Патрон – зірка соцмереж. Нині бум попиту на собак його породи – джек-рассел-тер’єр.Про особливості породи та про те, що треба знати про цих надвичайно симпатичних собак, vogue.ua розпитав заводчицю джек-рассел-тер’єрів, власницю розплідника Forward Ukraine Стеллу Галицьку, спецаліста з психології та поведінки собак Артема Ахметсафіна, а також господаря Патрона, Михайла Ільєва.
Пес Патрон породи джек-рассел тер’єр – найпопулярніший пес українських соцмереж. У його інстаграмі – чверть мільйона підписників, ця кількість постійно зростає. Патрон – знаменитість, яка зустрічається з Президентом України та Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, отримує подарунки від підписників, постить милі фото, але головне – несе важку та небезпечну службу в ДСНС, шукаючи міни та бомби.
Патрон – живе уособлення мрій про ідеального собаку: кмітливий, жвавий, симпатичний, невеликий. Здається, що це ідеальний компанйон для сучасної родини, яка живе у квартирі та мріє про домашнього улюбленця. Проте кінологи останнім часом застерігають, що не все так просто з джек-рассел тер’єрами: ця порода, як і всі інші, має свої особливості, про які треба знати "на березі".
Михайло Ільєв – керівник групи піротехнічних робіт у ДСНС Чернігівської області. Він купив Патрона два роки тому для свого сина. Ніхто не планував, що пес стане на службу в ДСНС.
Чому вибрали саме джек-рассел-тер’єра для своєї родини?
Джек-рассели невеликі за розмірами, чудові компаньйони, джерело позитиву й невичерпної енергії, дуже легко піддаються дресуванню, швидко вчать усі команди, адаптовані до дітей, дуже допитливі, сміливі й водночас без почуття страху, добре адаптуються до будь-яких умов, люблять подорожувати. З огляду на наше активне життя та умови служби, вибрали цю породу.
Джеки – хороші супутники для активних людей, спортсменів, які можуть надавати своєму собаці багато часу та опікуватися його дресуванням і фізичною активністю. Джеки – чистоплотні породи собак. Не мають запаху, шерсть легко піддається чищенню, непримхливі в їжі, здатні їсти все, що їм запропонують.
Завдяки Патронові нині неймовірний попит на джек-расселів. Що мають знати люди про особливості цієї породи собак, окрім того, що "вони такі гарненькі та розумненькі"?
Джек дуже активний. Ліниві люди ризикують не впоратися з вихованцем; зайнятим на роботі та літнім людям краще віддати перевагу іншій породі собак. Ці тер’єри не витримують самотності – вони, як справжні компаньйони, потребують від свого господаря багато уваги. Якщо не вигулювати собаку довго, вона здатна рознести квартиру. І невеликі розміри цьому не завадять. Примхливий характер зберігається впродовж усього життя.
Який характер у Патрона?
Патрон дуже добрий, ласкавий, слухняний, відповідальний, серйозний пес, а інколи може образитися й надовго. Гавкає не часто, а тільки по ділу!!!
Яку найбільшу шкоду робив Патрон колись у власному житті?
Одного разу Патрон залишився на невеликий час один удома, зірвав усі шпалери та лінолеумне покриття в коридорі.
"Я дуже багато працював з джек-рассел-тер’єрами та їхніми людьми. Цей собака цілком може бути компаньйоном за умови, що людина задовольняє його реальні потреби, вивчає поведінку та психологію собак, будує стосунки із собакою, ґрунтуючись на цих знаннях та розумінні", – каже Артем Ахметсафін, спеціаліст з психології та поведінки собак.
У чому полягає небезпека обирати собаку за зовнішністю?
Зовнішній вигляд не впливає на поведінку собаки, а ось наше ставлення до неї – дуже залежить від нашого сприйняття. І якщо основний чинник вибору – це зовнішність, то такий підхід часто призводить до розчарування та проблем у поведінці тварини, бо жити й взаємодіяти ми будемо не із зовнішністю собаки, а з його поведінкою.
Чому людей приваблює порода джек-рассел?
