Олена Пустовойт з дитиною встигла виїхати з-під російських бомб до Німеччини та розповідає нам про особливості оформлення документів, пошуку житла та роботи в Берліні.
Рано-вранці 24 лютого кожен українець прокинувся від жахливого сповіщення, що вмить змінило наші життя. Я до цієї новини морально не була готова, бо категорично відмовлялася вірити, попри всі передумови та спостереження. Тому ані горезвісної тривожної валізи, ані плану порятунку в мене не було. Довелося діяти за якісь секунди. У рюкзак полетіли шкарпетки, спідня білизна, документи, гроші, ноутбук і чомусь вітамін D. Із цим набором я вийшла з дому, куди не повернулася досі.
Батько відвіз сина в Яремче, якомога далі від активних дій, і мені залишилося вирішити, куди ж подіти саму себе. Вирішила вирушити за місто, за 10 км від Василькова (хто ж знав). За тиждень активних обстрілів військового аеродрому, який розміщувався зовсім поруч, після вибуху нафтобази та нескінченної ночівлі в сусідньому льоху я зрозуміла, що настав час подивитися правді в очі та бігти, бо іншого виходу нам не залишили. Щойно я усвідомила це, мені надійшло повідомлення від моїх друзів з Берліна: вони знайшли для нас із сином безплатну квартиру на деякий час. Я зовсім не сентиментальна, але як не вірити в долю? Вирішено! Їдемо до Німеччини.
Оскільки я застрягла в маленькому населеному пункті в небезпечній зоні, стало зрозуміло, що вибратися звідти можна двома шляхами: шукати можливості дістатися Києва й потім рушати на вокзал або намагатися знайти волонтерів, які зможуть підхопити мене дорогою на захід. Мені дуже пощастило, і вже наступного дня знайшлися добровольці, які відважно вивезли мене (і ще літню пару) до Івано-Франківська. У місто ми потрапили якраз перед комендантською годиною, тому ночувати потрібно було в місті, а вже потім їхати в Яремче за сином. Наступного ранку я вирушила до центру гуманітарної допомоги в Івано-Франківську, що міститься в будівлі ліцею № 7. Там перевірили мій паспорт та відразу видали всі потрібні речі: зубну пасту, щітку, теплий одяг. Із цим набором я поїхала в Яремче того ж вечора. Там відбулася неймовірно зворушлива зустріч із сином, мабуть, найзворушливіша після його народження. Цього ж вечора друзі повідомили, що завтра до Варшави їхатиме дівчина, яка люб’язно запропонувала скласти їй компанію. Вирішили рушити через кордон з Угорщиною, щоб уникнути довгих черг. Саме так і вийшло, на все пішло години дві. Особливо ретельного огляду не було. Багажник оглянули поверхово, речей оглядати не стали. Ми надали наші біометричні паспорти, жодних додаткових документів від нас не вимагали (наші прізвища з дитиною не збігаються, але ані дозволу на вивіз дитини від батька, ані жодних інших документів не просили).
Потім нас чекала довга дорога через Словаччину до Варшави. Там ми провели ніч і вирушили на вокзал за квитками до Берліна. Квитки можна купити онлайн (день у день не вийде, треба заздалегідь) або отримати безплатно (порівняно) в касі, щоправда, треба вистояти досить велику чергу, та не лякайтеся, вона рухається швидко. Ми приїхали на вокзал о 12:00, квитки отримали о 14:00 та о 16:30 потрапили на потяг. Щодо безплатних квитків. За проїзд від Варшави до міста Жепін (кордону з Німеччиною) за українським паспортом довелося заплатити 217 злотих (приблизно 1 500 грн), потім потяг повністю змінює особовий склад і далі рухається безплатно вже з німецькими провідниками (водночас пасажири залишаються на своїх місцях). Як виявилося згодом, можна було уникнути оплати, але отримати право на проїзд без місця (у дорозі ми провели 6 годин, з огляду на зміну персоналу та перевірки документів – 7). Безпосередньо перед в’їздом до Берліна у вагон зайшла німецька поліція, ввічливо оглянула документи, побажала щасливої дороги, і ми вирушили далі. На головному вокзалі Берліна людей зустрічають волонтери, які допомагають усім біженцям знайти житло або нічліг.
ВАЖЛИВО! З 18 березня Берлін офіційно не приймає біженців, а новоприбулих відразу розподіляє на інші федеративні землі, оскільки місто більше не має змоги розселяти людей. Ви можете залишитися в місті тільки за наявності родичів, що тут проживають, або за наявності заздалегідь орендованого житла.
