"Я пишаюся тим, що жінки з усіх усюд носять брючні костюми, смокінги, плащі та тренчкоти, бо це я створив гардероб сучасної жінки", — сказав Ів Сен-Лоран у своїй прощальній промові, коли покидав посаду креативного директора Дому, який сам заснував. Сьогодні знаменитому французькому кутюр'є могло б виповнитися 87 років. Про факти з його суперечливого, але цікавого життя, розповідаємо в цьому матеріалі.
- Ще перед навчанням у школі дизайну Ів Сен-Лоран створював сукні для своїх сестер і матері.
- Сен-Лоран познайомився з Крістіаном Діором у юному віці завдяки редактору французького Vogue, Мішелю де Брунхоффу.
- 1954 року 18-річний Сен-Лоран виграв у змаганні ескізів Міжнародного секретаріату вовни. Одним з головних суперників Іва був 21-річний німецький студент, Карл Лагерфельд.
- Крістіан Діор найняв молодого Сен-Лорана своїм асистентом, тільки-но побачив ескізи дизайнера-початківця (зокрема тому, що вони неабияк нагадували його власні). Проте, перший рік у ролі асистента Сен-Лоран виконував прості завдання, наприклад, декорував студію і проектував аксесуари, і тільки згодом з його малюнків почали робити моделі для шоу Haute couture.
- 1960 року Іва Сен-Лорана призвали на службу у французьку армію під час війни за незалежність Алжиру. Там він пробув усього 20 днів, після чого його госпіталізували в зв'язку зі стресом. Удар нанесло і звільнення з Dior (через службу). Сен-Лорану призначили лікування, в межах якого він приймав великі дози заспокійливих і психоактивних препаратів, а також проходив електрошокову терапію. Після одужання дизайнер подав до суду на Christian Dior за порушення контракту — і переміг.
- Під час роботи над власним лейблом, заснованим 1961 року разом з П'єром Берже, модельєр створив чимало знакових елементів сучасного гардероба, найвідомішим з яких є Le Smoking — жіночий смокінг-костюм, один з головних кодів модного Дому Yves Saint Laurent.
- Преса не жаліла дизайнера і час від часу жорстко його критикувала. Під приціл потрапляли колекції, створені як для Дому Christian Dior, так і для власного модного лейблу — наприклад, колекція осінь-зима 1966/1967 з варіаціями легендарного смокінга, яку критик The New York Times, Глорія Емерсон, назвала "застарілою" і заявила, що Сен-Лоран "занадто сильно напружується, аби переконати світ у тому, що він йде в ногу з молодими дизайнерами".
- Ів Сен-Лоран був першим французьким кутюр'є, який вже 1967 року представив повну лінію prêt-à-porter. Його першим замовником стала Катрін Денев. Того ж року акторка першою вийшла у світ у смокінгу дизайнера.
У 1960—1970-х роках дизайнер був частим гостем паризьких клубів Regine's та Studio 54, де часто випивав та вживав кокаїн.
- Ів Сен-Лоран був великим шанувальником творчості Марселя Пруста: у своїх зверненнях до преси він неодноразово цитував письменника. Наприкінці 1970-х разом із П'єром Берже вони придбали неоготичну віллу Шато Габріель у Бенервіль-сюр-Мер, неподалік Довіля у Франції. А все тому, що Пруст був частим гостем попереднього власника будинку Гастона Галімарда. Після придбання Сен-Лоран і Берже доручили Жаку Гранджу прикрасити будинок темами, натхненими твором "У пошуках втраченого часу" Пруста.
1983 року Сен-Лоран став першим живим модельєром, якого удостоїли персональної виставки у Метрополітен-музеї.
Сен-Лоран вважав, що найважливішим знайомством у його житті було знайомство із самим собою.