30 січня у Києві покажуть поновлений балет "Вечори на хуторі поблизу Диканьки". Автор музики до балету — легендарний український композитор Євген Станкович.
Прекрасна Оксана, закоханий у неї Вакула, заповзятлива Солоха, хитрий Чорт — усі поринають у коло інтриг різдвяної ночі. Усі ми змалку пам'ятаємо сюжет повісті Гоголя "Ніч перед Різдвом". Цього разу вічний сюжет Гоголя — захоплива фантасмагорія з яскравими характерами, наповнена колоритом, щедрівками й колядками — оживає у вигляді балету, який у Національній опері поставлено дуже яскраво.
Музику до балету "Ніч перед Різдвом" Євген Станкович написав у 1992 році. Цей вважається одним із найкращих його балетів — яскравий, колоритний, образний твір. "Євген Станкович один із найвидатніших композиторів нашого часу, і це один із його найкращих балетів", — розповідав свого часу диригент Аллін Власенко, який працював разом зі Станковичем над першою постановкою. — володіючи всіма досягненнями музики 20-21 століть, він знайшов нестандартні музичні засоби для створення образів. Під таку музику поставити звичайний балет неможливо. Це має бути фантасмагорія".
"Вечори на хуторі поблизу Диканьки" справді став незвичним балетом. Видно це у хореографії, де класичний танець органічно переплітається з народними елементами; в костюмах і декораціях. Уперше на сцені Національної опери балет Станковича поставили 1993 року. За спогадами художниці Марії Левітської, для якої це була друга робота в театрі, для початку 90-х років це був сміливий, сучасний, по-справжньому український балет, що викликав неабиякий резонанс. Балет був популярним і в 2000-ті роки: Станкович наповнив музику гумористичними елементами, а для створення образу українського Різдва звернувся до народних позицій "Щедриків" та "Радуйся, земле", що було дуже близьким для публіки.
Вистава повернулася на сцену у 2015 році, її показували кілька років, проте потім сталася пауза. Цьогорічне відновлення — вже втретє, коли історія Гоголя повертається на сцену Національної опери. Над хореографією працював Віктор Литвинов, автор найпершої версії балету 1993 року. Постановник каже, що "Ніч перед Різдвом" абсолютно новий балет: нові артисти, нові костюми, а ще — нові глядачі, куди вільніші, на думку режисера, ніж ті, хто дивився прем'єру на початку 90-х років.
Окрема перевага вистави — костюми, розроблені головною художницею театру Марією Левітською. Для Левитської це вже третє звернення до цього балету, і вона зізнається, що "Вечори на хуторі біля Диканьки", на її думку, один із найкращих балетів у театрі. Костюми цієї постановки — насамперед данина українському народному одягу: чоловіки танцюють у сорочках з вишивкою і вручну розписаних шароварах, а на Оксані та артистах кордебалету — сорочка, нижня спідниця, а зверху обов'язкова для національного костюму плахта. Всі костюми пошили спеціально для нинішньої прем'єри за тими ескізами, які Марія Левитська розробила ще в 90-ті роки.
"Тоді ми з моїм сином часто їздили в Пирогово — мій друг мав там стайню",— згадує Марія про період роботи над першою виставою. — Була така гарна зима — і я пам'ятаю, як ми йшли до стайні, що вже ближче до лісу, просто до пояса у снігу... А коли каталися на конях, то я вдивлялися у засніжені білі хати на тлі сірого неба, млини, і мені здавалося, що і хати, і млини в Пирогово живуть своїм життям, а з-за рогу хати ось-ось вигляне чорт. Все це було схоже на фантасмагорію і я реально почувалася героїнею гоголівської повісті — ось так я і вигадала ці костюми, під великим враженням від тодішніх прогулянок у Пирогово".
Головні партії під час першого показу танцюватимуть прима театру Тетяна Лезова (Оксана) і прем'єр Ярослав Ткачук (Вакула) — до слова, пара не лише на сцені, а й у житті. У ролі колоритної Солохи — Олена Карандєєва, а в ролі Чорта — привабливий Данило Силкін. Дуже яскрава роль у привабливої і властної Цариці — її партію танцює солістка Юлія Москаленко, а прем'єр Олексій Потьомкін з'явиться в ролі князя Потьомкіна.
Прем'єра балету "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" відбудеться 30 січня.