекціях Simone Rocha, Erdem, Giambattista Valli та Carolina Herrera паньє, спідниці з підкладками та надмірна декоративність знову стали головною мовою подіумів. І навіть ті, хто зазвичай працює з жорсткою конструкцією, як-от Junya Watanabe чи Comme des Garçons, цього разу обрали максималізм без обмежень.
За матеріалами vogue.co.uk.