Vogue UA і "Фонд Ріната Ахметова" продовжують проєкт #РАКНЕВИРОК. Ми спілкуємося з фахівцями, відповідаємо на найпоширеніші запитання, пов’язані з лікуванням онкологічних захворювань, і засвідчуємо, що рак можна перемогти. Цього разу спільно з пресслужбою Національного інституту раку та виконувачем обов’язків директора НІР Андрієм Шипком розвінчуємо найпоширеніші міфи про рак і з’ясовуємо, які чекапи має проходити кожен свідомий українець.
Онкологічні захворювання не інфекційні, і тому не можуть передаватися як інфекція. Тож абсолютно точно — ні, рак не заразний, кажуть у Національному інституті раку. Водночас існують віруси, які можуть призводити до певних типів раку. Наприклад, є багато чинників, що провокують рак печінки. Один з них — вірусні гепатити.
Ще один вірус, здатний призводити до деяких типів онкологічних захворювань, — вірус папіломи людини. Він може викликати рак шийки матки, гортані й передається статевим шляхом. Вакцинація проти вірусу папіломи — один з найдієвіших способів боротьби з раком шийки матки. Саме тому в багатьох розвинених країнах є національні програми вакцинації, а ВООЗ закликали ООН вакцинувати до 2090 року 90% населення всього світу.
Вірус Епштейна — Барр — ще один вірус, який у деяких випадках викликає онкологічні захворювання. Цей тип герпевірусу призводить до "інфекційного мононуклеозу" і може стати причиною раку носоглотки, лімфоми Беркітта (рак лімфатичної системи), раку шлунка. 90—95% дорослих людей є носіями цього вірусу.
Згідно з даними доповіді ВООЗ, вживання червоного м’яса може призводити до розвитку онкологічних захворювань. Висновки зроблені на підставі вивчення понад 1000 наукових праць — і стосувалися конкретно колоректального раку. Також припускається, що червоне м’ясо і ковбасні вироби можуть підвищувати ризики раку підшлункової залози й раку простати. Це означає, що червоне м’ясо викликає рак?
Фахівці Національного інституту раку зазначають: ідеться тільки про перероблене червоне м’ясо й м’ясні продукти — це ковбаса, сосиски, шинка. Скорочення споживання цих продуктів може зменшити ризики, але якщо ви відмовитеся від червоного м’яса, це не гарантує, що ви не захворієте.
"Багато хто каже, що хвороби пов’язані з рівнем медицини в країні — і якщо ми підвищимо рівень медицини, то й хворітимемо менше, — зауважує в. о. директора Національного інституту раку Андрій Шипко. — Але це міф — насправді здоров’я залежить передусім від нашого рівня життя. Натепер статистика така: розвиток системи охорони здоров’я — це 10% впливу на стан здоров’я людей, 20% — це екологія, ще 20% залежать від нашої генетики і ще 50% — від способу життя людини".
Найголовніша проблема, на думку Андрія Шипка, полягає в тому, що люди вчасно не звертаються; до Національного інституту раку приходять вже на III—IV стадіях. "Ми знаємо, що кожен з нас може змінити ситуацію і що разом ми можемо досягти реального прогресу в зменшенні діагностики пізніх стадій раку".
Все, що ми можемо зробити, — вести здоровий спосіб життя і дбати про себе. Фахівці Національного інституту раку рекомендують:
— зменшити шкідливі звички (вживання алкоголю, куріння);
— вчасно проходити рекомендовані онкоскринінги;
— не засмагати на відкритому сонці;
— знизити професійні небезпеки.
Більшість форм раку, кажуть фахівці Національного інституту раку, можна вилікувати на початкових стадіях. Наприклад, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок, водночас кожній четвертій жінці в Україні рак грудей діагностують уже на III—IV стадії, коли ефективність лікування знижується.
Схожа ситуація і зі здоров’ям чоловіків: у 21% випадків рак простати виявляють уже на метастатичних стадіях.
Обстеження для жінок 20—29 років:
Дівчатам треба проходити клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік — і цитологічну діагностику (ПАП-тест) раку шийки матки — з 21 року — 1 раз на 3 роки.
Жінкам 30—39 років треба проходити:
клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік;
цитологічну діагностику (ПАП-тест) і тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — 1 раз на 5 років.
Жінкам 40—49 років треба проходити:
обстеження грудних залоз — 1 раз на рік;
мамографію — 1 раз на 2 роки;
цитологічну діагностику (ПАП-тест) і тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — 1 раз на 5 років.
Жінкам від 50 років і після треба проходити:
обстеження грудних залоз — 1 раз на рік;
мамографію — 1 раз на 2 роки;
колоноскопію — 1 раз на 5 років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар або терапевт у разі потреби.
Чоловікам 40—49 років треба проходити:
огляд в уролога — 1 раз на рік.
Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген).
Чоловікам від 50 років треба проходити:
колоноскопію — 1 раз на 5 років;
огляд в уролога — 1 раз на рік.
Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген).
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар або терапевт у разі потреби.
Актуальна статистика від Національного інституту раку:
В українських жінок перші 5 місць зайняли: рак грудної залози (23,3%), злоякісні новоутворення тіла матки (10,9%), рак обводової кишки (7,6%), рак шийки матки (6,2%), рак яєчника (5,6%).
У чоловіків ця статистика має такий вигляд: на першому місці рак легенів, на другому — рак шлунка, на третьому — рак товстої кишки.
Дізнатися більше про ініціативу #РАКНЕВИРОК, а також поділитися своєю історією одужання можна насторінці проєкту.