В день народження Олексія Гнатковського згадуємо словник галицької лайки від заслуженого артиста України, виконавця ролі Івана Довбуша в драмі "Довбуш", головних ролей у знаменитих виставах "Гуцулка Ксеня", "Гуцульське Весілє", "Енеїда".
Олексій Гнатковський перетворює на перформанс будь-яку, навіть найменшу сцену. Річ не лише в таланті, а й у пристрасті, з якою він грає. В кожній ролі Гнатковський у той чи інший спосіб освідчується в любові до України. І навіть сентенційні монологи, які зазвичай сприймаються стримано, у його виконанні – це палкий маніфест, що прославляє велич та силу української культури.
Було б дивно думати, що українська культура обмежується якимись рамами, чи то літературними, чи то мистецькими. Українському культурному кодові притаманні не лише рефлексії та прагнення до свободи, а ще й неабиякий гумор, жага до життя, гедонізм. Та, звісно, темперамент, неодмінною ознакою якого є соковита, яскрава лайка. Надихаємося літературними (а інколи – й ні) висловами, приправленими галицьким перцем, – та закликаємо лаятись українською. Ось кілька барвистих висловів.
"Я перепрошую" – ввічлива прелюдія до лайки
Галичани – гонорові й водночас чемні люди. Тому лексема "Я перепрошую" – неодмінна частина їхнього вокабуляру. Часто це означає жовту картку й попередження опонентові перед початком застосування переконливих аргументів. "Я перепрошую" галичанин скаже навіть у ситуації, коли є загроза його життю: "Я перепрошую, але ваш пістоль лоскоче мені ребра".
"Мені сі око сіпає з нервів" – "У мене вже око сіпається від хвилювань"
"Я тобі зі ср@ки ноги повириваю!" – погроза
"Шо ти сі шкіриш, я тобі не є якийсь пуцар" – "Не бачу приводу для веселощів"
"Най його качка копне!" – "Хай йому грець!"
"Холєра!" (експресивно) – доречно вживати, коли озлість бере
Вар’ят – божевільний
"Я вар’ят, мене двічі просити не треба" – гаряча згода у відповідь на безглузду пропозицію
"Я б тебе живого кусав!" – "Так і з’їв би тебе!"
Це радше ласкаве. Вживається як жартівливе, розчулене.
"Дати копняка" – "Дати стусана" (ногою)
"Слуп" – "Стовп"
"Іди ти до ср@ки!" – перекладу не потребує
Важливо: в цьому вислові на Галичині чемно вживають прийменник "до", а не "в".
"Я просто так сі тішу за тебе" – "Просто я за тебе радий"
"КапарА" – "Бруд"
"Най то шляк ясний трафив" – "Нехай би його чорти взяли"
"Ідійот" – "ідіот"
Напр.: "Я такий самий ідійот як ти, зварйований до холєри" – "Я такий же ідіот, як ти, що геть з розуму зійшов" (з вистави "Гуцулка Ксеня").
"Як би з мами народився" – використовується, коли було вжито надзусиль
"Впомпувати" – "Навіяти"
"Скабаніти" – "Зійти з розуму"
"Мати Василева!" – емоційний вигук
"Не напружуй сі так сильно, бо капіляри попукають" – "Розлабся"
"Пес би тебе лизав" – див. "Най тебе качка копне"