Парфумерний етикет – негласно прийнята збірка правил, що передбачає, які аромати носити в різних ситуаціях. Правила парфумерного етикету розкриває ольфактолог, засновник BZ Parfums Bohdan Zubchenko Богдан Зубченко.
Подібно до того, як в оперу непристойно прийти в бомбері, для червоної доріжки не годиться худі, а на співбесіді недоречною буде сукня до підлоги, з парфумами – та сама історія: для кожної оказії – свій гардероб, тільки ольфакторний.
Перше правило: "дорого" і "яскраво" – часто пряма протилежність до поняття "добре". Багато хто свято вірить, що міцний, терпкий аромат зі шлейфом – це ознака статусу, добробуту, гарного смаку. На Близькому Сході так воно і є. Але в європейській і американській культурі гучний аромат, радше, буде розцінений як втручання до чужого особистого простору.
У цьому контексті цікава історія парфумерії. Спочатку в парфумів було дуже утилітарне призначення – маскувати неприємні запахи: чи то аромат виробленої телячої шкіри, чи то аромат немитого тіла. Згодом, коли люди дізналися про гігієну, почали частіше митися, потреба камуфлювати природний запах відпала. З'явилися одеколони – свіжі, цитрусові, леткі аромати, що дають відчуття прохолоди.
У XX столітті мода на одеколони стала повсюдною: з'явилися бренди, які спеціалізуються тільки на них: Jo Malone London, Atelier Cologne, Atkinson's. Одеколони, ідеальні для міського життя, коли люди скупчені в офісах, транспорті та повсякденній метушні, є в лініях більшості марок. Звичайно, їх популярність – це ще і наочна демонстрація чергового витка моди, "віддача" після сплеску слави сильних, густих ароматів.
Цікаво, що старовинні аромати сьогодні майже неможливо носити: їх робили для інших людей, які жили в інших умовах – як мінімум, у кімнатах інших розмірів. Дівчина не ходила на співбесіди або на роботу, не літала у відрядження, не відповідала на повідомлення у месенджері. Вона була оточена розкішшю, вдень грала на фортепіано і брала уроки живопису, ввечері одягала фамільну діадему й вирушала до опери.
Міленіали живуть швидко, до розкоші ставляться з легким презирством, надають перевагу чистоті і мінімалізму. Тут дуже доречною виявилася проста, "урбаністична" парфумерія, яку сьогодні випускають багато марок, а також Геза Шен зі своїми "молекулами". Ідеальний аромат сучасного міського жителя – нескладний, зрозумілий, але разом з тим той, цікаво пахне. Він "не задушить, не вб'є"; працює на нормальній відстані, не проникає до чужого простору, нікому не заважає жити, в тому числі і своєму носію. Якщо порівнювати з живописом, то це мінімалістична картина в дусі Ротко або Малевича.
Подібно до того, як етикет вигаданий, щоби полегшити взаємодію з навколишнім світом і зробити її приємною, так само влаштований і парфумерний етикет. Для кожної оказії є своя категорія запахів. Але є загальне правило: там, де голосно не говорять, голосно не пахнуть: в лікарні, в бібліотеці, в соборі. Винятком є музей: величезні зали нейтралізують будь-які надмірності.
Діловий етикет передбачає аромати короткої дистанції, без складного багатоетапного розкриття. По-друге, сьогодні не прийнято "не пахнути нічим": аромат чистоти, який служить гарним продовженням ранкового душу, створює враження свіжості, новизни і гігієни. На співбесіду можна прийти у хрусткій білій сорочці – або створити її ефект свіжим легким колонієм. Головне, пам'ятати, що парфумерні ноти не повинні долітати до роботодавця швидше, ніж слова або дії претендента.
Чи означає це, що топ-менеджери можуть собі дозволити густі, насичені, важкі парфуми? – Ні. Парфуми не стосуються демонстрації влади чи домінування. Втім, бували випадки, коли люди розшукували аромат залякування – для тілоохоронців. Тут є ідеальним 1805 Tonnerre Beаufort London, який пахне Трафальгарською битвою – порохом, кров'ю, палаючими факелами, піратським ромом.
Звичайно, існують сфери (мистецтво, кіно і так далі), де допустимі парфумерні вільності. Але якщо людина носить уніформу – чи то білий лікарський халат, чи то "двійку" стюардеси – неприпустимо залишати за собою запаморочливий шлейф.
На першому побаченні навряд чи є сенс приголомшувати партнера ароматом: можна не вгадати. Але чим ближчі стосунки, тим більше самовираження можна собі дозволити. Якщо поспостерігати за партнером (як він одягнений, яку їжу вибирає, як взаємодіє з оточенням – і чим, нарешті, пахне він сам), інформації буде достатньо, щоб зрозуміти, які запахи можуть принести йому задоволення.
Good Girl, Carolina Herrera, лімітований випуск
Вечірній аромат треба підбирати залежно від події та локації. Так, якщо заявлено відкриття художньої галереї – великий простір, артистична публіка, багато людей, – можна одягнути ексцентричний, гучний, шлейфовий аромат.
Якщо запланований вечір в опері, філармонії, театрі, то не можна пахнути пронизливо. Є сенс надати перевагу стриманішим парфумам, інакше трагедія на сцені може статися значно раніше. А на рок-концерті добре спрацюють нахабні шкіряні аромати.
Класичні школи парфумерії – французька, італійська, американська – нерозривно пов'язані з національною кухнею. Французи придумали шипри – і віртуозно працюють, наприклад, з нотами лаванди, ірису, моху, які не просто добре пахнуть, але й гармонійно поєднуються з нотами сирів і вин. В італійських парфумерних традиціях – цитрусові, томати, базилік, перець, м'ята. Американські парфуми середини минулого століття пахли не тільки мускусною чистотою, яку в США звели в культ, але й корицею, гвоздикою, прянощами, котрі неймовірно поєднувалися з нотами яблучного пирога або запеченої індички (чого вартий тільки Youth Dew Estee Lauder). Звичайно, завдяки глобалізації чіткі парфумерні кордони стираються, з'являються нові синтетичні молекули, але треба пам'ятати, що гастрономія і парфумерія мають спільне коріння.
Аромат Eau du Soir, лімітований випуск, Sisley
Тому в ресторані, коли люди їдять, а аромат парфумів змішується з ароматами їжі, не варто занурювати присутніх в ауру своїх парфумів. Коли аромат намагається сперечатися з високою гастрономією і дорогими винами, це неповага до них і парфумерний егоїзм. У 80-ті, коли з'явився Poison Dior, на деяких ресторанах висіла табличка: "No Poison, please'.
Правило жорстке і непорушне: ніяких парфумів у літаку. І тут, звичайно, нереально перебороти всі пахучі спокуси в duty free – при тому, що там все частіше з'являються нішеві марки й ексклюзивні лінії великих брендів, які всім хочеться спробувати. Тим, хто не здатен уникнути спокуси, треба наносити "найсмачніше" тільки на руки (ні в якому разі на волосся чи одяг), а перед посадкою в літак ретельно змивати сліди зі шкіри. Цей жест дозволить виявити повагу до присутніх. Число алергиків зростає, алергії стають все складнішими. До того ж, багато хто вважає літак не найприємнішим місцем, де перехоплює подих, нудить, може виникнути стенокардія. Зайві складнощі у вигляді задушливого шлейфу тут ні до чого.
Тут два варіанти: або зовсім ніякого аромату, або одеколон. Останній хороший тим, що пахне близько до шкіри, а до того ж тонізує і бадьорить. Цитрусова аромотерапія дає заряд енергії – стимулює витривалість, спортивний азарт.
Ще один варіант – парфумерні тальки. Такі є, наприклад, у Penhaligon's. Талька вбирає зайву вологу, до того ж може давати легкий світловідбивний ефект.
- Щоб елегантно вивідати, чим пахне візаві, треба почати з компліменту: похвалити композицію – або окремі ноти, якщо вони зчитувані. А потім – ставити запитання про марку і назву аромату.
- Дарувати парфуми можна тільки в тому випадку, якщо точно відомо, яким надає перевагу "реципієнт". І вже точно ніколи не слід обирати аромат похапцем. Щоб уникнути спокуси, досить згадати обличчя людей, які перелопачують парфумерні супермаркети напередодні свята. Якщо вручити аромат все-таки хочеться, то можна купити подарунковий сертифікат – це "політкоректний" подарунок.
- Що стосується подарунків коханим, то тут є декілька підходів. Розширювати парфумерний кругозір людини можна – особливо, якщо його життя склалося так, що він не цікавився парфумерією. А ось намагатися змусити його полюбити щось для нього нехарактерне – все одно, що намагатися змінити людину, – справа невдячна. Хіба що вкрадливо, поступово: наприклад, подарувати засоби з банної лінії, які слугуватимуть провідником у новий світ нових запахів.
Більше краси: Instagram @vogueua_beauty