Норвежець Кристофер Коч у 2009 році вклав 24 долари у купівлю біткойнів. Йому було цікаво, що являє собою ця нова криптовалюта. Він придбав п’ять тисяч дуже дешевих на той момент "цифрових монет", поклав їх до гаманця і забув. Згадав про них лиш у 2013 році, коли курс біткойна раптово виріс і на його рахунку вже було більше 800 тисяч доларів. Коч перевів у готівку одну п’яту частину цієї суми й придбав квартиру в престижному районі Осло. Це одна з сили-силенної історій, що змушують навіть далеких від світу технологій зацікавитися зашифрованими цифровими валютами. Що ж таке криптовалюта? І чому її курс так виріс?
Як і будь-які гроші, криптовалюта – це результат суспільного договору. Так, до прикладу, купюра в 100 доларів сама по собі нічого не вартує – її не можна їсти, не можна вдягти, вона не здатна лікувати хвороби чи обігрівати будинки. Та люди домовилися, що купюри можна буде обмінювати на їжу, одяг, ліки, тепло та решту важливих для життя речей. А держави зі своїми фінансовими інститутами та силовими структурами забезпечують роботу цієї системи.
Криптовалюта ж не забезпечена нічим, окрім технологій та довіри спільноти однодумців. Тому навколо неї зосередилися не лише любителі швидких грошей, але й авантюристи та романтики. Багатьох з них надихає ідея цілковитої зміни світової фінансової системи. Вони домовилися, що в них будуть свої гроші, цифрові та анонімні, які створюються за допомогою суперкомп’ютера і спеціального програмного забезпечення.Іншими словами, криптовалюта – це програмний код. Процес його отримання називається майнінгом, а кожна цифрова монета – унікальна й містить інформацію про всі попередні, вона складніша та дорожча. Її неможливо замінити, чи підробити. А ось отримати її може кожен. Швидкість майнінгу буде залежати від потужності комп’ютера. Сучасне обладнання за декілька тисяч доларів дозволяє добувати від 0,1 біткойна на місяць. За поточного курсу – це близько 280 доларів. Хоча курсові коливання відбуваються постійно, у цілому біткойн зростає.
Найпростіший спосіб отримати криптовалюту – придбати її за звичайні гроші. Тому основна активність крипто-спільноти зосереджена на біржах та аукціонах. Ентузіасти вірять, що в криптовалюти є потенціал росту і частіше купують біткойни, аніж позбуваються їх. Місць, де можна витратити таку валюту, в світі поки мало. За різними оцінками – всього декілька сотень. Наприклад, Microsoft приймає плату за ігри для приставки xBox, а онлайн-енциклопедія Wikipedia збирає в біткойнах благодійні внески. В Україні ними можна заплатити за доставку букетів, ремонт техніки, чи юридичну консультацію – кількість компаній дуже обмежена. Хоча в неофіційних угодах ця валюта використовується частіше. Бізнес не поспішає переходити на розрахунки в біткойнах, побоюючись великих курсових коливань. Разом з тим, філософію криптовалют підтримує чимало великих компаній. Навіть Національний банк України готує пробний проект з запуску "криптогривні", яка дозволить здійснювати миттєві грошові перекази.
- Найнижчий курс біткойна зафіксований у 2009 році: 1309 BTС за $1. Найвищий — у 2017 році, майже $3000 за 1 BTC.
- Достеменно невідомо, хто вигадав біткойн. Автор чи група авторів приховувалась за псевдонімом Сатосі Накамото. До 2011 року користувач з таким псевдо ще брав участь у житті спільноти, та потім зник настільки ж загадково, як і з’явився.
- Найменша сума, яку можна зняти з рахунку, – 0,00000001 біткойна. І вона має назву "сатоші".
- Вважається, що в світі можна добути не більше 21 млн "цифрових монет" – така математична формула валюти.
- Нині вже добуто більше 16 млн монет, створено 14 млн біткойн-гаманців, а кількість щоденних транзакцій сягає 300 тисяч.