Мар'яна Головко, солістка опер GAZ та IYOV, одна з найяскравіших джазових співачок України, зізнається: їй знадобилося більше п'яти років, щоб визнати, що мультижанровість – це її сила. Про знайомство з режисером Владом Троїцьким, "напівбогемну" сім'ю і сольний проєкт SUOK Мар'яна розповіла vogue.ua.
На початку листопада ми запросили Мар'яну Головко виступити на афтепаті нашої конференції Vogue UA Conference. Формально вечір, концепцію якого придумав піаніст Фіма Чупахін разом з командою Vogue, був присвячений соул-музиці, але треклист Мар'яни Головко був несподіваним. Вона виконала композицію "Send in the Clowns" з мюзиклу Стівена Сондгейма "Маленька серенада" 1970-х і арію "Nessun dorma" з опери Пуччіні "Турандот". Сказати, що це було блискуче – не сказати нічого: до мурашок, до сліз. У цьому – вся Мар'яна. Не знає меж у жанрах і невтомно експериментує, вона – щедра і харизматична співачка, яка віддає себе музиці без залишку та легко переходить від джазу до тенорової партії Пуччіні. Мар'яна здатна перекласти на музику сонет Шекспіра (саме це вона зробила для опери "Коріолан" 2015 року), заспівати поезію Бродського або запропонувати режисеру: "А давайте додамо до спектаклю ірландську народну пісню XVIII століття", – і виконати її так, що глядачі на прем'єрі витиратимуть сльози.
При цьому Мар'яна зізнається: свою універсальність визнала не одразу. "У кожного артиста повинне бути "обличчя", особливість. Раніше від своєї я втікала, а зараз прийняла: я мультижанрова артистка. Я зрозуміла, що не слід цього соромитися. Раніше часто чула: "Мар'яна, визначся, хто ти, так не можна. Як це не можна? Можна! Оперні співачки виконують у Білому домі джазові стандарти, джазові вокалістки виходять на сцену Метрополітен-опери. Голос – інструмент, ти можеш творити ним дива".
Ми зустрічаємося з Мар'яною в обід у барі готелю 11 Mirrors, що два кроки від Національної опери. Мар'яна замовляє зелений чай "для бадьорості". Каже: "Прочитала, що кава забиває судини і тепер рахую чашки. Взагалі я не з зожок, але до 36 років почала звертати увагу на ці речі". Я вперше побачила Мар'яну п'ять років тому в маленькому затишному приміщенні театру "ДАХ", де Влад Троїцький репетирував оперу "Коріолан". Ту сцену пам'ятаю дотепер: Мар'яна розспівувалася, а актор Антон Литвинов на тлі її "пісні" речитативом читав монолог Коріолана. З цього, по суті, почалася велика кар'єра Мар'яни Головко в ролі оперної співачки.
"Я прийшла в музику зовсім з іншої царини (Мар'яна працювала в інвестиційній компанії – прим.авт.) І про театр "ДАХ" знала поверхнево. У мене не було друзів-музикантів, я увійшла до нового світу, і на мене дивилися з побоюванням: "Ти хто, з Наргоспу? Ти що, співати зібралася? Ха-ха", – згадує Мар'яна. У музичній школі, де Мар'яна викладала вокал дітям, вона познайомилася з піаністкою Юлією Ваш. "У якийсь момент зателефонувала Юля: "Мар'яна, є проєкт, опера Влада Троїцького". Я тоді не зрозуміла, про що йдеться. "Нам потрібне багатогранне сопрано, і я подумала про тебе. Хочеш спробувати?", – запитала Юля. "У мене тьохнуло: нарешті академічне середовище, моя природа! Я ніколи не була в "ДАХу" і не знала, що цей театр не має жодного стосунку до академічного мистецтва".
Мар'яна зі сміхом згадує, що напередодні дуже хвилювалася, тож добре підготувалася до зустрічі, простудіювала в інтернеті все про Влада. "Я людина з фінансового середовища. Там прийнято перед тим, як іти на співбесіду, все прочитати про людину. Я і зовні підготувалася: одягнула сукню, шпильки. Вже дорогою зрозуміла, що це все не те, і просто в переході на Либідській купила кеди за 200 гривень. Там же перевзулася і прийшла до театру". Мар'яна так мальовничо розповідає цю історію, що я бачу її, як в кіно – сподіваюся, це увійде до біографії артистки, яку коли-небудь обов'язково напишуть.
При зустрічі Влад Троїцький у своїй прямолінійній манері запитав Мар'яну: "А що ти можеш?" – "Я не найвідважніша людина і не вмію себе рекламувати, – згадує доленосну, без перебільшення, зустріч Мар'яна. – Але тут я наважилася і відповіла: "А що б ви хотіли?" – "Народне можеш?" – "Можу!". Я заспівала якийсь пасаж, навіть не пам'ятаю, що. "Дуже добре, а давай щось академічне", – сказав Влад. І тут мене понесло. Я потрапила в своє середовище, де тебе приймають, де на тебе не дивляться оцінково. До цього я часто їздила на вокальні конкурси, але там жорстка атмосфера, в академічному середовищі всі бачать у тобі конкурента. А в "ДАХу" було тепло, як у колі приятелів".
