Хоча кар’єраГітаЛеджера тривала лише 15 років, за цей час акторові вдалося вписати своє ім’я в історію кіно й стати іконою попкультури. 4 квітня йому могло б виповнитися лише 45 років.
Австралійський актор почав свою кар’єру як серцеїд-підліток. Режисер ДжилДжангер шукав нове обличчя для свого майбутнього фільму "10 причин моєї ненависті". До того, як на кастинг прийшов Гіт, Джангер уже зустрівся близько з 300 акторами-початківцями. Після швидкого читання сценарію й невеликої імпровізації Леджера режисер був приголомшений його талантом — він побачив у молодому хлопцеві чистий магнетизм і потенціал стати кінозіркою. І не помилився.
Зігравши головну роль у фільмі "10 причин моєї ненависті" та "Історія лицаря", незабаром Леджер почав братися за серйозніші ролі. Він отримав номінацію на "Оскара" за "Горбату гору" й посмертну премію "Оскар" за легендарне зображення Джокера в "Темному лицарі".
Майбутні покоління пам’ятатимуть його просто як талановитого, різнобічного молодого актора? Чи його привабливий образ серцеїда? Можливо, його запам’ятають лише за однією роллю — посмішкуватого Джокера в "Темному лицарі"? Чи його передчасна смерть зробила його Джеймсом Діном свого покоління? Однозначно, Леджеразапам’ятають і за те, що він ніколи не боявся ризикувати — наприклад, він зіграв невелику роль тюремного наглядача у фільмі 2001 року "Бал монстрів". Цей вибір показав його небажання нав’язувати собі певний типаж і став сигналом, що він серйозний молодий актор, а не симпатичний хлопець, який прагне слави. Гіт справді завжди приваблював своєю вродженою харизмою, чарівністю та природністю. Він робив те, що вважав за потрібне, мав такий вигляд, як хотів, і не переймався через суспільну думку. За цю чесність у всьому його полюбили у 2000-х і люблять досі.