Спершу варто отримати реєстрацію в Берліні. Треба вирушити до FLÜCHTLINGSBÜRGERAMT (Mathilde-Jacob-Platz 1, 10551 Берлін, Німеччина). Найкраще прийти за 30–40 хвилин до відкриття через черги. Із собою треба взяти ось цю форму й паспорти. Прийти треба всім членам сім’ї. Другий крок – подати заявку на зустріч у LEA (але тільки після того, як у вас уже буде оформлена реєстрація). Заявку залишити на сайті. Далі сайт автоматично сформує документ, що вже дає право на роботу + після заповнення треба чекати, коли прийде лист із запрошенням на зустріч до міграційної служби. Потім треба відкрити рахунок у німецькому банку й отримати картку для нарахування фінансової допомоги. Зробити це можна в таких банках: Sparkasse, Postbank, Sparta. Відтак можна звернутися до соцслужби району й оформити заявку на отримання соціальної допомоги. Поки ви чекатимете документи й медичну страховку, у разі потреби можна звернутися до лікарів, які за наявності українського паспорта допоможуть вам у наданні безплатних послуг. Список таких лікарів ви знайдете тут: https://www.jameda.de/ukraine/
Дітей до навчальних закладів уряд розподіляє самостійно за місцем реєстрації. Спершу їх відряджають до так званих адаптивних класів, де дітям допоможуть з мовою та місцевою освітньою програмою. Термін перебування дітей у цих класах залежить від рівня знання мови та адаптації.
На території кожної федеративної землі діють свої правила. Оскільки Берлін – одне з найбільш інтернаціональних міст Німеччини, тут достатньо володіти англійською мовою, щоб жити та працювати. Проте, вважаю правилом елементарної пристойності все ж таки вивчити мову країни хоча б на базовому рівні. Оскільки через кількість біженців відвідувати курси з участю викладачів наразі майже неможливо, зверніть увагу на безплатні онлайн-заняття, що допоможуть вам самостійно отримати базові знання: https://www.youtube.com/channel/UCXxPap10Y-etuCddGkAM4Xg
Для пошуку роботи насамперед упорядкуйте свій профіль на LinkedIn. Тут він є вашим "другим паспортом". Потім треба оформити досить розгорнуте резюме англійською мовою, бажано надати портфоліо своїх робіт, якщо у вашій професії це можливо. Шукати вакансії можна на численних пабліках телеграм, за допомогою волонтерів або LinkedIn.
У Німеччині обов’язковою є вакцинація, а також наявність бустерної дози. Останню вимагають не скрізь, але часто. Зробити її можна абсолютно безплатно за наявності українського паспорта в будь-якому центрі вакцинації. Бустерна вакцина не потрібна, якщо у вас є документально підтверджений факт, що ви перехворіли на COVID-19 протягом останніх 6 місяців. Дітям вакцина не потрібна.
Дуже важливо бути активними й корисними, навіть перебуваючи в іншій країні. Особливо там! У Берліні велика кількість волонтерських центрів, служб допомоги та активістів. Бути причетним нині вкрай потрібно! Не бійтеся просити про допомогу, тому що зараз місто активно підтримує українців з усіх можливих питань. Не забувайте також висвітлювати ті події, які щодня відбуваються вдома, на нашій улюбленій Батьківщині. Світ має знати про страшні злочини агресора, і найбільше вони вражають, коли звучать з перших вуст! Не будьте байдужими далеко від дому!
Житло:
Інформаційні групи, боти та групи допомоги:
https://t.me/+pY4AEUY_0jZhMzQ0
https://t.me/germanyhelpsukraine
https://www.facebook.com/groups/718925522598800
https://t.me/ukrainehelpberlin
Агрегатори корисних посилань:
https://www.nowar.help (дуже багато інформації з різних країн)
https://linktr.ee/ukrainehelpberlin
Зустріч на вокзалах:
Люди потрібні не лише на головному вокзалі й не лише вдень. Дуже багато волонтерів, які не говорять українською/російською, а вони потрібні тепер найбільше. Два головні посилання на волонтерську роботу на вокзалах і подальшу допомогу. Можна записуватися на певний час допомагати, зустрічати, спрямовувати людей, можна просто привозити їжу та потрібні товари.
https://ukraine-berlin.notion.site/ukraine-berlin
ua-berlin-arrival-support.netlify.app — реєстрація для зустрічі
Телеграм-групи для волонтерів на вокзалах:
https://t.me/arrivalostbahnhof
Лікарі (безплатно, без страховки):
https://www.kvberlin.de/fuer-patienten/ukraine
Віддалені консультації (понад 200 лікарів):
Робота:
Юридична допомога: