Знайти студію Masterskaya непросто: вона захована у дворі однакових новобудов на Печерській. Але в київській музичній тусовці цю адресу вже добре знають. Влітку, до офіційного відкриття, я встигла побувати тут двічі – на закритих прослуховуваннях нового альбому Constantine і свіжого матеріалу групи YUKO. У студії площею 300 кв. м, стіни якої розписані українськими художниками (Машею Ревою, наприклад), Дорн збирав "своїх" не заради тусовки. Ми першими в країні слухали нові пісні музикантів, а потім ділилися враженнями. У стінах Masterskaya Іван створює ком'юніті небайдужих людей, які люблять музику.
Ідея народилася у Дорна три роки тому в Тбілісі, де він проводив майстер-клас в Creative Education Studio. Це щось на зразок школи, де пишуть музику, вчаться грати на синтезаторах, знімати кіно, займаються дизайном. "Це так природно, але чомусь в Києві ніхто до цього не додумався", – ділиться Дорн. Ми сидимо в курилці – найзатишнішому місці студії. Іван додає: "Давно мріяв про таке місце в Києві, але не наважувався взяти на себе відповідальність". За неповних три роки він створив команду, купив приміщення на Печерській і побудував Masterskaya. Тут є студія звукозапису, аранжувальна і лекційний простір. З усього світу сюди привозять інструменти – синтезатори, барабанні установки, фортепіано. Писати на них музику вже восени зможе кожен музикант. Потрібно всього: самобутність і безпосередність. Жанр – будь-який: від джазу до хіп-хопу. "А ось посередності тут не місце", – строго говорить Дорн.
Для тих музикантів, які співпрацюють з Masterskaya, Іван насамперед патрон і шеф, а потім вже друг і колега. Юлія Юрина та Стас Корольов з групи YUKO – зараз це найвідоміший проект лейблу – кажуть, що зауваження Дорна з приводу музики і текстів завжди точні і гострі. Оля Чернишова, солістка групи [О], ще одного успішного проекту Masterskaya, зізнається, що дуже хотіла співпрацювати з Іваном і наполегливо відправляла йому свої демозаписи. Почув, помітив. YUKO цього року відкрили фестиваль UPark, де виступили на одній сцені з Gorillaz і Massive Attack, група [О] з'їздила в європейський тур. Артистів Masterskaya вирізняє яскрава зовнішність (у солістів YUKO синє і жовтє волосся, у Ольги з групи [О] – довгі дреди) і самобутній музичний стиль: YUKO грають фолктроніку і їздять в експедиції по Україні, де збирають народні пісні, група [О] – ліричний електропоп. Влітку інтернет підірвала ще одна артистка, яка співпрацює з Masterskaya, – 25-річна Аліна Паш. У кліпі Bitanga (бітанґа – на рідному для Аліни закарпатському діалекті означає "хуліган") витончена дівчина в карпатській гуні читає іронічний реп під енергійний біт. За гострий язик і любов до хіп-хопу в інтернеті Аліну прозвали "Дорн у спідниці". У квітні вона записала дебютний трек, в травні відіграла на фестивалі "Стрічка", в липні – на закритті Одеського кінофестивалю і вечірці Vogue UA.
Продюсувати музику Дорну допомагають гітарист "Дорнабанди" Сурен Томасян і a&r-менеджер Олексій Боєв. З Суреном, одним з найсильніших українських гітаристів, хочуть працювати всі молоді артисти країни. Боїв – композитор, з яким Іван дружить з шести років. У Masterskaya жартують, що у Боєва найбільш корумпована посада в команді: він отримує близько 500 листів на місяць, прослуховує всі треки, які приходять на пошту лейбла, і шукає молоді таланти. Два рази на місяць в студії відбуваються художні ради: Дорн з колегами збираються на жовтих диванах і обговорюють музику, яку їм надсилають початківці музиканти. Все публічно і чесно: худради транслюють в Instagram.
Masterskaya забирає багато енергії, часу і грошей", – розповідає Дорн, коли я цікавлюся, чи не доводиться йому жертвувати власною музичною кар'єрою заради нової справи. У будівництво студії він вклав власні гроші; були спроби знайти партнерів, але "вони намагалися нав'язати умови, і ми швидко розлучалися".
"Я вірю, що Masterskaya стане явищем – або, як мінімум, альтернативою. Хочеться бути як бітники в світовій літературі". Тут відчувається, що збирати навколо себе людей і заряджати їх ідеями – особливий талант Івана: він давно переріс амплуа просто артиста.
Референсом для зйомки стиліст Vogue UA Ольга Жижко вибрала 1970-ті: розквіт панку і рок-н-ролу, час The Beatles, Іггі Попа і Девіда Боуї, які ненавиділи рамки і не терпіли банальності. Дух свободи живе в Masterskaya.
Текст: Дарія Слободяник
Фото: Julie Poly
Стиль: Olga Zhyzhko