Є дві групи причин:
Раціональні: невеликий розмір, коротка шерсть (навіть у довгошерстих порід);
Емоційні: має гарний вигляд, весела (що фактично означає енергійна)
Що треба знати про особливості цієї породи?
Джек-рассел-тер’єр – це передусім собака. Його майбутньому власникові треба вивчати інформацію про поведінку, виховання та догляд за ним. Але також треба зважати й на породні особливості.
Тер’єри – це, умовно кажучи, контактні мисливці. Собак цих порід виводили й тривалий час використовували саме для полювання на лисів і щурів (лише останні 100 рокі вони стали більш-менш домашніми). На полюваннях тер’єри лізуть у нору, знаходять звіра, атакують його та вбивають. Контактними я називаю їх, бо вони вступають у безпосередній контакт із жертвою – з метою її вбивства. Це відрізняє тер’єра від багатьох інших мисливських порід, які не мають контакту зі звіром.
Отже, треба пам’ятати про хижацьку поведінку. Вона властива всім собакам, а в терʼєрів – особливо підсилена внаслідок селекції. Тому наполегливо рекомендую не спонукати собаку на практику хижацької поведінки через класичні, та, на жаль, дуже популярні для більшості людей ігри з перетягування та апортування іграшок, палиць тощо. Бо з великою вірогідністю це може призвести до агресивної або до компульсивної та нав’язливої поведінки.
Ще одна важлива річ. Мисливські породи вивели для самостійної роботи. Тобто в багатьох ситуаціях їм не потрібні люди, і вони можуть покладатися на себе. Іншими словами, робитимуть те, що вважають за потрібне. А ще всім мисливцям властива упертість і наполегливість, бо саме цих рис потребує полювання. Що, до речі, дуже допомагає Патронові робити своє діло.
Скільки часу, зусиль волі треба, щоб собака ріс вихований та щасливий?
Стосунки із собакою – це не біг на 100 метрів. Це марафон завдовжки в життя. Власне, як і будь-які стосунки – з іншими людьми, наприклад, вони або розвиваються й поліпшуються згодом, або погіршуються і деградують, але точно не стоять на місці. Тому формули "зроби ось так", "повтори стільки-то разів", "роби впродовж такого-то часу" – і все буде добре – у відносинах із собакою не працюють.
Яким людям точно не потрібен саме джек-рассел-тер’єр?
Джек-рассел-тер’єр зовсім не підійде м’яким за характером, ментально сповільненим людям, які не люблять довгі прогулянки.
Крім того, джек-рассел може стати дуже неврівноваженою та проблемною собакою в руках людини, яка постійно штучно збуджуватиме його, розважаючись із ним. Тобто для суперхолериків, які мріють про джек-рассела для постійного й емоційного спілкування, цей собака також може стати викликом і згодом перетворитися на велику проблему.
У чому полягає небезпека обирати собаку за зовнішністю?
Часто, обираючи собаку, люди орієнтуються тільки на його зовнішній вигляд. Соцмережі, фільми, рекламні ролики: людина побачила – і закохалася. Але це як у прислів’ї: женяться на красі, а живуть з характером. Тут так само: собака – це не лише зовнішній вигляд, а й темперамент.
Що треба знати про особливості цієї породи?
Часто тих, хто мріє про джек-расселів, лякають тим, що це гіперактивний, агресивний мисливський собака. Якщо подивитися на історію породи, то, здається, так воно і є: це мисливський норовий собака, якого вивели для полювання на лисів. Енергійний, з високим порогом агресії. Все так, але останні роки, навіть десятки років, 90% представників породи перетворилися на собак-компаньйонів.
Якщо купити щеня мисливських ліній, мама й тато, дідусь і бабуся якого живуть у розпліднику в мисливця, що підсилено підтверджує мисливський інстинкт цієї породи, розвиває мисливські риси, притравлює на звіра, то ці цуценята матимуть вираженіші риси норових собак. А в побуті, у міських умовах ці риси не потрібні.
Проте є цуценята, батьки яких жили та виховувалися як собаки-компаньйони або тренувалися із застосуванням сучасних методів дресури чи спорту. Джек-рассел – собака розумний, енергійний, допитливий, активний; собака, який прекрасно зарекомендував себе у фристайлі (танці із собаками), аджиліті (подолання смуги перешкод на швидкість) тощо. Я знаю собак, які прекрасно проходили типи тренувань, характерні для службових собак: на виховання якостей собаки-компаньйона, бездоганної слухняності, певного обедієнсу.
Джек-рассела навчати доволі легко. Для успіху та результату в будь-яких типах дресування потрібний активний та мотивований пес. Джек-рассели якраз мають прекрасну мотивацію. Вони мотивовані і на іграшки, і на здобич, і на смачненьке – мають чудовий харчовий інстинкт. Тобто вони мають потрібні "кнопки", на які може тиснути інструктор. У мене, наприклад, брали цуценятко для роботи на Бориспільській митниці. Людина, яка планувала з ним працювати, спеціально готувалася, щоб навчити собаку слухняності, керованості, а вже потім – пошуку наркотичних речовин.
Скільки часу й зусиль треба, щоб собака виріс вихований і щасливий?
Треба розуміти: коли ми бачимо ролики або фільми чи фото, де пес виявляє себе в певних типах тренувань, або будь-які матеріали, де собаку позиціюють як суперінтелектуальну тварину, треба усвідомлювати: за усіма картинками, відео, історіями стоїть колосальна праця. Так, собаку можна навчити багатьох трюків, типів дресури. Проте це не дається від народження. Це результат праці людини, яка вкладається у свого собаку.
Щоб собака набув усіх навичок, потрібен час: півтора-два роки щонайменше. Скоріше не вийде. Вроджених якостей вишукувати небезпечні речовини жоден собака не має.
Будь-який собака росте щасливим тоді, коли люди надають увагу його вихованню. Не годуванню та гулянню, а вихованню. Всі собаки, особливо в молодому віці, охоче розвиваються інтелектуально. Якщо людина вчить вихованця будь-яким речам – приносити капці, грати у відповідні іграшки тощо – собака почувається щасливим.
Кому підійде така порода?
Багато сімей, що люблять активний відпочинок, здобули собі друга, коли взяли джек-рассел-тер’єра в моєму розпліднику. Цю собаку можна брати в машину, літак, потяг. У компанії він не створює клопоту – завдяки своїм розмірам він зручний для утримання будь-де. Якщо говорити про Патрона, це собака-компаньйон. Він друг свого власника – це видно з відео.
Часто джек-расселів беруть у сім’ї, де є енергійні діти. Завдяки власній активності (не холеричному, а саме енергійному складу характеру) собака залюбки грає навіть у дорослішому віці – і з м’ячем, і з іграшками, – і дитина задоволена, і пес.
З іншого боку, якщо джек-рассела беруть не надто спортивні або енергійні люди, то собака згодом починає наслідувати їхній приклад, спати на диванчику, скрутившись клубочком, і повністю дублювати стиль життя своїх власників.
Яких несподіванок можна чекати від джек-расселів?
У будь-якого цуценяти будь-якої породи настає так званий термінаторський, руйнівний період, що припадає на зміну зубів. Це триває з 4 до 7 місяців, коли цуценя все гризе. І байдуже, якої він породи: мопс, пудель, йорк або джек-рассел. Цуценя, якого залишили вдома на самоті, неодмінно погризе ніжки від меблів, кабель, взуття тощо. Потім собака дорослішає, і все це поступово сходить нанівець.
Якщо людина бере собаку із жорсткою або напівжорсткою шерстю (адже бувають гладкошерсті, жорсткошерсті джек-рассели та брокени – перехідний тип між жорсткою та гладкою шерстю), треба буде готовим, що кожні чотири-п’ять місяців треба водити його на грумінг, щоб усувати стару шерсть. Такі собаки не линяють самостійно. Жорстко- гладкошерсті та брокени не відрізняються за характером. Хіба що за статтю: в 90% хлопчики менш податливі та піддаються дресуванню трохи важче. Але це не аксіома, буває багато винятків, як і в людей – між хлопчиками та дівчатками.