В інтерв'ю Мар'яна раз у раз говорить про атмосферу і те, як важливо, щоб її розуміли і чули. Це не формальність і не порожні слова: чуйна, емоційна Мар'яна зізнається, що в її світогляді людина – на чолі всього. "Я з рідкісних артистів: для мене людина важливіша за мистецтво. Я ніколи не ставлю мистецтво вище за людину. Humantohuman – мій девіз. Я з повагою ставлюся до людей, які жертвують собою заради мистецтва або кар'єри, але мені складно приміряти це на себе. Якщо людина захворіла, гадаю, слід скасувати спектакль – а багато хто вважає, що потрібно виходити на сцену хворим і вмирати там. У сучасному світі ми рідко прислухаємось до інших, рідко одне одного чуємо. В Nova Opera у нас все не так: усі колеги дуже незвичні і чуйні".
Музична формація Nova Opera зародилася п'ять років тому з тієї самої "Коріолан". Її "батько-засновник", жартує Мар'яна, – Влад Троїцький, людина, завдяки якій існують гурти "ДахаБраха" і Dakh Daughters. "Унікальний талант Влада – збирати людей. Як би ми зустрілися, якби не Влад? Зібрати таких різних людей в одному просторі, кинути їм "чарівного пилу" і надихнути творити разом – хіба не диво?".
Саме Троїцький привернув до проєкту композиторів Іллю Разумейка і Романа Григоріва, для яких ця робота стала дебютом у сучасній неакадемічній опері. За п'ять років у репертуарі колективу з'явилися опери "Ковчег", "Вавилон", GAS, "Воцек" на вірші Іздрика, "Аерофон" і найгучніший проєкт – опера-реквієм IYOV, написаний на основі біблійної книги Іова. Оперу IYOV для препарованого рояля вже встигли показати від Парижа до Нью-Йорка; американське видання Theater Now визнало IYOV однією з десяти найкращих опер 2019 року.
Мар'яна Головко співає ключову партію, а світовий успіх пояснює двома факторами – унікальною українською мелодикою і новаторством у режисурі. "Європа, яка вже "з'їла і виплюнула" авангардний театр, скучила за таким мистецтвом. В IYOV є гармонія, український мелос. Наприклад, у частині "Сон Іова" – багато української етніки, це мелодизм "з землі", його неможливо не зауважити. Неможливо не помітити і нерв, який дали йому автори, композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко. Також успіх пов'язаний і з біблійною темою. Книга Іова – найстаріший і найскладніший біблійний текст і один з найглибших текстів у світі. Ну і новаторство, звісно. Воно полягає не в препарованому роялі, це ще Джон Кейдж придумав. Новаторство в тім, що під обкладинкою сучасного мистецтва – абсолютно чистий, класичний реквієм".
Сучасна опера – лише одна з численних музичних пристрастей Мар'яни. Цьогоріч у Софії Київській вона виконала оперу "Безмежний острів" українського композитора Вікторії Польової і тепер зізнається, що загорілася музикою бароко. Хоче виконати Доуланда, Персела. Крім цього, давно мріє заспівати цикл Валентина Сильвестрова: "Я виросла на Русанівці: я жила на шостому поверсі, а Сильвестров – на п'ятому. Тонкі зв'язки цього міста! Я відчуваю, настане час і Сильвестров у моїй програмі з'явиться". Збирається з великим джазовим концертом до Вашингтона.
А найголовніше ось що: Мар'яна працює відразу над двома альбомами для свого сольного проєкту Suok. Назву для нього Мар'яна запозичила з казки "Три товстуни" Юрія Олеші: так звали дівчину-циркачку, яка повела за собою революцію. "Я з великою повагою ставлюся до сміливості цієї маленької дівчинки Суок. І річ взагалі не в революції, а в її відвазі", – каже Мар'яна. Основа Suok – джаз, фанк, соул і пронизлива поезія самої співачки. "Ця музика – мій маніфест за чистоту, правду, за чисту сльозу музики. Я бажаю кожному в цій країні, щоб він міг створювати ту музику, яку хоче. Нарешті у мене з'явилася така можливість – фінансові ресурси, люди, музиканти".
У бесіді Мар'яна раз у раз згадує про сім'ю – і особливо про батька. Свою сім'ю вона називає "напівбогемною", а на моє здивоване запитання: "Як це?", – відповідає: "Моя тітка – режисерка, мій дядько – перекладач. Батько – колишній барабанщик, який став фінансистом, мама – бібліотекарка. Я з дитинства слухала музику, полюбила театр, але росла не так, як діти акторів або режисерів, коли дім повний богемних людей – ні, всього було в міру". Напевно, від цього і в самій Мар'яні все збалансовано: до музичної кар'єри дівчина зробила цілком пристойну кар'єру в інвестиційному бізнесі, а той образ життя в одному з інтерв'ю Мар'яна жартома описала як "все як у всіх: машина в кредит, абонемент у спортзал на рік".