7 травня — річниця з дня народження композитора Петра Чайковського. Мало хто знає, що майже 40 його творів, включно з "Лебединим озером", були натхнені Україною й створені тут.
Попри народження в росії і "першу" мову дитинства — французьку, видатний музикант мав козацькі корені. Його прапрадід Опанас Чайка, прадід Федір Чайка, дід Петро Чайка, який, навчаючись у Києво-Могилянській академії, і доточив до свого прізвища –ський, — вели свій рід з Полтавщини.
В Україну композитор уперше потрапив 24-річним — на запрошення друга Олексія Голіцина, з яким навчався в петербурзькому училищі правознавства в 1850-1859 роках. Садиба Голіциних була розташована у Тростянці. А загалом музикознавці свідчать про понад десять українських локацій, які надихали Чайковського, — в Україні він провів сукупно п’ять з гаком років свого життя.
Повністю чи частково в Україні написані опери "Черевички" (1874-85), "Євгеній Онєгін" (1877), "Орлеанська діва" (1879), "Мазепа" (1881), "Чародійка" (1887), балети "Лебедине озеро" (1875) і "Спляча красуня" (1889). Наш мелос відчутно у Першому фортепіанному концерті (1874-1875), де звучать мотиви пісні Марусі Чурай "Ой не ходи Грицю", українських веснянок і наспіви лірників; у Другій симфонії (1872), яка отримала назву "Української" й у фіналі якої є мотиви народної пісні "Журавель"; Третій (1875) і Четвертій (1877) симфоніях, а також численних романсах (як-от "Вечір" на переклад Шевченкового "Садок вишневий коло хати").
Першим прихистком композитора стала Сумщина. У Тростянці 1864 року Чайковський написав свій дебютний симфонічний твір — увертюру до драми О. Островського "Гроза". Там само заприятелював з Миколою Кондратьєвим, нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва. І впродовж восьми років, 1871-1879, Кондратьєви гостинно приймали його у власному маєтку в Низах. Тут Чайковський працював над оперою "Черевички" за мотивами гоголівської "Ночі перед Різдвом". І кожному з родини присвятив окремий твір: жінкам – вальси, а господареві — цикл п’єс "Вечірні мрії". У Низах була написана Третя симфонія, кілька романсів — до слова, один із них "Я ли в поле да не травушка была", навіяний українською піснею "Чи я в лузі не калина була".
Особливим джерелом натхнення для Чайковського стала Кам’янка Київської губернії (сучасна Черкащина), яку він відвідував упродовж довгих років. У сусідній Вербівці сестра композитора, Олександра, вінчалася з Левом Давидовим. В обох населених пунктах були садиби Давидових, а в них — погідна дружня атмосфера, за якою Чайковський нудьгував у росії. З його слів, саме у Кам’янці він "знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі". Там 1872 року створювалася Друга симфонія, 1877-го — "Євгеній Онєгін", а 1875 року на замовлення Большого театру — "Лебедине озеро". Цей балет, як і цикл п’єс для фортепіано "Дитячий альбом" (1878), було присвячено Володі, улюбленому небожеві Чайковського.
Окрема сторінка життя й творчості композитора — перебування на Вінниччині, у Браїлові й Сьомаках. Цим Чайковський завдячував дружбі й покровительству баронеси Надії фон Мекк, яка успадкувала вінницькі маєтки по смерті чоловіка. Вперше листа від меценатки Чайковський отримав у грудні 1876 року — надалі за 13 років вони обмінялися понад 1000 листів, жодного разу так і не перетнувшись наживо. Разом із запрошенням до своїх резиденцій баронеса надавала композитору щорічну субсидію в 6000 карбованців. Натомість він присвятив їй Четверту симфонію. Материна гостинність передалася й синові — меценат і підприємець Микола фон Мекк був одружений з небогою Чайковського, молодята жили на Київщині, у Копилові, де у 1889-1890 рр. композитор гостював двічі.
Не оминав Чайковський і великих міст. У 1890 році він відвідував Миколу Лисенка у Києві. Згодом, саме завдяки наполяганню Чайковського, що приїздив з інспекцією, Київське музичне училище у 1890-х отримало статус Консерваторії. В останній рік свого життя, 1893-й, Чайковський давав концерти у Києві, Харкові, Одесі.