Ужгород: як сьогодні живе найзахідніший тил України

Від початку повномасштабного вторгнення — Ужгород, як і кожне місто України, відразу змінив звичний ритм на воєнний. За 50+ днів вторгнення ужгородці змогли вибудувати волонтерську мережу, організувати допомогу внутрішньо-переміщеним особам та започаткувати чимало благодійних ініціатив. Як сьогодні живе найзахідніший тил країни — розказує комунікаційниця Іванка Стець, яка 2,5 роки тому переїхала до Києва з Ужгорода, а з початком вторгнення тимчасово повернулася на Закарпаття.

image

Гості міста

Ужгород — найзахідніший обласний центр України, а саме Закарпаття межує з Польщею, Словаччиною, Румунією та Угорщиною. Зараз це ще й місто, де повітряні тривоги звучать набагато рідше, ніж в інших містах. З першого дня тисячі українців вибрали це маленьке містечко або як коротку зупинку перед виїздом за кордон, або як тимчасовий прихисток. Загалом місто було не готове до такої кількості людей. Та впродовж кількох тижнів Ужгород облаштував 30 пунктів для тимчасового проживання: у гуртожитках, школах, спорткомплексах. Багато хто зміг знайти житло в області самостійно через сайти та telegram/viber канали, що їх створили закарпатські волонтери.

Фото: Сергій Гудак

Головний пункт зустрічі гостей та гуманітарної допомоги — історико-культурний центр "Совине гніздо". На території також є мобільний простір для дітей і пункт меддопомоги. За даними міського голови, нині в Ужгороді проживає близько 50 000 вимушених переселенців. Сьогодні місто працює над покращенням умов для всіх.

Фото: Сергій Гудак
Волонтерська мережа та ініціативи

За 50+ днів вторгнення росії в Україну закарпатці самоорганізувалися в окремі команди та створили корисні платформи й ініціативи для допомоги в тилу:

Фото: Сергій Гудак

https://mriia.in.ua/ — ось, наприклад, сайт з пошуку допомоги та підтримки для вимушених переселенців.

https://bit.ly/3xvaO0D — а тут можна знайти або здати житло на Закарпатті.

В області є й волонтерські рухи, що працюють з початку війни, 2014 р. Один з найбільших та найвідоміших на Закарпатті — Рух підтримки закарпатських військових. Упродовж восьми років кошти для українських бійців тут заробляють участю в ярмарках, концертах та організації інших культурно-просвітницьких подій. З 24 лютого Рух активно допомагає військовим усім потрібним — від технічних засобів до спорядження. Нещодавно створили телеграм-бот, де можна залишити заявку, якщо ви хочете допомогти або якщо ви військовий і збираєтеся на фронт: https://t.me/ruxpidtrymkybot.

Фото: Сергій Гудак
Фото: Сергій Гудак
Гастрономічний тил

Закарпаття відоме своєю гастрономічною культурою. Кулінарний туризм тут — окрема історія. Майже з початком вторгнення закарпатські ресторатори об’єдналися та створили Гастробатальйон Закарпаття. Сьогодні вони годують 3,5—4 тисячі вимушених переселенців на добу, а віднедавна команда розширилася по всій Україні. В Ужгороді облаштували також невелике виробництво м’ясної консервації: тушонки та паштети. Все — бійцям на передову.

Фото: Сергій Гудак
Фото: Сергій Гудак
Евакуація бізнесу на Закарпаття

Від початку нападу росії чимало підприємств переїхали в область. Деякі перевезли команду та всі потужності самотужки, частина скористалася державною програмою релокації. За даними Закарпатської ОВА, сьогодні в області вже працюють 45 релокованих бізнесів, ще 27 — запустяться незабаром.

Фото: Олексiй Сергiйчик
Порятунок мистецтва

Як і в інших містах та селах країни — Ужгород потурбувався про культурну спадщину регіону. Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая вже переніс музейний фонд у безпечне місце. Також Закарпаття готується приймати евакуйовані колекції з музеїв України, що нині перебувають під загрозою атак ворога.

Фото: Каріна Асад
Фото: Каріна Асад

Мистецтво рятують, але й воно також рятує.

Нещодавно закарпатські художники об’єдналися та створили виставку-продаж картин. Її організувала Національна спілка художників України разом з гуртом "Без обмежень". Це роботи 30 митців. Кошти від продажу передадуть для допомоги 128 гірсько-штурмовій бригаді. Загалом за майже два місяці війни Закарпаття перетворилося на міцний тил України. Волонтери й далі наполегливо працюють. Тимчасові гості міста зуміли "перевинайти" Варош (так називають Ужгород місцеві): по-новому взаємодіють зі звичними для місцевих локаціями, організовують та долучаються до потрібних ініціатив міста: культурних заходів і толок. Це дає змогу й самим ужгородцям заново відкрити своє містечко. Думаю, такий вигляд має цілковите єднання і шлях до перемоги!

Фото: Каріна Асад

Популярне на VOGUE