Генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week, волонтер Володимир Нечипорук — в інтерв'ю українському Vogue

21 серпня Володимир Нечипорук, генеральний продюсер UkrainianFashionWeek і волонтер, відзначає своє 59-річчя. Він став одним із героїв весняного числа Vogue Ukraine Edition.

Текст: Валентина Клименко

Заходжу в каюту корабля "Маргаритка", що запаркований на Дніпрі. Тут розташований робочий кабінет Володимира Нечипорука, продюсера головного модного Тижня країни. Повсюди коробки, записки, шеврони, п’ятеро людей розкладають медпрепарати — завтра волонтери з програми "Медичний десант" вирушать у деокуповані села Харківщини. На Нечипорукові джинси й чорний худі Frolov із вишитим серцем, у нього стомлений вигляд і багато болю в очах, але він незмінно жартує: "Бачиш, там кучерява блондинка працює? Це модель Ірина Ольховська, вона була на обкладинці Playboy, а тепер допомагає нам фасувати ліки. Окрім того, її зусиллями відрихтували та відправили на пекельні локації не один бус. Зважаючи на те, що я і в мирному житті працював з панянками, навіщо міняти звички?"

Нечипорук — волонтер зі стажем. 2013 року починав на кухні Майдану, у грудні 2014-го зробив першу акцію "Салат для солдат" — нафандрейзив продуктів для олів’є і зібрав друзів, знайомих, їхніх друзів і знайомих, щоб нарізати кілька тонн салату до новорічного столу українських воїнів. Волонтер Юрій Тира, який придумав цей жест подяки військовим, доставляв "не калорії, а любов" до адресатів. Відтоді щороку 29 і 30 грудня волонтери — архітектори, журналісти, музейники, політики, дипломати, кухарі й моделі, менеджери й фінансисти — збираються разом, одягають фартухи, приносять ножі й дощечки та пліч-о-пліч нарізають огірки та яйця, ковбасу й картоплю, сміються, частуються, співають. Кращого передодня Нового року, ніж цей, ще ніхто не вигадав. Я теж їжджу на цю толоку, щоб зарядитися від людей, які не стомлюються, не розводять "зраду" — які люблять. "Щороку ми кажемо: нехай це буде останній салат на війну, — коментує Володимир. — Але, думаю, наша традиція збережеться і після перемоги, бо свою армію треба любити не тільки під час війни".

Торік 24 лютого Нечипорук подзвонив своїй волонтерській soulmate Ірині Солошенко, з якою від часів Майдану періодично робив акції для київського військового шпиталю, і запитав: "Що потрібно?" Потрібно було все; Ірина давала завдання, а Володимир їх виконував, залучаючи свої контакти. Волонтерський рух тримається на довірі, часто люди й прізвищ одне одного не знають, і в телефонах різних контактерів біля певного номера почали з’являтися прості пояснення — "дівчина Нечипорука". "Ну ок, давайте бавитися в "янголів Чарлі", — сказав Нечипорук і зробив бейджі "Дівчата Нечипорука". Тепер у чаті "Волонтерський альянс", створеному Володимиром, "Дівчата Нечипорука" — така ж відома спільнота, як і "Допитливе сало", "Сім самурайок" чи "Зграя вовченят".

Сам Нечипорук пояснює свою діяльність так: "Найкраще я вмію створювати і продюсувати проєкти, тому я це і роблю. Коли зрозумів, що Тиждень моди не може бути таким, як раніше, і на час війни ролі для мене в ньому немає, постав вибір — волонтерити чи розвивати UkrainianFashionWeek. Я вибрав волонтерську діяльність, бо інакше не міг би собі в очі дивитися у дзеркалі. І тепер на запитання "Як справи?" відповідаю: "У мене мало що змінилося — мені треба придумати проєкт, знайти гроші і його реалізувати". Іра (Ірина Данилевська, співзасновниця і голова оргкомітету UkrainianFashionWeek, дружина Володимира Нечипорука. — Прим. ред.) тягне UFW, мені її шкода, бо те, над чим раніше працювала ціла команда, вона тепер робить самотужки — я допомагаю дуже спорадично, й переважно консультаціями. Ми реалізуємо fashion-проєкти в Берліні, Копенгагені й Лондоні — це важливо для іміджу України: європейці мають знати, що ми пропонуємо круті, світового рівня культурні продукти та проєкти, а не лише просимо гроші та зброю".

Офіційно Володимир Нечипорук є членом правління благодійного фонду "Коло" і координатором низки його медичних програм: "Мобільна евакуація" — порятунок поранених військових; апарати VAC-терапії — це помпи вартістю 9 000 євро кожна, які в рази прискорюють загоєння ран; закупівля машин швидкої допомоги — відремонтували, обладнали і передали саперам ДСНС, у польові шпиталі; "Медичний десант" — виїзд лікарів у віддалені деокуповані райони країни й надання медичної допомоги цивільному населенню. "Я всі роки думав: коли ж монетизуються мої галери в fashion-індустрії? За минулий рік все монетизувалося. Під авторитет UFW люди віддавали мені коштовне обладнання, не дочекавшись платіжки. Наші дизайнери завжди йшли назустріч. На одному з етапів проєкту "Мобільна евакуація" дуже допомогла Катя Сільченко, перерахувавши значну суму грошей, Іван Фролов постійно працює з різними фондами, але й на мої прохання відгукується, Руслан Багінський серйозно допоміг фінансами".

Новий спільний проєкт "Дівчат Нечипорука" й лікарки-волонтерки Ірини Солошенко — розвиток і реконструкція Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", на який потрібно понад 5 млн євро. Володимир показує на екрані комп’ютера макет артбука "Із полум’язродились", який він спродюсував, щоб дарувати донаторам за благодійні внески. Герої колекційного видання — волонтери, воїни, військові медики, серед яких засновник PizzaVeterano Леонід Остальцев, пілот Вадим Ворошилов (позивний Karaya), захисник "Азовсталі" Давид Касаткін (Хімік), парамедикиняТайра та інші. У книзі зібрані художні фото, на яких деякі герої зняті у дизайнерському вбранні, вірші з окопів і написані в тилу, малюнки з передової — тут сконцентровано всю крихкість і залізобетонність української землі й українського неба. Гроші на друк передала грузинська fashion-дизайнерка Ніно Мачарашвілі. Герої надали свої речі на аукціон, що відбудеться невдовзі за кордоном, — вторговані кошти також підуть на потреби шпиталю.

Ми виходимо на палубу "Маргаритки". По майже весняному Дніпру вітер ганяє свинцевого кольору бурунці. Питаю: "Що робитимеш у день перемоги, є план?" "Треба зробити столи, щоб поставити на Хрещатику, познайомитися з тими волонтерами і донаторами, з ким ще не встиг, і щоб дизайнери вже готували колекції", — усміхається Нечипорук.

Фото: Vasylyna Vrublevska

У портфоліо фотографки з Києва — знімання для VogueUA і співпраця з численними модними брендами. Упродовж останнього року працює над проєктомTheGardenofNothing.
Яке ваше найбільше відкриття про себе за останній рік? "Я вмію долати страх і робити далі свою справу в будь-якій ситуації".

Текст: Валентина Клименко

Журналістка, мистецтвознавиця, артменеджерка й ексредакторка відділу культури українського Vogue протягом року війни спрямовує свою діяльність на волонтерство — інформаційне передусім.
Яке ваше найбільше відкриття про себе за цей рік? "Усе, що можеш увібгати в сьогоднішній день, — зроби сьогодні".